Постанова
Іменем України
10 лютого2021 року
м. Київ
справа № 461/7406/18
провадження № 61-2128св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Матвіїв Єлизаветою Ігорівною, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року у складі судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Курій Н. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2016 року зобов`язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 14 500,00 грн щомісяця, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2016 року до досягнення нею повноліття. Внаслідок цього виникла заборгованість у розмірі 98 600,00 грн за 2016 рік, 174 000,00 грн за 2017 рік та 116 000,00 грн за січень-серпень 2018 рік.
Відповідач нерегулярно здійснював оплати на іноземний рахунок позивача в іноземній валюті (польські злоті), які позивач визнає як оплату аліментів, а саме: 18 квітня 2018 року 2000 PZL (сума платежу 15 494,60 грн), 19 червня 2018 року 2000 PZL (сума платежу 14 262,40 грн), 27 червня 2018 року 2000 PZL (сума платежу 14 083,20 грн), 30 липня 2018 року 2000 PZL (сума платежу 14 497,40 грн), 03 вересня 2018 року 1890 PZL (сума платежу 14 494,22 грн).
Загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 315 768,15 грн та 315 768,18 грн пені.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 02 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 пеню за заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1, на утримання сина ОСОБА_3, у розмірі 315 768, 18 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, щоОСОБА_2 на час звернення до суду з позовом мав заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи, а оскільки обов`язок зі сплати аліментів є не виконаний та протермінований, тому виникло право на стягнення пені за несвоєчасне виконання аліментних зобов`язань.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 315 768,18 грн суди відмовили. Судові рішення в цій частині мотивовані тим, що спору про стягнення заборгованості за аліментами між сторонами немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_2 в особі адвоката Матвіїв Є. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, у якій просив скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що позивач наводить іншу суму заборгованості, відмінну від розрахунку державного виконавця, не взяли до уваги, що з березня 2018 року відповідач здійснював платежі з цільовим призначенням виключно за поточні періоди, оскільки не визнає суму боргу та заперечує борг як такий.
Суди не досліджували суму заборгованості, відповідно від якої здійснювався розрахунок розміру пені.
Відмовивши в позові в частині стягнення заборгованості зі сплати аліментів, суди не взяли до уваги, що відповідач заперечує визначений державним виконавцем розмір заборгованості, що свідчить про наявність спору про її розмір.
Здійснений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає правовому висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.
Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що під час стягнення пені зі сплати заборгованості необхідною умовою є вина відповідача, однак таку обставину та доводи відповідача суди не досліджували.
Суди неповно дослідили обставини справи, не надали належної правової оцінки доказам, які свідчать про виконання відповідачем обов`язку зі сплати аліментів, суди не з`ясували дійсний розмір заборгованості, оскільки в наданих розрахунках за один і той самий період містяться різні фактичні дані.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні 2020 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 15 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 .
29 вересня 2015 року Галицький районний суд м. Львова шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвав, про що зроблено відповідний актовий запис № 429.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2016 року у справі № 461/3787/16-ц вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 14 500,00 грн щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
21 серпня 2018 року Галицький районний суд м. Львова видав виконавчий лист. Строк пред`явлення виконавчого листа № 461/3787/16-ц до виконання "до досягнення дитиною повноліття".
07 вересня 2018 року державний виконавець Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області Борис Ю.Б. відкрив виконавче провадження ВП № 57169452 на підставі виконавчого листа № 461/3787/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 14 500,00 грн щомісячно, починаючи з 06 червня 2016 року.
Згідно з розрахунком зі сплати аліментів державного виконавця Борис Ю. Б. сума коштів, яка підлягала стягненню станом на 01 вересня 2018 року, становить 388 600,00 грн.
Зобов`язання щодо сплати аліментів відповідач виконав частково, перераховуючи кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 : 18 квітня 2018 року - 2 000 PZL, що згідно з курсом Національного Банку України на день оплати становить 15 494,60 грн, призначення платежу "аліменти"; 19 червня 2018 року - 2 000 PZL, що згідно з курсом Національного Банку України на день оплати становить 14 262,40 грн, призначення платежу: "аліменти травень"; 27 червня 2018 року - 2 000 PZL, що згідно з курсом Національного Банку України на день оплати становить 14 083,20 грн, призначення платежу: "аліменти червень"; 30 липня 2018 року - 2 000 PZL, що згідно з курсом Національного Банку України на день оплати становить 14 497,40 грн, призначення платежу: "аліменти липень"; 03 вересня 2018 року - 1 890 PZL, що згідно з курсом Національного Банку України на день оплати становить 14 494,22 грн, призначення платежу "аліменти серпень", що підтверджується роздруківками підтвердження виконаних операцій від 18 квітня 2018 року, 19 червня 2018 року, 27 червня 2018 року, 30 липня 2018 року, 03 вересня 2018 року, засвідчених судовим перекладачем з української та російської мов, номер ліцензії ТР 484/06, Краків, 2018-10-02, реєстр № 826/18.
05 вересня 2014 року позивач та відповідач уклали договір забезпеченого кредиту на нерухоме майно "Мегаіпотека" № U0002667090919 (далі - Договір). Відповідно до умов цього Договору метою кредиту є "фінансування отримання прав/участь в отриманні прав, обумовлених у договорі щодо побудови девелопером житлової нерухомості, описаної в §2 аб.5А Договору, з місцем паркування, житловою кліткою" та "фінансування завершення будівництва житлової нерухомості, описаної у §2 аб.5А Договору".
Згідно з § 2 абз. 12 Договору рахунок РОР (ROR) в Аліор Банку НОМЕР_2 . День сплати внеску "20".
Згідно з § 6 абз. 8 Договору "сплата кредиту відбуватиметься в безготівковій формі, автоматично з рахунку особи, що користується кредитом в §2 аб. 12 Договору".
Платежі згідно з електронним переліком операцій за період з 01 вересня 2015 року до 22 січня 2018 року та відповідно до поданого відповідачем, розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, здійснювались на рахунок Аліор Банку НОМЕР_2, призначений для сплати платежів згідно з Договором.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Згідно з статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.