Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 697/2951/19
провадження №61-12614св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет",
представник відповідача - Помазкін Артем Євгенович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" - Помазкіна Артема Євгеновича на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2020 року у складі судді Льон О. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 липня 2020 рокуу складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі - ТОВ "АТБ-Маркет") про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі і відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 25 червня 2019 року його було звільнено з посади керуючого магазином структурного підрозділу магазин "Продукти-889" ТОВ "АТБ-Маркет" на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вважав звільнення безпідставним, необґрунтованим і незаконним.
Так, починаючи з 14 травня 2019 року і до дня його звільнення магазин відвідували внутрішні перевіряючи. Усі перевірки за вказаний період були відмінними від тих, які щоквартально відбувалися за останні 11 років його роботи на підприємстві, оскільки були демонстративно-показовими, знаходилися і фіксувалися неіснуючі порушення, частина порушень були сфабрикованими.
25 травня 2019 року регіональним директором з торгівлі було видано наказ про заборону йому, як керуючому магазином, у доступі до сейфу магазину, що протирічить його посадовій інструкції.
07 червня 2019 року йому було оголошено догану, після чого 08 червня 2019 року він звернувся до свого безпосереднього керівника ОСОБА_3 з проханням надати копії документів, на підставі яких оголошено догану, але отримав відмову. В отриманій копії витягу про оголошенню догани не зазначено обставин, за яких було вчинено порушення, в чому полягає його грубість та яку завдано шкоду.
25 червня 2019 року йому було видано під підпис трудову книжку та надано для підпису витяг з наказу про звільнення, який не був підписаний начальником відділу кадрів. Сам наказ про звільнення він не підписував та не отримував.
Вказував, що, звільняючи його на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, роботодавець не мав доказів порушення ним трудового договору, догана була оголошена незаконно, до того ж дисциплінарні стягнення, які не були вчасно доведені до відома працівника, не можуть враховуватися при звільненні, а роз`яснень щодо оголошення догани він не отримував та не знав, за що саме вона була оголошена та відповідно за що його було звільнено. Доказів вчинення порушення і завданої ним шкоди підприємство немає.
Поважність пропуску строку звернення до суду з позовом та його поновлення ОСОБА_1 мотивував тим, що, оскаржуючи рішення про його звільнення, 05 липня 2019 року він звернувся з письмовим повідомленням до керівництва та членів наглядової ради Корпорації "АТБ", після чого йому була призначена зустріч у центральному офісі підприємства у м. Дніпро 08 липня 2019 року. Відповідь від керівництва ТОВ "АТБ-Маркет" про неможливість поновлення його на роботі він отримав лише 24 липня 2019 року. Вважав, що з 24 липня 2019 року, моменту отримання відповіді від керівництва ТОВ "АТБ-Маркет" він дізнався про порушення своїх прав через неможливість вирішити проблему у досудовому порядку. Разом з тим, до 28 жовтня 2019 року він проходив курс лікування, тому з об`єктивних причин не міг звернутися до суду з цим позовом раніше.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд: поновити строк звернення до суду з даним позовом; анулювати і визнати недійсним наказ про винесення догани від 07 червня 2019 року № 99-к; зобов`язати ТОВ "АТБ-Маркет" здійснити перерахунок заробітної плати за червень 2019 року і виплатити преміальну частину заробітної плати у повному обсязі у розмірі 10 000,00 грн; поновити його на посаді керуючого магазином структурного підрозділу магазин "Продукти-889" ТОВ "АТБ-Маркет" та стягнути з ТОВ "АТБ-Маркет" 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 21 липня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить фактичних і конкретних даних щодо причин накладення стягнення, загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які він допустив у роботі. Крім того, відповідач у наказі про звільнення позивача не зазначив, у чому полягало порушення працівником трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення, не навів даних на підтвердження того, що невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків є систематичним. Вказане свідчить, що відповідачем було порушено трудові права позивача при звільненні, разом з тим, позовна заява була подана з пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкіна А. Є. і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19, від 15 січня 2020 року у справі № 200/19766/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 922/793/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 753/19886/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 480/1449/18, від 30 березня 2020 року у справі № 826/10808/18, від 07 листопада 2018 року у справі № 0907/2-7453/2011, від 21 серпня 2018 року у справі № 288/1361/15-ц, від 13 березня 2020 року у справі № 826/27282/15, від 30 травня 2019 року у справі № 457/908/17, у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні його позову у зв`язку з пропуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України,суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував сукупність поважних причин для поновлення строків позовної давності, які підтвердженні належними доказами. Так, про обставини, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності він дізнався лише 04 травні 2020 року, після того, як ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2020 року було витребувано відповідні докази. Таким чином, судами було невірно встановлено момент, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15, від 05 липня 2017 року у справі № 758/9773/15-ц, у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19, від 18 червня 2020 року у справі № 826/13606/16(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що причинами пропуску строку звернення до суду є: неотримання позивачем копії наказу про звільнення (витяг з наказу не містить підписів посадових осіб, не оформлений належним чином), стан здоров`я та юридична необізнаність. Так, у період з 18 липня 2019 року по 28 жовтня 2019 року позивач постійно перебував на амбулаторному лікуванні, що позбавляло його можливості звернутися до суду у строки, встановлені статтею 233 КЗпП України.
У касаційній скарзі представник ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкін А. Є., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, відмовивши у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 588/139/17, від 12 травня 2020 року у справі № 266/98/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 592/7118/17, від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17, від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18, від 11 березня 2020 року у справі № 760/14604/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкіна А. Є. мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано, що відповідачем були надані суду належні і достатні докази на підтвердження порушення позивачем трудової дисципліни, які стали підставою для застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення у виді догани та наступного звільнення.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
У жовтні 2020 року представником ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкіним А. Є. було подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, вказуючи на те, що підстав для задоволення позову останнього немає, оскільки його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани та звільнення з дотриманням вимог трудового законодавства, що є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав відзиви на касаційну скаргу представника ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкіна А. Є., вказуючи на те, що підстав для задоволення касаційної скарги, поданої відповідачем, немає, оскільки судами було вірно встановлено, що дисциплінарні стягнення до нього були застосовані з порушенням трудового законодавства, при цьому суди не врахували наявність у нього поважних причин пропуску строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Верховний Суд не приймає до уваги відзив на касаційну скаргу представника ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкіна А. Є., поданий представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у грудні 2020 року, оскільки останній не підписаний заявником.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 червня 2008 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду заступника керуючого магазином ТОВ "АТБ-Маркет" у м. Дніпропетровськ, а 27 листопада 2008 року його було переведено на посаду керуючого цього магазину.
Наказом ТОВ "АТБ-Маркет" від 07 червня 2019 року № 99-к ОСОБА_1, керуючому магазином підрозділу "Продукти 889", за порушення трудової дисципліни оголошено догану. Підставою для оголошення догани є: акти про порушення посадової інструкції від 14 травня 2019 року № 14/05/2019; письмове пояснення продавця-консультанта ОСОБА_4 від 14 травня 2019 року; письмове пояснення ОСОБА_1 від 14 травня 2019 року; акт про порушення посадової інструкції від 27 травня 2019 року № 27/05/2019; письмове пояснення ОСОБА_1 від 27 травня 2019 року; письмове пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_5 від 14 травня 2019 року; письмове пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_6 від 27 травня 2019 року.
Наказом ТОВ "АТБ-Маркет" від 25 червня 2019 року № 110-к ОСОБА_1 , керуючого магазином підрозділу "Продукти 889", звільнено 25 червня 2019 року за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України). Вирішено виплатити грошову компенсацію за 24 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період з 25 червня 2018 року по 25 червня 2019 року. Підставою наказу є: службова записка регіонального заступника директора з торгівлі ОСОБА_7 ; наказ від 07 червня 2019 року № 99-к про оголошення догани; акт перевірки посадових обов`язків від 11 червня 2019 року; письмове пояснення ОСОБА_1 ; пояснення інших працівників магазину.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника ТОВ "АТБ-Маркет" - Помазкіна А. Є. підлягають залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.