Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 347/807/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4808/309/20
Провадження № 51 - 6178 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Ченківського О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090190000091 від 10 березня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 296 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Федоріва О.М. на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня
2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом на посаді начальника служби захисту інформатизації Верховинського районного військового комісаріату Івано-Франківської області, 09 березня 2019 року приблизно о 16 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці на ділянці автодороги за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Смодна, вул. Дружби, 1, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, вийшов зі свого автомобіля марки "Мазда", тимчасово перекривши рух громадського транспорту на зазначеному відрізку автодороги, висловлюючись нецензурною лійкою, підійшов до автомобіля ОСОБА_2 та завдав руками удари по капоту транспортного засобу потерпілого, пошкодивши його, а також через відчинене вікно зі сторони водія завдав ОСОБА_2 декілька ударів по голові та обличчю.
У подальшому ОСОБА_1 перемістився на територію АЗС "Chipo", розташованої за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Смодна, вул. Дружби, 1, куди направився ОСОБА_2, де, продовжуючи свої хуліганські дії, силоміць проти волі ОСОБА_2 витягнув останнього із салону автомобіля, повалив його на землю та завдав ударів руками та ногами у різні частини тіла, внаслідок чого заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження та перешкодив діяльності зазначеної АЗС.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу заступника військового прокурора Західного регіону України Балана М.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що покарання ОСОБА_3 призначено з порушенням вимог статей 50, 65 КК України, а саме: безпідставно враховано щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне відшкодування завданих збитків як обставини, які пом`якшують покарання; не враховано вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, обставиною, яка обтяжує покарання; не надано належної оцінки особі ОСОБА_1, який будучи військовослужбовцем, вчинив грубе порушення громадського порядку із заподіянням тілесних ушкоджень людині, чим підірвав авторитет Збройних Сил України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не розглянув по суті доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м`якості та не надав належної відповіді на них.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1 зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо нього - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 296 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.