Постанова
Іменем України
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 572/605/20
провадження № 51-4815км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів: Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Кулаківського К. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180200000187 від 14 лютого 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. П`ятихатки Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу засудженого за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391КК України,
за касаційною скаргою захисника Семейка В. В. на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 04 серпня
2020 року затверджено угоду від 04 серпня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180200000187 від 14 лютого 2020 року, про визнання винуватості, укладену між прокурором Сарненської місцевої прокуратури Кулішем Т. Д. та обвинуваченим ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області від 12 жовтня 2018 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.
Не погодившись із вказаним вироком, захисник Семейко В. В. подав на нього апеляційну скаргу.
Оскаржуваною ухвалою Рівненського апеляційного суду від 23 вересня
2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Семейка В. В. на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 04 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник Семейко В. В. просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свою позицію, захисник посилається на істотні порушення кримінального процесуального закону, стверджуючи, що у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки вирок на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та його підзахисним, оскаржувався з передбачених процесуальним законом підстав.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.