Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 282/1873/18
провадження № 61-5981св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.
учасники справи:
позивач - керівник Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Любар",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2019 року у складі судді Гуцала П. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Коломієць О. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року керівник Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Любар" (далі - ТОВ "Агро-Любар"), про визнання недійсним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17 серпня 2018 року
№ 6-3233/14-18-СГ ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області, за межами населених пунктів, а 22 серпня 2018 року зареєстровано за ним право власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 1823182400:02:001:0116.
13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2681, кадастровий номер 1823182400:02:001:0116.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 уже реалізував своє право на безоплатну передачу в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Стрижівської сільської ради Любарського району Житомирської області від 02 жовтня 2013 № 550, зокрема земельні ділянки, кадастровий номер 1823186600:11:005:0039, площею 0,1805 га, та кадастровий номер 1823186600:11:005:0038, площею 0,2248 га, які розташовані на території Стрижівської сільської ради Любарського району Житомирської області у АДРЕСА_1, а тому повторна безоплатна приватизація земельної ділянки одного і того ж цільового призначення суперечить вимогам статтей 116, 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), просив:
- визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області № 6-3233/14-18-СГ від 17 серпня
2018 року про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 1823182400:02:001:0116;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42714181 від 27 серпня 2018 року, внесене державним реєстратором відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Ніколайчук О. М.;
- витребувати від добросовісного набувача ОСОБА_2 спірну земельну ділянку на користь держави.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 24 жовтня
2019 року позовні вимоги керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської областізадоволено.
Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17 серпня 2018 року № 6-3233/14-18-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області, за межами населених пунктів загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 1823182400:02:001:0116.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42714181 від 27 серпня 2018 року, внесене державним реєстратором відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Ніколайчук О. М.
Витребувано від добросовісного набувача ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, кадастровий номер 1823182400:02:001:0116, розташовану на території Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області на користь держави.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 уже використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на підставі рішення Стрижівської сільської ради Любарського району Житомирської області від
02 жовтня 2013 року № 500, а тому оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17 серпня 2018 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, видано з порушенням вимог частини четвертої статті 116 ЗК України. Ураховуючи, що спірна земельна ділянка була відчужена на користь добросовісного набувача ОСОБА_2, вона відповідно до статті 388 ЦК України, підлягає витребуванню на користь держави.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Любарського районного суду Житомирської області від 24 жовтня
2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач повторно скористався правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а тому висновок суду першої інстанції про те, що оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17 серпня 2018 року видано з порушенням вимог частини четвертої статті 116 ЗК України є обгрунтованим. З огляду на наведене, витребування спірної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_2 є правомірним, а втручання держави у його право власності виправданим.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати рішення Любарського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2019 року і постанову Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від
27 листопада 2019 року у справі № 496/9786/16-ц та від 12 березня 2020 року у справі № 495/9475/16-ц, оскільки проігнорували преюдиційні обставини, встановлені рішенням Любарського районного суду від 17 червня 2013 року про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом, зокрема на садибу та земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також земельні ділянки, площею 0,1805 га та 0,22248 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (справа № 282/838/13), які він набув не в порядку безоплатної приватизації, а внаслідок спадкування після смерті своєї баби
ОСОБА_3 . Крім того, посилався на те, що в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не залучив до участі у справі, як третьою особою Стрижівську сільську раду, а також стягнув з нього судовий збір, в порядку розподілу судових витрат, не урахував, що він як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору.
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на касаційну скаргу, у якому заявник просив задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на не урахування судами обставин, що мають істотне значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, що ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки, кадастровий номер № 1823186600:11:005:0039 та № 1823186600:11:005:0038, у порядку спадкування на підставі судового рішення, а не в порядку їх приватизації.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
20 травня 2020 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 28 лютого 1996 року рішенням Виконавчого комітету Стрижівської сільської ради народних депутатів Любарського району Житомирської області передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) земельну ділянку розміром 0,25 га, а саме: 0,24 га, - рілля, 0,01 га - під забудову.
28 лютого 1996 року рішенням Виконавчого комітету Стрижівської сільської ради народних депутатів Любарського району Житомирської області передано
ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку розміром 0,34 га - рілля.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 17 червня
2013 року (справа № 282/838/13-ц) визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на садибу за АДРЕСА_1 .
02 жовтня 2013 року рішенням Стрижівської сільської ради Любарського району Житомирської області № 500, на підставі статтей 121, 186 ЗК України, затверджено технічну документацію із землеустрою, визначення меж земельної ділянки для виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ; уточнено рішення виконкому Стрижівської сільської ради від 28 лютого 1996 року в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3, площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,34 га - для ведення особистого селянського господарства; передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,6553 га, а саме: 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку; 0,2248 га - для ведення особистого селянського господарства;
01805 га - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19 грудня 2018 року, власником земельних ділянок, кадастровий номер 1823186600:11:005:0038, площею 0,2248 га, та кадастровий номер 1823186600:11:005:0039, площею 0,1805 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_1 . Підстава набуття права власності: рішення органу місцевого самоврядування №550 від 02 жовтня 2013 року.