Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 2-1513/2011
провадження № 61-6124св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Васильківська міська рада Київської області, ОСОБА_2,
третя особа - Васильківська міська державна нотаріальна контора,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 01 березня 2019 року у складі судді Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_2, третя особа - Васильківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що вона є спадкоємицею за законом після смерті свого дядька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті дядька відкрилася спадщина на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, і вона є єдиною особою, яка вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки з 1967 року проживає у цьому будинку та несе витрати по його утриманню. Нотаріусом їй було відмовлено в оформленні спадкових прав через відсутність факту прийняття спадщини та документів, які підтверджують родинні відносини з померлим.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 3/4 частини житлового будинку, що розташований на
АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2011 року у складі судді Бабіша А. А. позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку, що розташований на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є племінницею спадкодавця та є його спадкоємицею п`ятої черги за законом. Після смерті спадкодавця пройшов значний проміжок часу, до нотаріальної контори крім позивача для отримання свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно спадкоємці ближчого ступеня споріднення не зверталися і спадщина ніким прийнята не була. Позивач з 1967 року проживає у спадковому будинку, отже є такою, що фактично прийняла спадщину, у зв`язку із чим наявні підстави для визнання за нею права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом після смерті дядька відповідно до вимог статей 1261-1265, 1269, 1270 ЦК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
У лютому 2017 року з апеляційною скаргою на вказане рішення суду звернулась ОСОБА_3, посилаючись на те, що вона є онукою рідного брата померлого ОСОБА_4, а тому рішення суду першої інстанції порушує її права та обов`язки щодо спадкового майна.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 07 червня 2017 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2011 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
При цьому, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що, дійшовши висновку, що оскаржуваним рішенням не порушено права ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції одночасно відхилив її апеляційну скаргу та залишив оскаржуване рішення без змін, що не відповідає зазначеним нормам процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 29 серпня 2011 року відмовлено.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушуються права та інтереси
ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_5 (її дід) помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто ще за життя свого брата - спадкодавця ОСОБА_4, а тому
ОСОБА_3 , яка є двоюрідною онукою ОСОБА_4, не може претендувати на отримання спадщини після смерті останнього, оскільки не проживала з ним на час смерті, не вступила в управління чи володіння спадковим майном, відповідної заяви у передбачений законом шестимісячний термін до нотаріальної контори не подавала.
Отже, як з матеріалів справи, так і зі змісту оскаржуваного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня
2011 року вбачається, що суд у своєму рішенні вирішив питання лише про права і обов`язки сторін у справі, якими є ОСОБА_1, Васильківська міська рада Київської області, ОСОБА_2 Ніяких інших питань, в тому числі питань про права та обов`язки заявника ОСОБА_3 суд не вирішував.
З огляду на те, що апеляційна скарга подана ОСОБА_3 після спливу більш як п`яти років з дня постановлення судового рішення, а також враховуючи, що заявник не є учасником цієї справи і суд першої інстанції не вирішував питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки, апеляційний суд вважав, що згідно приписів статті 358 ЦПК України необхідно відмовити ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_3 , у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, вона просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та повернути справу на новий судовий розгляд зі стадії відкриття провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року справу за позовом
ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області,
ОСОБА_2 , третя особа - Васильківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що це апеляційне провадження вже відкрито ухвалою Київського апеляційного суду
від 10 березня 2017 року, вказана ухвала про відкриття апеляційного провадження не скасовувалась і є чинною.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням народного суду Васильківського району Київської області
від 22 вересня 1969 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності, встановлено факт родинних відносин про те, що ОСОБА_7 є сином померлої у 1939 році ОСОБА_8 і рідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 . Зазначеним рішенням визнано право власності за ОСОБА_4 на
3/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1, за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/4 частини вказаного домоволодіння.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_9, яка відповідно до свідоцтва про одруження серії
НОМЕР_2 змінила своє прізвище після одруження на ОСОБА_10 .
Згідно з наданого ОСОБА_3 свідоцтва про народження серії
НОМЕР_3 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4, який в свою чергу є батьком ОСОБА_11, факт чого встановлено рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 березня 2016 року у справі
№ 289/18/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 (дід ОСОБА_3 та батько ОСОБА_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а його брат ОСОБА_7 (дядько ОСОБА_1 та двоюрідний дід ОСОБА_3 ) - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.