У Х В А Л А
22 лютого 2021 року
м. Київ
провадження № 13-23зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Григор`єва І. В. перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду Сумської області від 23 червня 2005 року та ухвали Верховного Суду України від 25 жовтня 2005 року і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Апеляційного суду Сумської області від 23 червня 2005 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Верховного Суду України від 25 жовтня 2005 року, ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 грудня 2020 року в справі "Лопата та інші проти України" (заяви №84210/17 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_1 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вироку та ухвали за виключними обставинами. На думку заявника, констатоване порушення Конвенції безумовно тягне за собою скасування оскаржених судових рішень у частині покарання, звільнення від подальшого відбування заходу примусу, оскільки довічне позбавлення волі є катуванням з огляду на відсутність остаточного строку його закінчення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, є виключною обставиною.
Частиною 5 ст. 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.
Статтею 462 КПК регламентовано вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Згідно з п. 5 ч. 2 зазначеної статті заявник має навести обґрунтування наявності таких обставин.