Постанова
Іменем України
23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 390/558/19
провадження № 61-1065св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінський Ігор Дмитрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року у складі судді Гершкул І. М.та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінський Ігор Дмитрович, про визнання договору недійсним.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінський І. Д., про визнання договору недійсним.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 17 лютого 2017 року сторони уклали договір міни (обміну) земельних ділянок, згідно якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, розташовану на території Бережинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522580900:02:000:0130, загальною площею 4,8923 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, розташовану на території Бережинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522580900:02:000:2792, загальною площею 0,0100 га. Обмін земельних ділянок проведено без грошової доплати.
Вважає, що договір міни укладено з порушенням пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, яким встановлено заборону відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв). Законодавцем не закріплено ЗК України чи іншими нормативно-правовими актами порядку міни земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Обмін земельними ділянками відбувся після одержання сторонами державних актів на землю, що суперечить статті 14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", якою передбачено, що обмін земельними ділянками сільськогосподарського призначення дозволено виключно при наявності сертифіката на земельну частку (пай).
Позивач просив визнати недійсним договір міни від 17 лютого 2017 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І. Д.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, у задоволені позову відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване відсутністю підстав для визнання спірного договору міни недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин правову норму, яка підлягає застосуванню, крім того відступили від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (провадження № 14-66цс19) та постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18).
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
04 лютого 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КР № 002617 належала земельна ділянка загальною площею 4,89 га, кадастровий номер 3522580900:02:000:0130, розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом (а. с. 15).
Згідно договору міни (обміну) земельних ділянок від 17 лютого 2017 року, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 101 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І. Д., ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 належну на праві приватної власності, розташовану на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, земельну ділянку кадастровий номер 3522580900:02:000:0130, загальною площею 4,8923 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності, розташовану на території Бережинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, земельну ділянку кадастровий номер 3522580900:02:000:2792, загальною площею 0,0100 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно пунктів 5 та 7 договору обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати та сторони домовились, що вартість земельних ділянок відповідає одна одній (а. с. 11 - 14).
Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 травня 2019 року № 167626786 свідчить, що земельна ділянка, кадастровий номер 3522580900:02:000:2792, загальною площею 0,01 га, розташована на території Бережинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно договору міни, посвідченого 17 лютого 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І. М. (а. с. 48 - 50).
Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 травня 2019 року № 167626928 свідчить, що земельна ділянка, кадастровий номер 3522580900:02:000:0130, загальною площею 4,8923 га, розташована на території Бережинської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві приватної власності ОСОБА_2, згідно договору міни, посвідченого 17 лютого 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І. М. (а. с. 51, 52).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.