1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








Постанова                                                                                                     

Іменем України

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 127/19129/17

провадження № 51-167км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду    у складі:

головуючого                                                                                    Шевченко Т.В.,

суддів                                                                                                              Антонюк Н.О., Бущенка А.П.,

за участю:

секретаря судового засідання                            Михальчука В.В.,

прокурора                                                                                                    Єременка М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020020001136, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м. Вінниці,   

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від

08 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень на підставі ч. 1

ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Згідно з обвинувальним актом    ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК, - у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно за наступних обставин.

23 травня 2017 року близько 10:30 ОСОБА_1, діючи умисно, з метою наживи, перебуваючи на території Центрального ринку на проспекті Коцюбинського у м. Вінниці, під час проведення оперативної закупівлі особливо небезпечного наркотичного засобу за грошову винагороду в сумі

500 грн збув ОСОБА_2 речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта № 1129 від 30 травня 2017 року

є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,79 г.

14 червня 2017 року ОСОБА_1 повторно, діючи умисно, з метою наживи, перебуваючи поблизу будинку № 78 на Немирівському шосе у м. Вінниці, під час проведення другої оперативної закупівлі особливо небезпечного наркотичного засобу за грошову винагороду в сумі 700 грн збув

ОСОБА_2 речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта № 1287 від 15 червня 2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом масою (у перерахунку на висушену речовину) 10,99 г.

Виправдовуючи обвинуваченого ОСОБА_1, суд першої інстанції визнав недопустимими всі докази, надані стороною обвинувачення, через порушення вимог ст. 290 КПК, а саме нерозкриті стороною захисту постанови прокурора Вінницької місцевої прокуратури Посвалюка Я.І. про проведення контролю за вчиненням злочину від 16 травня та 07 червня    2017 року, а також докази, здобуті на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області

0-1209т від 10 травня 2017 року про дозвіл на зняття інформації

з транспортних телекомунікаційних мереж.

Докази, отримані з показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6, особи з залегендованими анкетними даними ОСОБА_2, та інші письмові докази місцевий суд відповідно до доктрини "плодів отруйного дерева" також визнав недопустимими, як похідні від постанов прокурора про контроль за вчиненням злочину.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК. Не погоджується з рішенням місцевого суду про те, що документи, які є правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) визнані недопустимими доказами, оскільки суд зазначені документи в судовому засіданні не досліджував та не оголошував протоколи слідчих (розшукових) дій, інші документи. Зазначає, що під час судового розгляду даних про те, що досліджені в судовому засіданні докази здобуто з істотним порушенням прав та свобод людини, не встановлено. Стверджує, що сторона захисту ознайомлювалась з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а отже і з розсекреченими постановами прокурора про контроль за вчиненням злочину. За доводами прокурора, необґрунтоване визнання судом першої інстанції недопустимими доказами матеріалів НСРД призвело до неправильних висновків суду про невинуватість ОСОБА_1 . Зазначає, що його вина підтверджується не лише матеріалами НСРД, а й сукупністю інших доказів, зокрема показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_2, письмовими доказами, які були надані стороною обвинувачення під час судових засідань. На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно залишив поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора про вищезазначені порушення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Єременко М.В. підтримав касаційну скаргу прокурора.

Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.


................
Перейти до повного тексту