Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 686/12328/18
провадження № 61-13769 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Юрія Вікторовича, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2019 року у складі судді Логінової С. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року
у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року заступник прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна: автогаража, загальною площею 249,9 кв. м,
що розташований по АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 02 липня
2002 року. Для обслуговування вказаного нерухомого майна рішенням 7-ї сесії Хмельницької міської ради від 20 липня 2016 року № 56 за поданим клопотання від 02 лютого 2016 року відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,1117 кв. м.
Прокурор вказував, що ОСОБА_1 договір оренди вказаної земельної ділянки не укладав, орендної плати за користування землею не сплачував, хоча земельну ділянку використовує з часу оформлення права власності на нерухоме майно у 2002 році по даний час, що підтверджується повідомленням Хмельницького Бюро технічної інвентаризації від 21 лютого 2018 року № 708653.
Вважав, що відповідач своєю протиправною поведінкою, яка виразилась у використанні земельної ділянки без укладення договору оренди (права користування), позбавив власника земельної ділянки, а саме Хмельницьку міську раду права отримати дохід в розмірі орендної плати, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійшли кошти за користування земельною ділянкою. Згідно з рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 березня 2018 року № 201затверджено акт від 27 грудня 2017 року про те, що територіальній громаді міста Хмельницького внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1117 га по АДРЕСА_2 без правовстановлюючих документів за період з 01 січня 2015 року по 01 грудня 2017 року заподіяно збитки у розмірі 133 720,45 грн.
Хмельницькою міською радою 28 березня 2018 року на адресу проживання ОСОБА_1 направлено акт комісії із визначення збитків та рішення виконавчого комітету з пропозицією добровільно відшкодувати збитки, визначені в акті комісії від 27 грудня 2017 року упродовж одного місяця. Відповідачем вимоги, викладені у повідомлені упродовж вказаного терміну не виконано, збитки у розмірі 133 720,45 грн не відшкодовано.
Прокурор указував, що Хмельницькою міською радою самостійно заходи на усунення наведених порушень не вживалися, незважаючи на те, що вони знали про такі порушення, так як з цього приводу звернулися до прокуратури, тому це є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування.
З урахуванням наведеного, заступник прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради
133 720,45 грн збитків, завданих використанням земельної ділянки
по АДРЕСА_2 без правовстановлюючих документів.
17 вересня 2018 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури подав до суду заяву про зміну підстави позову та просив застосувати до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України, які визначають загальні положення про зобов`язання у зв`язку із набуттям й збереженням майна без достатньої правової підстави.
У жовтні 2018 року прокурор Хмельницької місцевої прокуратури подав до суду заяву, в якій просив залишити клопотання від 17 вересня 2018 року без розгляду.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог за період з 01 січня 2015 року по 05 червня 2015 року, що становить 16 236,87 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року, позов заступника прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради грошові кошти у розмірі
117 483,58 грн. У решті позову відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Ю. В., про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Стягнуто з Хмельницької міської ради на користь
ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 849,80 грн.
Судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим,
що ОСОБА_1 є власником автогаражу, площею 249,9 кв. м і як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (кондикційні зобовязання) й суд застосував принцип "суд знає право". Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18). При цьому суд стягнув кошти у межах строку позовної давності (виключивши строк з 01 січня
2015 року по 05 червня 2015 року на суму 16 236,87 грн), про застосування якого просив відповідач.
Суд встановив, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування право розпоряджатися землями територіальних громад в порядку та спосіб, передбаченими положеннями ЗК України. 31 травня 2018 року прокурор звернувся до міської ради, зазначивши про намір звернутися до суду, оскільки встановив бездіяльність ради з цього питання (стаття 56 ЦПК України, стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
Оскільки позов задоволено частково, то додатковим рішенням суду за заявою відповідача з Хмельницької міської ради частково стягнуто судові витрати на правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Ю. В., на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення
про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради.
Інші учасники справи судові рішення не оскаржили, тому Верховний Суд перевіряє судові рішення в межах доводів касаційної скарги (стаття 400 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 02 жовтня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Ю. В., на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати документ,
що підтверджує сплату судового збору.
У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 686/12328/18 із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката
Сергійчука Ю. В., про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень задоволено, зупинено виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Ю. В., про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували фактичні обставини справи, неналежним чином дослідили та надали правову оцінку наявним у справі доказам, унаслідок чого не застосували відповідні правові позиції Верховного Суду. Суди не звернули уваги, що прокурор не обґрунтував підстави представництва інтересів держави і неможливість Хмельницької міської ради самостійно звернутися до суду, так як прокурор не є альтернативним суб`єктом звернення до суду. Також позовна заява підписана неналежним суб`єктом, без відповідних повноважень.
Суди не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, автогаража, у липня 2016 року йому надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, а 28 березня 2018 року такий проєкт землеустрою перевірено й внесено до Державного земельного кадастру, присвоєно відповідний кадастровий номер. Договір оренди з Хмельницькою міською радою укладено 10 серпня 2018 року. А за період, за який стягнуто кошти, земельна ділянка, хоча він нею користувався, ще не була сформована, не була об`єктом цивільних прав.
Відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником нерухомого майна: приміщення автогаража, загальною площею 249,9 кв. м, що розташований по АДРЕСА_2 (змінено адресу з АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу від 02 липня 2002 року (т. 1, а. с. 20).
Для обслуговування зазначеного нерухомого майна рішенням 7-ї сесії Хмельницької міської ради від 20 липня 2016 року № 56 за клопотанням ОСОБА_1 останньому надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,1117 га за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 1, а. с. 24, 25).
Земельна ділянка по АДРЕСА_2
площею 0,1117 га знаходиться на закритій території, встановлені ворота із АДРЕСА_2, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 21 серпня 2017 року, складений представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради (т. 1, а. с. 16).
З листа Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
від 07 вересня 2017 року №9024/8/22-25-12-03 зазначено, що ОСОБА_1 відсутній в базі платників плати за землю (т. 1, а. с. 29, 29 зворот).
Згідно із витягу технічної документації відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25 вересня 2017 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки по
АДРЕСА_2 для обслуговування приміщення автогаража для комерційного використання склала:за 2013-2014 роки - 901,00 грн,
за 2015 рік - 1 125,38 грн, за 2016 рік - 1 612,00 грн, за 2017 рік -
1 367,00 грн, та для виробництва склала: 2013-2014 роки - 432,00 грн,
за 2015 рік - 540,00 грн, за 2016 рік - 774,00 грн, за 2017 рік - 1 367,00 грн
(т. 1, а. с. 28).
27 грудня 2017 року комісія по визначенню збитків власниками землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26 липня 2012 року №657 склала акт, яким встановлено, що земельна ділянка площею 0,1117 га, яка знаходиться
по АДРЕСА_2 використовується
ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів на землекористування з 01 січня 2015 року по 01 грудня 2017 року, у зв`язку із чим розмір збитків заподіяних територіальні громаді склав 133 720,45 грн, що підтверджується розрахунком розміру збитків (т. 1, а. с. 36, 36 зворот).
22 березня 2018 року рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради затверджено вищезазначений акт та зобов`язано ОСОБА_1 відшкодувати визначені збитки в повному обсязі у місячний термін з дня прийняття цього рішення, про що 28 березня 2018 року було повідомлено ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 37, 38, 38 зворот).
30 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міського голови із клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки для обслуговування приміщення гаража, площею 0,1117 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 26).
27 квітня 2018 року Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради надав керівнику Хмельницької місцевої прокуратури належним чином завірені копії документів щодо завданих ОСОБА_1 збитків саме для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради щодо примусового відшкодування завданих збитків.
31 травня 2018 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся до Хмельницької міської ради з повідомленням № 82-60-18 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави. Відсутність позиції Хмельницької міської ради щодо порушення інтересів держави та відсутність намірів Хмельницької міської ради самостійно звернутися з позовом були оцінені прокурором як бездіяльність (т. 1, а. с. 41-42).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у 8року частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сергійчука Ю. В., задоволеннюне підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.