УХВАЛА
22 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 2-18/97
Провадження № 13-19зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Лобойко Л. М.
перевірив заяву ОСОБА_1 про перегляд постановлених щодо нього судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судомі
ВСТАНОВИВ:
Вироком Одеського обласного суду від 19 лютого 1997 року ОСОБА_1 засуджено за пунктами "а, г" статті 93, частиною 2 статті 141, частиною 3 статті 142, частиною 2 статті 145 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) із застосуванням положень статті 42 КК 1960 року до покарання у виді смертної кари.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10 липня 1997 року вирок суду залишено без змін.
Ухвалою Одеського обласного суду від 04 жовтня 2000 року, вирок Одеського обласного суду від 19 лютого 1997 року щодо ОСОБА_1 приведено у відповідність із Законом України від 22 лютого 2000 року N 1483-III"Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України " та замінено призначене йому покарання у виді смертної кари на покарання у виді довічного позбавлення волі.
У заяві, яка надійшла до Великої Палати Верховного Суду та зареєстрована 19 лютого 2021 року,ОСОБА_1 посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, "Петухов проти України", "Ласло Магьяр проти Угорщини", "Мюррей проти Нідерландів", "Кафкаріс проти Кіпру" "Оджалан проти Туреччини, "Вінтер та інші проти Сполученого Королівства", "Лєже проти Франції".
Заявник вважає себе особою, на користь якої було постановлено рішення "Петухов проти України". Вказує, що у зв`язку з констатованими ЄСПЛ у цьому рішенні порушеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), до нього не може бути застосовано покарання у виді довічного позбавлення волі; таке покарання повинно бути змінено на інший вид покарання, що відповідав би нормам Конвенції, Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і ст. 93 КК 1960 року.
Засуджений ОСОБА_1 зокрема просить відкрити провадження за його заявою на підставі пункту 2 частини 3 статті 459 КПК, винести відповідне законне судове рішення на підставі статті 3 Конвенції, статей 8, 9, 24, 28, 55 Конституції України, статей 3 та 93 КК 1960 року, статей 8, 9, 90 КПК та практики ЄСПЛ, відображеної у справах "Петухов проти України" та інших, наведених заявником, змінити вирок Одеського обласного суду від 19 лютого 1997 року шляхом заміни покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі строком п`ятнадцять років, а у зв`язку з відбуттям цього терміну - повністю звільнити його від подальшого відбування покарання, обмежившись вже відбутим строком.
Заявник просить відновити його порушені права в частині призначення покарання у виді довічного позбавлення волі шляхом заміни такого покарання на позбавлення волі на строк 15 років.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам статті 462 КПК, приходжу до висновку про необхідність залишення заяви без руху з огляду на таке.