П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа №753/10992/19
провадження №51-742км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді Антонюк Н. О.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гладкіх Л.М.,
прокурора - Чабанюк Т. В.,
захисника - Сінкевича О.Г.,
засудженого - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сінкевича Олександра Григоровича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК), і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК. Цивільний позов задоволено частково та стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_2 витрати на лікування в розмірі 4767,15 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, а позовні вимоги про відшкодування майбутніх витрат, пов`язаних із лікуванням, залишено без розгляду та роз`яснено можливість їх вирішення в порядку цивільного судочинства. Стягнуто витрати на проведення експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення цивільного позову та стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 26 500 гривень, у решті - залишено без змін.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2020 року ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
За результатами нового розгляду вироком Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ст. 128 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік. Цивільний позов задоволено частково, стягнуто витрати на лікування в розмірі 4767,15 грн, моральну шкоду у розмірі 50 000 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 26 500 грн. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Судами встановлено, що 24 березня 2019 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на балконі квартири АДРЕСА_1, став свідком словесного конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зробивши зауваження ОСОБА_2, на яке останній не відреагував, ОСОБА_1 вийшов на вулицю, де під час спілкування між ними розпочався конфлікт, який переріс в обопільну штовханину. Після цього ОСОБА_1 схопив лівою рукою ОСОБА_2 за шию, на що останній також у відповідь схопив руками ОСОБА_1 за шию. Капюшон, який був на голові у ОСОБА_1, опустився йому на очі та обмежив видимість. У цей час ОСОБА_1 завдав одного нецілеспрямованого удару кулаком правої руки в ділянку лівого ока потерпілого і заподіяв ОСОБА_2 згідно з висновком експерта №042-792-2019 від 29 травня 2019 року відкриту травму лівого ока, яка за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за ознакою втрати органу чи його функцій).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого,просить змінити оскаржуваний вирок, врахувавши обставини, які пом`якшують покарання, та призначити остаточне покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, а також зменшити розмір моральної шкоди, стягнувши із засудженого на користь потерпілого 10 000 грн.
На обґрунтування касаційних вимог захисник Сінкевич О. Г. стверджує, що під час призначення покарання апеляційний суд не врахував того, що наступного дня після подій, що мали місце 24 березня 2019 року, ОСОБА_1 їздив до потерпілого в лікарню, а його сім`я відшкодувала вартість проведеної операції. На думку скаржника, така поведінка засудженого свідчить про його дійове намагання мінімізувати заподіяну шкоду, а тому судом не враховано добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як обставину, яка пом`якшує покарання.
Серед іншого захисник звертає увагу на безпідставне врахування апеляційним судом інформації про притягнення засудженого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі №753/12394/20, оскільки адміністративне правопорушення було вчинено ОСОБА_1 через 15 місяців після подій, що мали місце 24 березня 2019 року.
Висновки судів про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК, та його правова кваліфікація у касаційній скарзі не оскаржуються.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника, заперечував її доводи та наголошував, що ОСОБА_1 не відшкодовано завдану йому шкоду у повному обсязі.
Прокурор заперечила вимоги касаційної скарги, зазначивши про відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та правильність призначеного засудженому покарання.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.