Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 289/1060/19
провадження № 61-18923св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2008 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 012/110/339 "Інвестиційний кредит суб`єктам Мікро та Малого бізнесу на придбання транспортного засобу", за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 26 350,00 дол. США на придбання автотранспортних засобів шляхом здійснення оплати за договором купівлі-продажу від 13 серпня 2008 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,8 % на рік, з кінцевим терміном повернення кредиту до 13 серпня 2013 року.
З метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором, 14 серпня 2008 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилася перед кредитором за виконання позичальником основного зобов`язання.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором від 14 серпня 2008 рокуу позичальника станом на 28 травня 2019 року виникла заборгованістьу загальному розмірі 13 507,21 дол. США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 458,50 дол. США і заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 6 048,71 дол. США, яку АТ "Райффайзен Банк Аваль" просило стягнути солідарно із позичальника ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_2 .
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2020 року позивача у справі АТ "Райффайзен Банк Аваль" замінено на правонаступника - публічне акціонерне товариство "Оксі Банк" (далі - ПАТ "Оксі Банк").
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 липня 2020 року позивача у справі ПАТ "Оксі Банк" замінено на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал").
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2020 року у складі судді Сіренко Н. С. задоволено клопотання відповідачів про закриття провадження у справі.
Провадження у справі за позовом ТОВ "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.
Роз`яснено позивачу, що він має право звернутися з цим позовом до Господарського суду Житомирської області у порядку господарського судочинства.
Роз`яснено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір між сторонами виник з приводу виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статус відповідача ОСОБА_1 як суб`єкта підприємницької діяльності не припинено. З указаного вбачається, що такий спір відповідно до частини першої статті 20 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у цій справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Вердикт Капітал" задоволено.
Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у даному випадку об`єднані вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договору поруки, укладеного для забезпечення основного зобов`язання. Сторонами основного зобов`язання є юридична особа і фізична особа-підприємець, а тому за суб`єктним складом основного зобов`язання та характером спірних правовідносин цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства незалежно від того, що за виконання цього основного зобов`язання поручилася фізична особа.
Разом із тим, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21 червня 2018 року закрито провадження у справі № 906/222/18 за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ТОВ "Вердикт Капітал", до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2008 року у розмірі 11 684,33 дол. США.
З огляду на існування юрисдикційного конфлікту, суд вважає, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанцій не врахував, що господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Відтак, з 15 грудня 2017 року (а позов у цій справі подано в липні 2019 року) у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від сторін основного зобов`язання. При цьому позивач не скористався своїм правом на оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 21 червня 2018 року про закриття провадження в господарській справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ТОВ "Вердикт Капітал" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 серпня 2008 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 012/110/339 "Інвестиційний кредит суб`єктам Мікро та Малого бізнесу на придбання транспортного засобу", за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 26 350,00 дол. США на придбання автотранспортних засобів шляхом здійснення оплати за договором купівлі-продажу від 13 серпня 2008 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,8 % на рік, з кінцевим терміном повернення кредиту до 13 серпня 2013 року.
З метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором, 14 серпня 2008 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилася перед кредитором за виконання позичальником основного зобов`язання.
У липні 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором від 14 серпня 2008 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права