ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 908/1152/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020
у справі № 908/1152/18
за позовом Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮСТСТАР"
про визнання договору недійсним
в межах справи № 908/1152/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ"
Учасники справи:
від АТ "Сбербанк" - Киричук Р. П. (адв.);
від ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" - не з`явився;
від ТОВ "ЮК "Юстстар" - не з`явився;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. У червні 2018 року Акціонерне товариство "СБЕРБАНК" (далі - АТ "СБЕРБАНК", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" (далі - ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮСТСТАР" (далі - ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР", відповідач-2) про визнання недійсним договору поруки від 20.10.2016.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статтю 234 ЦК України та вчиненням відповідачами оспорюваного правочину з метою створення штучної кредиторської заборгованості у ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" для подальшого ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед позивачем.
2. Історія справи
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/8357/18, у задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки, укладеного між ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" та ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" відмовлено повністю.
Судове рішення місцевого господарського суду мотивовано не підтвердженням позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається у своїх вимогах про визнання недійсним договору та не доведенням ним того, що відповідачами при укладанні спірного договору порушене його право, що стало підставою для звернення до суду.
За висновком суду, договір поруки від 20.10.2016 відповідачами укладено користуючись наданим їм законом правом вільного волевиявлення на укладення договору та з погодженням відповідних істотних умов такого договору. Крім того вказано, що позивач, маючи підстави вважати, що його право порушене відповідачем-2 у випадку відкриття відносно останнього провадження у справі про банкрутство, не позбавлений наданого йому права на захист його охоронюваних законом інтересів, шляхом судового захисту своїх прав відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/8357/18 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився з правильністю висновку суду першої інстанції про відсутність у договорі ознак фіктивності та недоведенням позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а також можливістю захисту позивачем своїх порушених прав, у разі відкриття відносно відповідача-2 провадження у справі про банкрутство, відповідно до положень Закону про банкрутство.
2.3. Постановою Верховного Суду від 28.11.2019 скасовано повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019, а справу № 910/8357/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області, у проваджені якого перебуває справа № 908/1152/18 про банкрутство ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" (відповідача-1 у справі № 910/8357/18).
Скасовуючи ухвалені у справі рішення, суд касаційної інстанції, серед іншого, наголосив на тому, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, такими, що зроблені без належної оцінки та аналізу дій сторін договору в контексті добросовісності/недобросовісності та зловживання правом щодо кредитора і його майнових інтересів. Суди не врахували, що вчиненню оспорюваного договору передувало попередньо укладення ряду правочинів (договорів відступлення права вимоги від 08.06.2016 та від 17.08.2016, договору поруки від 13.07.2016 тощо), не надали правової оцінки правовій природі цих договорів. Поза увагою судів залишено ухвали, постановлені в межах кримінальних проваджень стосовно фіктивності господарських операцій за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 03.05.2011, а також посилання позивача на рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18, від 26.03.2018 у справі № 3/1-3/3-18, ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 978/318/18 та від 17.04.2018 у справі № 978/627/18, якими задоволено заяви про видачу наказів на примусове виконання вказаних рішень. Під час нового розгляду справи господарському суду слід, зокрема, визначити, чи діяли відповідачі добросовісно та розумно, чи не мали наміру, реалізуючи власні повноваження, завдати шкоди позивачу.
3. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду за результатами нового розгляду
3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 позов задоволено. Визнано недійсним договір поруки від 20.10.2016, укладений між відповідачами, та розподілено судові витрати.
3.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину та доведеністю порушення відповідачами прав позивача при укладанні договору поруки.
В рішенні суд наголосив на тому, що під час першого та другого розгляду цієї справи в судах, відповідачами не було надано оригіналів витребуваних договорів (для огляду), що за висновком суду є свідченням недобросовісності відповідачів.
Крім того, суд першої інстанції врахував, що вчиненню оспорюваного договору передувало попереднє укладення низки правочинів (договорів відступлення права вимоги від 08.06.2016 та від 17.08.2016, договору поруки від 13.07.2016). Суд надав оцінку правовій природі відповідних договорів, відповідності їх вимогам законодавства, наслідку їх сукупного укладення на права та інтереси позивача, як кредитора, а також врахував ухвали, постановлені в межах кримінальних проваджень, стосовно фіктивності господарських операцій за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 03.05.2011.
4. Встановлені місцевим господарським судом обставини
4.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" (далі - ТОВ "Захід Імпорт", продавець) та Приватним підприємством "Ресурс-Імпорт" (далі - ПП "Ресурс-Імпорт", покупець) 05.05.2011 укладено договір купівлі-продажу товарів № 30/03, за умовами якого (пункти 1.1, 2.1) продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором товар (вживаний одяг), загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних сторонами протягом терміну дії даного договору, кількість товару, а також ціна одиниці товару визначаються сторонами у накладних, що є невід`ємною частиною даного договору.
4.2. Між сторонами за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 було укладено Додаткову угоду № 1 від 08.06.2011, згідно з умовами якої сторони договору виклали пункт 8.1 Договору в новій редакції (третейське застереження): "8.1 Усі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, повернення сплачених коштів, тощо вирішуються шляхом переговорів. Спори, що сторони не можуть врегулювати шляхом переговорів, передаються для остаточного врегулювання на розгляд постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" (зареєстровано Головним управлінням юстиції у Харківській обл. 29.12.2009, свідоцтво № 26 ПТС). Розгляд суду буде здійснюватися у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду. Місцезнаходженням Третейського суду є місцезнаходження Асоціації "Харвест Груп", а саме: Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А. Проведення третейського розгляду відбуватиметься: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А.". Інші умови договору купівлі продажу товарів №30/03 від 05.05.2011 залишаються незмінними.
4.3. Між ТОВ "Захід Імпорт" (первісний кредитор) та ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" (новий кредитор) 17.08.2016 укладено договір № ПВ-170816/01 відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03 відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до ПП "Ресурс-Імпорт", що виникли на підставі договору купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03 в частині оплати товару за видатковою накладною від 27.06.2012 № РН-0000374 в розмірі 539.550,58 грн.
4.4. Між ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" (поручитель) та ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" (кредитор) 20.10.2016 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку боржника щодо оплати товару за договором купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03 в частині оплати товару за видатковою накладною від 27.06.2012 № РН-0000374 в розмірі 539.550,58 грн.
В пункті 5.1 Договору поруки від 20.10.2016 передбачено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору поруки, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів, розумності та справедливості. Усі спори, що виникли з цього договору або пов`язані з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладення, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, тощо вирішуються шляхом переговорів. Спори, що сторони не можуть врегулювати шляхом переговорів, передаються для остаточного врегулювання на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" (зареєстровано Головним управлінням юстиції у Харківській обл. 29.12.2009, свідоцтво № 26 ПТС). Розгляд суду буде здійснюватися у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Третейського суду. Місцезнаходженням Третейського суду є місцезнаходження Асоціації "Харвест Груп", а саме: Харківська обл., Харківський р-н, смт Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А. Проведення третейського розгляду відбуватиметься: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, пров. Червоних партизанів, б. 1-А.
4.5. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18 (у складі третейського судді Тоцької К. М.) позовну заяву ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" на користь ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" 539.550,58 грн заборгованості за договором купівлі-продажу товарів від 05.05.2011 № 30/03. Стягнуто з ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" на користь ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" 500,00 грн витрат за сплату третейського збору.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 задоволено заяву ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18; видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18.
5. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 та ухвалено нове про відмову у позові. Розподілено судові витрати.
5.2. Постанова суду мотивована наступним:
- позивач не довів того факту, що укладенням оспорюваного договору поруки відповідачі цілеспрямовано створили штучну кредиторську заборгованість в обсязі, достатньому для реалізації процедури фіктивного банкрутства, з метою подальшого ухилення від виконання кредитних зобов`язань зі сплати кредитних коштів, а також наявності та розміру збитків внаслідок укладення названого договору;
- сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним, для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання умов договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним;
- в мотивувальній частині оспорюваного рішення місцевий господарський суд обмежився загальним переліком найменування доказів, які він врахував і яким дав юридичну оцінку, без розкриття їх сутності; не відобразив у його змісті мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні конкретних доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені; не навів мотивів щодо позиції суду при застосування норм матеріального і процесуального права.
6. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини
6.1. При розгляді заяви ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд в ухвалі від 04.07.2018 зазначив, що станом на час прийняття рішення боржник має кредиторську заборгованість перед ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" у розмірі 540.050,58 грн та ТОВ "Дісентіс" у розмірі 784.477,77 грн, що у загальній сумі становить 1.324.528,35 грн. До цього часу заборгованість не погашена. Недостатність рухомого та нерухомого майна боржника для задоволення вимог кредиторів підтверджена матеріалами справи та балансом товариства станом на 31.12.2017, тобто, на останню звітну дату.
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.07.2018 у справі 908/1152/18 переглядалась в апеляційному порядку за апеляційною скаргою АТ "СБЕРБАНК" та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2018 залишена без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.
6.2. Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2019, у справі про банкрутство ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" визнано конкурсним кредитором ТОВ "Дісентіс" у розмірі 785.358,77 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення; ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" у розмірі 14.442.859,57 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та АТ "СБЕРБАНК" у розмірі 4.555.410,91 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 5.394.213,32 грн неустойка (штраф, пеня) з шостою чергою задоволення. Окремо до реєстру вимог кредиторів включено грошові вимоги АТ "СБЕРБАНК" на суму 6.632.748,00 грн, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника. Затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника.
Грошова сума у розмірі 13.903.309,09 грн (14.442.859,57 - 539.550,58), яка утворилась внаслідок невиконання ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" зобов`язань за іншими цивільно-правовими договорами, не оспорена та є чинною. Кредитором у справі про банкрутство ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", окрім АТ "СБЕРБАНК", також є ТОВ "Дісентіс" у сумі 784.477,77 грн.
6.3. АТ "СБЕРБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Захід Імпорт", ТОВ "Дісентіс" та ТОВ "Євроальянс Ріалті" про: визнання недійсним договору № 080616/01 від 08.06.2016 відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011, укладеного між ТОВ "Захід Імпорт" та ТОВ "Дісентіс"; визнання недійсним договору поруки від 21.07.2016, укладеного між ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" та ТОВ "Дісентіс".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі № 910/6112/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю, оскільки позивачем не було доведено обставин вчинення оспорюваних договорів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.
Наведене рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили та на теперішній час є чинним.
6.4. Питання щодо фінансового стану - неплатоспроможності ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" були предметом дослідження судом першої інстанції та апеляційним господарським судом за участі акціонерного товариства "СБЕРБАНК" при розгляді заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, про визнання конкурсними кредиторами. Матеріалами справи встановлено, що загальна балансова вартість обладнання, нерухомого майна і земельної ділянки, що належить ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", становить 3.410.107,47 грн. Зазначене майно перебуває в іпотеці: іпотекодержатель: ПАТ "СБЕРБАНК", у зв`язку зі змінами - АТ "СБЕРБАНК".
6.5. Відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам.
Позивач не довів наявності та розміру збитків, завданих внаслідок укладення оспорюваного договору поруки.
6.6. Посилання місцевого господарського суду на ухвали, постановлені в межах кримінальних проваджень стосовно фіктивності господарських операцій за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 03.05.2011 є безпідставними, оскільки зі змісту вказаних ухвал вбачається, що слідчими суддями було надано дозвіл на проведення обшуку, накладено арешт на грошові кошти, надано тимчасовий доступ до речей і документів, надано тимчасовий доступ та можливість вилучити документи, які становлять банківську таємницю. Разом з тим, ухвали постановлені в межах кримінальних проваджень, не є належними та допустимими доказами стосовно фіктивності господарських операцій за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 03.05.2011 у розумінні статті 75 ГПК України, яка визначає обов`язковими для врахування господарським судом вирок суду в кримінальному провадженні чи ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили.
6.7. Посилання АТ "СБЕРБАНК" на відсутність оригіналів документів відхилено судом, оскільки наявна в матеріалах справи копія договору поруки відповідає вимогам статті 91ГПК України та пункту 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", а також вказав, що позивачем не зазначається в чому відмінність копії договору поруки, долученою до матеріалів господарської справи, від її оригіналу.
Наявність оспорюваного договору та його автентичність досліджувалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час розгляду грошових вимог ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" до ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ". До того ж, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії: договору купівлі-продажу №30/03 від 05.05.2011, додатку та додаткових угод до цього договору; договору №ПВ-170816/01 відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу №30/03 від 05.05.2011.
7. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7.1. АТ "СБЕРБАНК" 21.10.2020 подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020.
8. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8.1. Оскаржений договір поруки є фіктивним, укладеним лише для виду, сторони не планували його виконання, а їх дії були направлені на створення штучної кредиторської заборгованості у обсязі, достатньому для реалізації процедури фіктивного банкрутства ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ", з метою подальшого ухилення від сплати кредитних зобов`язань перед банком.
8.2. Апеляційним господарським судом застосовано норму статті 75 ГПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17 (відносно того, що обставини, встановлені у рішенні третейського суду, не мають преюдиційного значення при розгляді господарської справи).
8.3. Судом апеляційної інстанції проігноровано обов`язкові до виконання вказівки, наведені у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, якою справу скеровано на новий розгляд.
8.4. Судом апеляційної інстанції проігноровано висновки щодо застосування норм статтей 3, 13, 16, 203, 215 ЦК України, викладені у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, невірно застосовано положення частини 4 статті 203, частини 1 статті 215, статті 234 ЦК України.
8.5. Суд апеляційної інстанції застосував норми статті 3 та 13 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 28.02.2019 у справі № 646/3972/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 317/3272/16-ц.
9. Узагальнені доводи інших учасників у справі щодо касаційної скарги
9.1. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
10. Касаційне провадження
10.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2020 касаційну скаргу АТ "Сбербанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №908/1152/18 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: уточнення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження; виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
21.12.2020 від АТ "СБЕРБАНК" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
10.2. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "СБЕРБАНК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2021 о 14:45.
10.3. В судовому засіданні представник скаржника підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити.
До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 09.02.2021.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників справи, які не з`явилися.
11. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
11.1. В межах справи № 908/1152/18 про банкрутство ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" розглядається позов АТ "СБЕРБАНК" до ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" та ТОВ "ЮК "ЮСТСТАР" про визнання недійсним договору поруки від 20.10.2016 з підстав його фіктивності.
Посилаючись на статтю 234 ЦК України, позивач зазначав про вчинення відповідачами оспорюваного правочину з метою створення штучної кредиторської заборгованості у ТОВ "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" для подальшого ухилення від сплати ним кредитних зобов`язань перед позивачем.
11.2. За результатами нового розгляду справи місцевий господарський суд ухвалив рішення про задоволення позову, погодившись із доводами позивача про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину та визнавши доведеним факт порушення відповідачами прав позивача при укладанні договору поруки.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення про відмову у позові, зазначивши про не доведеність наміру відповідачів укладенням оспорюваного договору поруки створити штучну кредиторську заборгованість з метою реалізації процедури фіктивного банкрутства та ухилення від виконання кредитних зобов`язань по сплаті кредитних коштів. Суд також відхилив доводи позивача про невиконання сторонами умов спірного договору, вказавши про те, що факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним, оскільки для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину.
Суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його таким, що не відповідає обставинам справи та наданим учасниками справи доказам, з наступних підстав.
11.3. Відповідно до частини першої статі 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.
В частині п`ятій статті 203 ЦК України вказано, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
Згідно з частиною першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.
11.4. Відповідно до статей 553, 554 ЦК України договір поруки укладається кредитором і поручителем за зобов`язанням, яке забезпечується договором поруки. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником у зобов`язанні, забезпеченому порукою. Обов`язок кредитора або поручителя за договором поруки одержувати згоду боржника на укладення такого договору законодавством України не передбачений та не випливає зі змісту правовідносин поруки. Разом з цим, це не означає, що за позовом боржника такий договір не може бути визнано недійсним, якщо буде доведено, що він звужує його права, чи доведено зловмисну домовленість кредитора з поручителем.
При укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Оскільки договір поруки є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети (за виключенням випадку, коли поручитель бере плату за свої послуги з боржника відповідно до статті 555 ЦК України), то суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з`ясовувати дійсні мотиви, через які особа поручається за боржника перед кредитором і чи є такі мотиви легітимними.
Відповідно до стандартної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов`язаності, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником як правило спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов`язань боржника.
Укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин з боржником є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. Зокрема, цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, на їх спрямування на зміну територіальної підсудності спорів, що випливають з основного зобов`язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов`язанням.
11.5. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Тобто, цивільні права здійснюються особою до визначених меж, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам. Такі межі можуть визначатися договором або актами цивільного законодавства. Обов`язок при здійсненні цивільних прав утримуватися від дій, які порушували б права інших осіб, конкретизується актами цивільного законодавства, що встановлюють ці права. Порушення меж здійснення цивільних прав веде до зловживання правом.
Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, підлягає встановленню, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору направлене на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.
Також необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
11.6. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.