Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 707/128/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4809/503/20
Провадження № 51 - 2225 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Собини П.М. у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250270001218 від 03 листопада
2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 4, ст. 296 ч. 4 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Собини П.М. на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 12 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
- за ст. 296 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у виді застави змінено на тримання під вартою без можливості внесення застави та взято його під варту в залі суду. Внесену заставу в сумі 32 000 гривень ухвалено повернути заставодавцю ОСОБА_2 .
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 12 березня
2020 року. Зараховано ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув`язнення з
03 листопада 2017 року по 04 листопада 2017 року.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 9035 гривень 78 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він
03 листопада 2017 року приблизно в 00 годин з метою таємного викрадення чужого майна на власному гумовому човні марки "Kolibri" по р. Дніпро підплив до території Сокирянської рибної бригади, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сокирно, вул. Польова, 29, де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою інструментів відчепив від берегового кріплення металевий човен марки "Южанка" бортовий номер НОМЕР_2 з навісним двигуном марки "Yamaha 70" № НОМЕР_1, 2004 року випуску, зняв з рибальських човнів двигун марки "Yamaha 60", 2015 року випуску, двигун марки "Yamaha 40 VMHO", 2003 року випуску, та двигун марки "Yamaha 40 XMHS", 2015 року випуску, загальною вартістю 355 345 гривень 33 копійки, помістив їх до човна марки "Южанка", який заздалегідь заготовленим мотузком прив`язав до свого човна, та почав рух по р. Дніпро, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 був виявлений ОСОБА_3 та затриманий на р. Дніпро неподалік від берега біля с. Свидівок Черкаського району Черкаської області.
Крім того, 03 листопада 2017 року приблизно в 00 годин 45 хвилин на р. Дніпро поблизу кафе "Поплавок", яке розташоване по вул. Жирного в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, знаходячись у гумовому човні марки "Kolibri", з метою зникнення з місця вчинення злочину, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, здійснив два постріли з мисливської рушниці ТОЗ БМ 16 калібру в бік ОСОБА_3, який намагався його затримати, після чого перевернув гумовий човен з метою знищення доказів.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційними скаргами його захисників - адвокатів Бівалькевича Б.В., Волошина Р.Ф. та Собини П.М. змінено, за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 4 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цією ж ухвалою ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, та виправдано на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а кримінальне провадження в цій частині закрито.
ОСОБА_1 звільнено з-під варти в залі суду.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Собина П.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному проваджені, вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 сфабриковано, обвинувачення ґрунтується на недопустимих та суперечливих доказах, а вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є незаконними та необґрунтованими. Звертає увагу на те, щопід час досудового розслідування постанову про призначення групи слідчих від 03 листопада 2017 року підписано неуповноваженою особою, в ході огляду автомобіля ОСОБА_1 та території рибної бригади було проведено фактично обшуки до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вважає недопустимими протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотокартками за участю ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також протоколи слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки зазначені слідчі дії проведено з порушенням КПК України. Указує на порушення вимог ст. 290 КПК України, оскільки стороні захисту не були надані на огляд речові докази, а саме викрадені двигуни. Стверджує про незаконні методи слідства під час досудового розслідування та внесення відомостей за цим фактом за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Указує на те, що в кримінальному провадженні відсутні всі правовстановлюючі документи на викрадене майно та не встановлені фактичні потерпілі. Зазначає про невідповідність номерів двигунів, вилучених під час огляду місця події, оглянутих та визнаних речовими доказами у кримінальному провадженні, двигунам, які потерпілий ОСОБА_4 отримав під розписку, а також про невідповідність номеру човна "Южанка", товарознавча експертиза двигунів проведена без самих предметів злочину, експерту були надані документи двигунів, які не відповідають двигунам, що були вилучені в ході огляду місця події, та експерт брав до уваги 4-хтактні двигуни, а в кримінальному провадженні проходять 2-хтактні, що також вплинуло на визначення їх вартості, а як наслідок - розміру шкоди та кваліфікацію дій ОСОБА_1 . Вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 185 КК України без посилання на ст. 15 ч. 3 КК України, оскільки він міг розпорядитися майном з моменту, коли двигуни були в човні. Зазначає, що суд першої інстанції не допитав всіх свідків сторони захисту та не дослідив речові докази. Вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК України не зазначив всіх доводів апеляційних скарг захисту, не надав вичерпних відповідей на них та належним чином не мотивував свого рішення. Крім того, указує на порушення апеляційним судом вимог ст. 404 ч. 3 КПК України, оскільки клопотання сторони захисту про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, залишені поза увагою.