Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 375/148/18
провадження № 61-210св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, орган опіки та піклування Рокитнянської районної державної адміністрації,
треті особи: ОСОБА_3, орган опіки та піклування Новгород-Сіверської державної районної адміністрації Чернігівської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, органу опіки та піклування Рокитнянської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, орган опіки та піклування Новгород-Сіверської державної районної адміністрації Чернігівської області, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини.
Позов мотивований тим, що 10 грудня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_4 .
До 15 червня 2016 року сторони проживали в орендованій квартирі в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, проте відповідач забрав дитину та переїхав з нею до своїх батьків в с. Форостовичі Новгород-Сіверського району Чернігівської області, позивач також вимушена була переїхати до цього помешкання.
Вказує, що у зв`язку із загостренням стосунків із родиною відповідача наприкінці червня 2016 року переїхала до своїх батьків в смт. Рокитне Київської області.
Згода щодо місця проживання дитини сторонами не досягнуто, при цьому відповідачем чиняться перешкоди у спілкуванні з нею.
Посилаючись на припинення шлюбних відносин і формальне значення шлюбу, перебування у стосунках з іншим чоловіком, з яким має намір створити сім`ю, а також у зв`язку із вагітністю, просить його розірвати.
Вимогу про визначення місця проживання дитини позивач обґрунтовує тим, що залишити будинок батьків відповідача вона мала намір разом зі своєю малолітньою дочкою, однак у зв`язку з тим, що забрати з собою дитину їй не дозволив відповідач та його батьки, вона була вимушена залишити дитину тимчасово у їх будинку.
На початку липня 2016 року позивач звернулася до з позовом про відібрання та повернення її за попереднім місцем проживання з підстав, передбачених статтею 162 СК України. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
На час подачі позову дитина проживає з відповідачем у будинку його батьків, спір щодо визначення місця проживання дитини не вирішений. Дитина в силу свого віку має перебувати з матір`ю, за місцем проживання матері дитині забезпечені всі необхідні умови для розвитку та проживання, мати може весь час проводити з дитиною.
Батьки позивача доброзичливо відносяться до своєї онучки, підтримують позивача у спорі з визначення місця проживання дитини.
Посилаючись на вищевикладене, просить визначити місце проживання дитини з матір`ю, де в будинку батьків створені всі умови для проживання дитини та її виховання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Новгород-Сіверського міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю - ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що тільки матір має найбільш тісний зв`язок із дитиною, може створити затишок для дитини та захистить від агресивного навколишнього середовища, а не чоловік, який постійно знаходиться на роботі та через деякий час одружиться. Позивач не позбавлена батьківських прав, характеризується позитивно, до других пологів мала постійне місце роботи і хоча й залишила дитину чоловікові, яку народила в неповнолітньому віці, її вчинок можливо пояснити її віком на той час та відносинами в сім`ї відповідача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своєї дитини, колегія вказує на право матері на спілкування з дитиною, турботу про неї та забезпечення, проте за відсутності контакту дитини з матір`ю та без відновлення такої комунікації зміна місця проживання дитини не відповідає найкращим інтересам дитини, що не слід розуміти як розлучення дитини з матір`ю.
У висновках суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції убачає емоційний нахил, наявність припущень та відступ від закріплених у законі правил про рівність прав батьків відносно своїх дітей, при цьому обґрунтованих висновків з огляду на наявні у справі докази, рішення суду не містить.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції детально з`ясував всі обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов висновку, який не підтверджений жодним доказом, що були досліджені в ході розгляду справи. Абстрактні роздуми та припущення судом, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції всупереч частини другої статті 161 СК України залишив дитину на проживання з відповідачем, який не має самостійного доходу.
Відповідач перешкоджає її побаченням з донькою, поштові відправлення з речами та продуктами, які відправляла для доньки, відповідач отримати відмовляється, штучно створюючи таким чином підґрунтя для форсування у дочки думки про відсутність матері взагалі.
Аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини. В іншій частині судове рішення не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.
Аргументи учасників справи
У квітні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що наявність у відповідача роботи та постійних доходів не ставилося позивачем під сумнів протягом всього судового розгляду В матеріалах справи є відомості про місце роботи та про доходи (станом на час розгляду позову). Відповідач працює, має постійний заробіток, постійне місце проживання. Не зловживає алкогольними напоями, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. З батьків дитини знає лише відповідача, отже прихильна лише до нього. Саме він утримує та піклується про доньку, опікується її здоров`ям. Знаючи дитину та її прихильність до нього, він переконаний, що дитині краще проживати з відповідачем - тобто у звичному для неї, позитивному, стійкому, безпечному та спокійному мікросоціальному середовищі. Натомість не може передати дитину майже незнайомій людині, яка хоча і є біологічною матір`ю, проте до якої дитина не прихильна та взагалі її не знає (знає лише по фотокартках, які він їй показує), яка недбало ставилася до своїх батьківських обов`язків, не брала участі в вихованні та забезпеченні життєдіяльності доньки в будь-який спосіб, тривалий час дитиною взагалі не цікавилася, не брала та не виявляла бажання брати участь в її лікуванні, не вміє діяти в її інтересах, надаючи перевагу власним інтересам.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2020 року матеріали цивільної справи № 375/148/18 надійшли до Верховного Суду та 17 березня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 грудня 2015 року зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_4 . На час розгляду справи дитина проживає з відповідачем у будинку його батьків в с.Форостовичі Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
З червня 2016 року позивач проживає у будинку своїх батьків в АДРЕСА_1 , разом з іншим чоловіком ОСОБА_3 .
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 доОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання. При вирішенні справи судом установлено, що місцем проживання дитини, яке погоджене обома батьками, є житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач народила дитину, біологічним батьком якої вказує ОСОБА_3 .
Відповідно до даних Акту обстеження матеріально-побутового стану сім`ї, складеного комісією Служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області 23 січня 2018 року, в будинку в АДРЕСА_1, де проживає позивач,є газ, вода, світло. Для малолітньої ОСОБА_4 облаштована окрема кімната, де є всі побутові зручності та дитячі речі. Умови проживання сім`ї задовільні.
Відповідно до даних Акту обстеження матеріально-побутових умов від 19 лютого 2018 року, складеного комісією Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, жилий будинок в АДРЕСА_2, де проживає сім`я відповідача, знаходиться в задовільному стані, кімнати умебльовані в достатній кількості. Сім`я має 3 корови, телицю, коня та птицю.
Згідно з висновком Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області як Органу опіки та піклування від 23 серпня 2016 року вбачається, що жоден із батьків не має переваг перед іншим щодо визначення саме з ним місця проживання ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області як Органу опіки та піклування від 17 серпня 2018 року, складеного на виконання ухвали суду від 01 серпня 2018 року, зважаючи на позитивну характеристику ОСОБА_2 у виконанні своїх батьківських обов`язків та у побуті, прив`язаність до нього дитини, наявність у дитини умов для проживання та розвитку, тривалого часу проживання дитини окремо від матері, визнано доцільним та таким, що відповідатиме інтересам дитини, визначити місце проживання дитини разом з батьком.
Відповідно до інформації Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на виконання ухвали суду від 04 липня 2018 року щодо надання письмового висновку з метою вирішення спору, на засіданні комісії розглянуто питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4, де заслухано матір ОСОБА_1, яка пояснила, що дуже любить дочку та хоче, щоб та проживала з нею, чоловік забрав дитину і не дає можливості бачитися з нею. ІНФОРМАЦІЯ_4 в ОСОБА_1 народилась друга дитина. Умови проживання добрі, зауважень з боку медичних працівників немає. Останній раз бачила ОСОБА_4 у вересні 2017 року.