ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16246/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників: ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" - Cтолярової М.В., ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" - адвоката Давиденка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020
у справі №910/16246/18
за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019, відкрито провадження у справі №910/16246/18 про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 139 675 795,38 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Т.А.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №910/16246/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 скасовано; справу № 910/16246/18 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію відкриття провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/16246/18 (суддя Яковенко А.В.) відмовлено ДП "НАЕК "Енергоатом" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива".
Постановою Північного апеляційного господарський суду від 18.08.2020 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Остапенко О.М.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/16246/18 залишено без змін.
ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/16246/18; прийняти нове рішення, яким справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива".
Підставою касаційного оскарження ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" зазначило, що при прийнятті оскаржуваних рішень апеляційним і місцевим судами не враховано правового висновку Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19 щодо наявності права у кредитора на застосування процедур банкрутства на підставі саме факту наявності у боржника заборгованості перед кредитором навіть за відсутності позову до боржника про її стягнення.
Крім того, стверджуючи про неправомірність відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство, заявник касаційної скарги посилається на те, що постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №910/4453/16 від 23.05.2017, згідно якої стягнуто з ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" заборгованість у сумі 4 422 882,64 грн, не оскаржувалась, є чинною та підлягає виконанню, що в будь-якому разі є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива".
Разом з тим, ДП "НАЕК "Енергоатом" зазначає, що оскарження судових рішень у справах № 910/21451/16 та № 910/895/17 не стороною цих справ, а іншою особою - ТОВ "Вайс Трейд" свідчить про невідповідність обставинам справи висновку суду першої інстанції про визнання сторонами (боржником та ініціюючим кредитором) спірними сум заявлених вимог (3% річних та інфляційні нарахування) та не свідчить про погашення боржником у повному обсязі безспірної заборгованості за Контрактом № 05БА/15/64-143-SD-15-00315.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність спору про право, скаржник наголошує, що ТОВ "Вайс Трейд" було оскаржено судові рішення у справах №910/21451/16, № 910/895/17 з підстав, які жодним чином не свідчать про відсутність у боржника заборгованості за Контрактом, а саме: апеляційна скарга № 910/895/17 подана на рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2017 у справі № 910/21451/16 лише в частині стягнення з боржника на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" судового збору (ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 апеляційне провадження було закрито), а у справі № 910/895/17 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вайс Трейд" було закрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020.
При цьому, ДП "НАЕК "Енергоатом" вказує на неврахування судами тієї обставини, що на час винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали у ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" існувала безспірна заборгованість перед ДП "НАЕК "Енергоатом" в сумі, більш ніж 125 млн. грн., яка не сплачувалась боржником більше трьох років, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також, як стверджує заявник касаційної скарги, обставини наявності у ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" заборгованості за отриману від ДП "НАЕК "Енергоатом" продукцію наведені у рішенні Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі №910/21451/16 та не заперечуються боржником.
Таким чином, на думку ДП "НАЕК "Енергоатом", внаслідок неправильного застосування норм матеріального права (ст. ст. 1, 39 КУзПБ) та порушення норм процесуального права (ст. ст. 236, 282 ГПК України) судами першої та апеляційної інстанції зроблений помилковий висновок про наявність спору про право, який виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Відзив на касаційну скаргу від ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства .
Згідно п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, звертаючись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива", заявник надав копії судових рішень і виконавчих документів у справах №910/21451/16, №910/4453/16 та вказав про наявність у боржника перед ним грошових зобов`язань на загальну суму 148 657 346,16 грн., а саме: 144 234 463,52 грн. згідно наказу Господарського суду м. Києва від 24.07.2017 № 910/21451/16; 4 422 882,64 грн. згідно наказу Господарського суду м. Києва від 26.05.2017 № 910/4453/16.
Відповідно до ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з існування обставин, які свідчать про відсутність узгодженої суми грошового зобов`язання та про наявність спору про право.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони зроблені з неповним з`ясуванням обставин справи, та неналежним застосуванням вимог ч. 1 ст. 316 ГПК України стосовно вказівок касаційного суду.
Як вбачається із матеріалів справи, питання законності та обґрунтованості судових рішень щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" вже було предметом розгляду Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, за результатами якого постановою від 23.10.2019 ухвалені у справі судові рішення було скасовано, а справу № 910/16246/18 направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію відкриття провадження.
При цьому, судом касаційної інстанції відповідно до ст. 316 ГПК України було надано вказівку місцевому суду з`ясувати правовий статус підприємства-боржника, надати правову оцінку правовстановлюючим документам ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива", зокрема, Статуту підприємства, встановити розмір частки державної власності у статутному капіталі боржника та надати аналіз обставинам справи з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 84, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом" (чинного на час ухвалення оскаржуваних рішень).
Однак, в порушення вимог ч. 1 ст. 316 ГПК України, як суд першої інстанції так і апеляційний суд не виконали вказівки, які містилися у постанові Верховного Суду від 23.10.2019, взагалі не дослідили та не надали жодної оцінки обставинам та доказам, про необхідність перевірки яких вказав касаційний суд.
Водночас, зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається надання судами першої та апеляційної інстанцій належної оцінки всім наявним у справі доказам та обставинам, які входять до предмету доказування при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КузПБ.
Системний аналіз ст. с. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Підставою для відмови у відкритті провадження у справі положення ч.6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище