Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 336/726/18
провадження № 61-2757св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Мотор Січ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2018 року в складі судді Дацюк 0. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Полякова О. 3., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (далі - ПАТ "Мотор Січ") про поновлення на роботі.
Позовна заява мотивована тим, що з 02 квітня 2008 року він працював у ПАТ "Мотор Січ" на посаді ливарника металів та сплавів.
Унаслідок сильного болю у спині, 12 вересня 2014 року ОСОБА_1 не з`явився на роботі, про що попередив старшого майстра.
З`явившись на роботі 15 вересня 2014 року, він написав пояснення, в яких виклав всі обставини, що стосувались його невиходу на роботу.
Цього ж дня старший майстер цеху написав службову записку, в якій зазначив іншу інформацію щодо невиходу ОСОБА_1 на роботу, з проханням його звільнити.
Наказом від 19 вересня 2014 року № 2036 ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_1 просив поновити його на посаді ливарника металів та сплавів у ПАТ "Мотор Січ".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних чи допустимих доказів того, що прогул ним допущений з поважних причин, а звільнення відбулось без дотримання положень чинного законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, суд в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року, поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що незважаючи на відсутність документальних підтверджень звернення до медичного закладу, 12 вересня 2014 року він звертався за медичною допомогою. Судами неправильно трактовано ту обставину, що він не був присутнім на засіданні профспілкового комітету.
ПАТ "Мотор Січ" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідно до службової записки начальника цеху № 1 ПАТ "Мотор Січ" та письмових пояснень ОСОБА_1 від 15 вересня 2014 року, останній 12 вересня 2014 року не з`явився на роботу та був відсутній робочий день повністю.
Рішенням профспілкового комітету цеху № 1 від 18 вересня 2014 року № 18 надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин.
На підставі наказу директора з управління ПАТ "Мотор січ" від 19 вересня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади ливарника металів та сплавів цеху № 1 за прогул 12 вересня 2014 року без поважних причин відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Згідно з копією журналу обліку видачі трудових книжок та додатків до них, трудову книжку ОСОБА_1 отримав 24 вересня 2014 року.
ОСОБА_1 протягом періоду його роботи на підприємстві неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Копії п`ятнадцяти наказів, згідно з якими до ОСОБА_1 застосовувались догани, та його особисті письмові пояснення стосовно кожної з них свідчать про те, що факт скоєння порушення він не заперечував.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.