Постанова
Іменем України
15 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 127/20199/19
провадження № 61-4111св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: начальник Вінницького гарнізону Вашутін Аркадій Віталійович, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця Міністерства оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів Марчук В. С., Матківської М. В., Сопруна В. В.
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Вінницького гарнізону Вашутіна А. В., Квартирного-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України (далі - КЕВ м. Вінниця МО України) про визнання дій начальника Вінницького гарнізону неправомірними та про зобов`язання начальника Вінницького гарнізону подати до виконавчого комітету Вінницької міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 - полковник запасу, проходив дійсну військову службу у Збройних Силах України (далі - ЗС України) з 05 серпня 1979 року. Наказом МО України від 15 грудня 2006 року № 1976, відповідно до "Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України" він був звільнений у запас відповідно до пункту 64 підпункт "б" (за станом здоров`я).
02 березня 2005 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради відповідно до рішення виконавчого комітету від 08 лютого 2005 року ОСОБА_1 на сім`ю з трьох осіб: ОСОБА_1, дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 видано ордер на службове жиле приміщення, жилою площею 32,9 кв. м, яке складається з 2-х кімнат, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04 травня 2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
У 2017 році син ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 та остання 21 грудня 2017 року була зареєстрована вказаній службовій квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що протягом 2018-2019 років він неодноразово, відповідно до статуту внутрішньої служби ЗС України, подавав рапорти на ім`я начальника КЕВ м. Вінниця МО України з клопотаннями про зміну статусу "службова" 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 та надання йому цієї квартири у постійне користування із зняттям з черги, оскільки він перебуває на квартирному обліку військовослужбовців ЗС України, які потребують поліпшення житлових умов з 2003 року. Дані рапорти залишились без задоволення.
12 березня 2019 року позивач звернувся із заявою до начальника Вінницького гарнізону про виключення, наданої йому службової квартири, із числа службового житла і надання її у постійне користування із зняттям позивача з черги, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 "Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями".
Рішенням житлової комісії Вінницького гарнізону від 07 травня 2019 року, яке затверджене начальником Вінницького гарнізону відповідно до повноважень, наданих наказом МО України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями", ОСОБА_1 відмовлено у знятті статусу "службова" з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Житлова комісія, відмовляючи йому у виключенні житлового приміщення з числа службового та надання його у постійне користування із зняттям з черги, посилалась на той факт, що він був забезпечений від МО України двокімнатною квартирою (жилою площею 31,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ).
На це позивач зазначає, що вказана квартира приватизована його колишньою дружиною ОСОБА_2 23 травня 2005 року відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 у приватизації житла участі не приймали, оскільки на той час там не проживали та не були зареєстровані.
Далі позивач, по питанню виключення жилого приміщення з числа службових, а саме квартири АДРЕСА_1 , в якій він проживає разом з сином та невісткою, звернувся до департаменту житлового господарства Вінницької міської ради, проте там йому відмовлено у зв`язку з відсутністю клопотання від організації, за якою визнано квартиру службовою.
Таким чином, просив:
- визнати дії начальника Вінницького гарнізону щодо відмови у наданні ОСОБА_1 в постійне користування житла, в якому мешкають він та його сім`я, неправомірними;
- зобов`язати начальника Вінницького гарнізону подати до виконавчого комітету Вінницької міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2019 року позов задоволено; визнано неправомірними дії начальника Вінницького гарнізону щодо відмови в клопотанні про надання ОСОБА_1 у постійне користування житла; зобов`язано начальника Вінницького гарнізону подати до виконавчого комітету Вінницької міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що бездіяльність відповідача щодо неподання відповідного клопотання є позбавленням процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло. Суд зазначив, що клопотання про виключення квартири з числа службових лише створить правові умови для реалізації позивачем його права на житло.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу начальника Вінницького гарнізону Вашутіна А. В. задоволено; рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у цивільному судочинстві немає такого способу захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання неправомірними дій начальника Вінницького гарнізону, такий спосіб можливий в адміністративному судочинстві, відповідно до статті 5 КАС України. Крім того, начальник Вінницького гарнізону не може клопотати про виключення квартири з числа службових для забезпечення позивача та його сім`ї самостійно без квартирно-експлуатаційного органу.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що на даний час ні позивач, ні члени його сім`ї не мають житла. Зазначає, що рішенням житлової комісії Вінницького гарнізону позивачу було відмовлено у знятті статусу "службова" з квартири в якій він проживає. Після отримання вказаної відмови позивач звернувся до департаменту житлового господарства Вінницької міської ради з цього ж приводу, однак йому відмовлено у зв`язку з відсутністю клопотання від організації за якою квартиру визнано службовою. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову на відміну від апеляційного суду.
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У травні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив від начальника Вінницького гарнізону Вашутіна А. В. у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - залишити без змін, оскільки вона є законною і обгрунтованою.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що наказом МО України від 15 грудня 2006 року № 1976 ОСОБА_1, відповідно до "Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України" був звільнений у запас на підставі пункту 64 підпункту "б" (за станом здоров`я), маючи вислугу років у Збройних Силах: 27 років і 03 місяці. Ще у наказі зазначено, що ОСОБА_1 звільняється у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок МО України, що підтверджується копією витягу з наказу (а. с. 9).
Отже, позивач розпочав військову службу у Збройних Силах у 1978 році, виходячи з вислуги років станом на 15 грудня 2006 року у кількості 27 років і три місяці.
З копії ордеру на житлове приміщення серії БЦД № 004386 від 09 листопада 2001 року, вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 366 від 09 листопада 2001 року ОСОБА_1 виданий ордер на сім`ю з трьох чоловік: дружину ОСОБА_2, сина ОСОБА_4 та самого ОСОБА_1, на право на зайняття житлового приміщення, яке складається з двох кімнат у окремій квартирі АДРЕСА_3 (а. с. 61).
Це забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 постійним житловим приміщенням відповідало, діючому на той час Закону № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції від 29 травня 2001 року, зокрема, його статті 12.
Далі, у зв`язку з переміщенням по службі, ОСОБА_1 виконавчим комітетом Вінницької міської ради 02 березня 2005 року видано ордер на службове житлове приміщення, яке складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; склад сім`ї - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - дружина та син ОСОБА_4 .
Відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_1 від 25 травня 2005 року квартира АДРЕСА_3 належить на праві особистої власності ОСОБА_2, яка станом на 25 травня 2005 року була дружиною позивача. Квартира приватизована, згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"; загальна площа квартири складає 56,70 кв. м.
Син позивача - ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на час приватизації квартири ОСОБА_2 був повнолітнім.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 04 травня 2011 року.
У 2017 році син позивача ОСОБА_1, ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18 серпня 2017 року та ОСОБА_5 21 грудня 2017 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
Як вбачається з довідки ТОВ "ЖЕО" від 11 липня 2019 року № 3872, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані позивач ОСОБА_1, його син ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_5 .
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06 грудня 2018 року № 2643, багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 списано з балансу департаменту житлового господарства Вінницької міської ради та на даний час будинок знаходиться у спільній сумісній власності співвласників будинку. Відповідно до рішення від 08 лютого 2005 року № 234 ОСОБА_1 на вказану квартиру видано службовий ордер.
Протягом 2018-2019 років ОСОБА_1 неодноразово, відповідно до статуту внутрішньої служби ЗС України, подавав рапорти на ім`я начальника КЕВ м. Вінниця МО України з клопотанням про зміну статусу "службова" 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 та про надання йому, виділеного службового приміщення, у постійне користування із зняттям з черги, оскільки він перебуває на квартирному обліку військовослужбовців ЗС України, які потребують поліпшення житлових умов з 2003 року. Указані рапорти залишились без задоволення.