ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2021 року
м. Київ
справа №266/258/16-а
адміністративне провадження №К/9901/53996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Приморського районного суду м Маріуполя Донецької області від 20.07.2016 (суддя Пантелєєв Д.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 (колегія у складі суддів Ястребової Л.В., Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д.)
у справі №266/258/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області, в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме, зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат з 16.10.2015;
- визнати неправомірною відмову відповідача у обчисленні коефіцієнта по заробітній платі за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 з використанням районного коефіцієнту та надбавок;
- зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії та обчислити коефіцієнт по заробітній платі за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 з використанням районного коефіцієнту та надбавок з 16.10.2015.
2. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.07.2016, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.
3. 10.10.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 відмовлено у відкриті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
5. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (в порядку глави 3 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) направив до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016.
6. Ухвалою Верховного Суду України від 14.04.2017 відкрито провадження у справі.
7. Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 задоволено: ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.10.2016 скасовано, а справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області та отримує пенсію за віком по Списку № 1, що не заперечується відповідачем.
10. У листопаді 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив роз`яснити, яким чином йому була нарахована пенсія.
11. Листом № 17080/04 від 24.12.2015 відповідач повідомив позивача, що пенсію йому розраховано із заробітку за період роботи з 01.11.1987 по 31.10.1994 та за даними персоніфікованого обліку з 01.06.2010 по 29.06.2010, з 01.07.2010 по 30.09.2015 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу - 2960,62 грн. Коефіцієнт заробітку - 3,16147. Заробіток для розрахунку пенсії складає: 2960,62 грн.*3,16147= 9359,91 грн. При цьому, загальний розмір пенсії позивача складає 4 275,14 грн, утримання в період роботи - 641,27 грн., розмір пенсії до виплати - 3 633,87 грн., тобто пенсія позивачу призначена та виплачується вірно, згідно діючого законодавства.
12. 06.01.2016 позивач, не погодившись з розміром пенсії, звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив зарахувати заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 та включити до стажу роботу період з 01.03.1985 по 17.04.1985, як роботу у районах Крайньої Півночі, а також при розрахунку коефіцієнту заробітної плати виключити періоди з 01.06.2010 по 29.02.2012 та з 01.06.2012 по 31.03.2013.
13. Листом № 543/04 від 16.01.2016 відповідач повідомив, що підстави для обчислення розміру пенсії по заробітній платі з урахуванням районних та поправочних коефіцієнтів у період роботи після 01.01.1992 відсутні. Крім того, відповідач зазначив, що у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про користування пільгами по обчисленню стажу, а в архівних довідках № 384/89-Я від 23.03.2009 та № К-2400 від 28.10.2015 зазначено, що в особистій карточці форми Т-2 є записи: "Трудовой договор с 18.04.1985 по 18.04.988, Трудовой договор с 18.04.1988 по 18.04.1991, Трудовой договор с 19.04.1991 по 18.04.1994", а тому, підстави для пільгового обчислення стажу по періоду з 01.03.1985 по 17.04.1985 також відсутні.
14. Позивач з відмовою не погодився і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що він працював на підприємстві ВАТ "Якутуглестрой" на посаді дорожнього робочого, на підтвердження чого ним надано трудову книжку та довідки. Відповідач помилково не застосував норми Закону № 1058-ІV, які передбачають альтернативний характер підтвердження пільгового стажу, а саме або трудовою книжкою, або довідкою, або трудовим договором.
Також позивач вважає, що при розрахуванні коефіцієнту по заробітній платі відповідач не вірно визначив заробітну плату в період з 01.01.1992 по 31.10.1994, без врахування районного коефіцієнту, оскільки архівною довідкою, підтверджується, що до позивача застосовувався районний коефіцієнт по заробітній платі 1,7 та пільги до моменту звернення.
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про відсутність підстав для пільгового обчислення стажу за період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1992 по 31.10.1994.
Крім того, відповідач зазначив, що обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи після 01.01.1992 провадиться без урахування районних та поправочних коефіцієнтів у зв`язку з тим, що ст. 96 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР" від 15.05.1990 року № 1480-І з 01.01.1992 передбачено, що в разі виїзду особи за межі Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до цих районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, проводяться із виключенням цих сум.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачем при розрахунку пенсії в період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та обчислення заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 не надано трудових договорів, відповідач правомірно провів розрахунок пенсії позивача.
18. Підтвердження роботи в районах Крайньої Півночі за період з 01.03.1985 по 17.04.1985 записами в трудовій книжці та архівною довідкою не може бути підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності, оскільки відповідно до архівної довідки трудовий договір з позивачем був укладений з 18.04.1985.
19. Що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01 січня 1991 року, то, за висновком судів, чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.
20. Обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи після 01.01.1992 проводиться без урахування районних та поправочних коефіцієнтів у зв`язку з тим, що ст. 96 Закону СРСР "Про пенсійне громадян СРСР" від 15.05.1990 № 1480-І з 01.01.1992 передбачено, що в разі виїзду особи за межі Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до цих районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, проводяться із виключенням цих сум.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме:
(А) суди помилково застосували висновки постанови Верховного Суду від 27.10.2015 у справі № 338/1079/14-а, яка стосується працівників, що працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Натомість позивач не працював вахтовим методом, а підприємство, на якому працював позивач, було зареєстровано у районах Крайньої Півночі;
(Б) судами не застосовано норму закону, яка діяла на час роботи позивача у районах Крайньої Півночі, а саме з 20.11.1990 по 01.01.2002 в Російській Федерації діяв Закон № 340-1 "Про трудові відносини в РФ". Згідно зі ст. 94 Закону №340-1 стаж роботи в районах Крайньої Півночі зараховується в 1,5 розмірі, на який повинні були звернути увагу суди та на ст. 28 Закону № 4520-1 "Про державні гарантії та компенсації для осіб, працюючих та проживаючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 09.02.1993;
(В) суди дійшли неправильного висновку про те, що позивачем при розрахунку пенсії в період з 01.03.1985 по 17.04.1985 та обчислення заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.10.1994 не надано трудових договорів, оскільки факт укладання трудового договору з роботодавцем підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а архівною довідкою - отримання ним відповідних пільг та про заключення трудових договорів, що дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи в умовах Крайньої Півночі;
(Г) при обчисленні коефіцієнта по заробітній платі суди послалися на Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який почав діяти з 2003 року, тобто після набрання позивачем стажу;
(Ґ) відповідачем при розрахунку коефіцієнту по заробітній платі не вірно було нараховано заробітну плату за період з 01.01.1992 по 31.10.1994. У відповіді від 16.01.2016 відповідач стверджує, що довідка про заробітну плату з районним коефіцієнтом може бути розрахована лише до 01.01.1992, а без врахування районного коефіцієнта - з 01.01.1992.
Суди, погоджуючись із відповідачем, посилаються на норми Закону, які не діяли у період з 1992 по 1994. Водночас суди не застосували норму закону, на яку він посилається у Тимчасовій угоді від 15.01.1993 до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Зокрема, при застосуванні Тимчасової угоди від 15.01.1993 відповідач повинен був відрахувати від заробітної плати позивача лише районний коефіцієнт, а надбавки залишити для нарахування коефіцієнту по заробітній платі. Натомість відповідач самостійно відрахував як районний коефіцієнт так і надбавки;
(Д) при підрахунку коефіцієнту по заробітку з заробітної плати відповідач виключає районний коефіцієнт та надбавки у період з 1992 по 1994, посилаючись на ст. 96 Закону № 1480-І від 15.05.1990, але відрахування надбавок цією статтею не передбачено. Окрім того, Закон № 1480-І від 15.05.1990 "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" не діяв станом на 1992-1994 роки;
(Е) відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Жодною статтею Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено відрахування із заробітної плати надбавок та районних коефіцієнтів.
22. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
24. Предметом спору є не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та не зарахування при розрахунку пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1992 по 31.10.1994.
(а) щодо зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи з 01.03.1985 по 17.04.1985 та з 01.01.1991 по 30.04.1995 в районах Крайньої Півночі та у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі
25. Верховний Суд розглядав справу № 396/153/17 (2-а/396/13/17), обставини якої є подібними, та у постанові від 08.11.2019 зазначив:
<…> Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.
Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.