ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 818/881/16
адміністративне провадження № К/9901/26850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Кунець О.М. від 16 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Лях О.П., суддів Яковенка М.М., Старосуда М.І. від 07 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦАНТ+" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦАНТ+" (далі - позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Інспекція), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - третя особа, ГУ ДКС) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Інспекції, яка полягає у невиконанні передбачених статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) заходів та дій щодо повернення Товариству надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 839511,00 грн.; 2) зобов`язання відповідача виконати заходи щодо надання до ГУ ДКС висновку про повернення Товариству з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 839511,00 грн.
Суди встановили, що Товариство на протязі 2013 року було платником щомісячних авансових внесків по податку на прибуток підприємства відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України.
У декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року позивач задекларував дохід в сумі 12244,4 тис. грн. Сума авансових внесків, які сплачувались в період з січня 2013 року по лютий 2013 року, дорівнювала 143624,00 грн. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 2012 рік сума авансових внесків, які сплачені у період з березня 2013 року по грудень 2013 року, становила 577600,00 грн.
За підсумками 2013 року Товариство подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 03 березня 2014 року №9091098098, в якій задекларувало збитки в сумі 351540,00 грн., проведено коригування та суму нарахованих та сплачених щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період січень - грудень 2013 року зменшено в розмірі 721224,00 грн.
Також згідно з декларацією з податку на прибуток за 2014 рік від 24 лютого 2015 року №9080935486 за підсумками підприємницької діяльності за звітний рік позивачем отримано збитки в сумі 1079199,00 грн., проведено коригування та суму нарахованих та сплачених щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період січень - лютий 2014 року зменшено в розмірі 115520,00 грн. (розраховану за декларацією з податку на прибуток підприємств за 2012 року з щомісячним авансовим внеском в сумі 57760,00 грн.).
Окрім того встановлено, що підприємством були надмірно сплачені до бюджету кошти в сумі 2767,00 грн. за платіжними дорученнями від 18 лютого 2013 року №129 на суму 247,00 грн. та від 26 лютого 2014 року №48 на суму 2520,00 грн.
За наслідком проведених камеральних перевірок поданої позивачем звітності з податку на прибуток контролюючим органом порушень не встановлено.
26 лютого 2016 року позивач звернувся із заявою до Інспекції про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 839511,00 грн. на поточний рахунок Товариства, проте листом від 18 березня 2016 року за №12935/10/18-19-07-02-45 відповідач повідомив, що повернення надміру сплачених коштів з державного бюджету здійснюється за попереднім погодженням з Координаційно - моніторинговим департаментом, про що позивачу буде повідомлено додатково.
16 лютого 2016 року Товариство та Інспекція провели звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2016 року (акт №866-07), згідно яких у позивача обліковується переплата з податку на прибуток підприємства у сумі 839511,00 грн., що також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки.
Однак, Інспекція так і не здійснила заходів щодо повернення позивачу надмірно сплачених коштів, внаслідок чого Товариство звернулося до суду із цим позовом для захисту своїх прав.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позов задоволено у повному обсязі.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплаченого податку у розмірі 839511,00 грн., оскільки наявність переплати підтверджується документально та не заперечується контролюючим органом, позивачем виконано усі умови, необхідні для повернення надміру сплачених сум податку, однак Інспекція не діяла у спосіб, передбачений законодавством, чим порушила право позивача на отримання таких коштів.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору обставин того, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Сумській області від 16 січня 2016 року №31 "Про індикативні показники доходів на перший квартал 2016 року", враховуючи вагомість індикативних показників зі збору платежів до державного бюджету на 1 квартал 2016 року, повернення надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобов`язань за податками, зарахування надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобов`язань за іншими кодами бюджетної класифікації та повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового департаменту. А оскільки відповіді від Головного управління ДФС у Сумській області щодо погодження повернення Товариству надміру сплачених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток не надійшло, відповідач не має можливості повернути позивачу зайво сплачені ним кошти з податку на прибуток.
Натомість доводів, зокрема, стосовно мотивів, які покладені в основу рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також зазначення конкретних норм матеріального та процесуального права, які на думку Інспекції неправильно застосовані чи порушені судами, касаційна скарга не містить.
Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідача проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, просить відмовити у її задоволенні.
Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.