ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №812/1800/18
адміністративне провадження №К/9901/69767/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 року (головуючий суддя Ястребова Л.В., судді: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д.) у справі №812/1800/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, підприємець, платник податків) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 року №1723-13, від 30.03.2018 року №0167486/1304-1214 та податкову вимогу від 08.09.2017 року №2559-17.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об`єкту нерухомого майна міні-пекарні, яка відноситься до будівлі підприємств харчової промисловості та не є об`єктом оподаткування відповідно до вимог підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що об`єкт нерухомості міні-пекарня, яка належить позивачу, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Не погодившись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 року №1723-13 та від 30.03.2018 року №0167486/1304-1214. Скасовано вимогу від 08.09.2017 року №2559-17.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач є власником нежитлової будівлі - міні-пекарні, яка за вимогами ДК 018-2000 належить до підкласу 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості" та в силу приписів підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування.
Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 року та залишити без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що у даному випадку власником майна є не промислове підприємство, а фізична особа-підприємець. Вважає, що в силу приписів підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення саме промислових підприємств.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрована та здійснює дільність як фізична особа підприємець 02.09.1994 року, видами діяльності є 10.71 "Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання", 47.24 "Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 27.06.2018 року за №1004150405.
Позивач є власником 1/1 частки об`єкта нерухомого майна міні-пекарні літ. "А-1-2, а, а-1 а-4", загальною площею 637,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.04.2011 року серії НОМЕР_1, витягом про державну реєстрацію прав від 06.05.2011 року №29879585.
Згідно із пунктом 1 договору оренди землі від 20.11.2012 року №441290004001214, укладеним між Сєвєродонецькою міською радою як орендодавцем та позивачем як орендарем, орендодавець на підставі рішень сесії Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2012 року за №2130 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі промисловості (під міні-пекарню), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Податковим повідомленням рішенням від 20.06.2017 року №1723-13, прийнятим контролюючим органом, позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300" за 2016 рік у розмірі 17 566,74 грн.
Податковим органом 08.09.2017 року сформовано податкову вимогу форми "Ф" №2559-17, згідно з якою станом на 07.09.2017 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 17566,74 грн, в тому числі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, КБК 18010300, на суму 17566,74 грн.
Податковим повідомленням рішенням від 30.03.2018 року №0167486/1304-1214, прийнятим контролюючим органом, позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300" за 2017 рік у розмірі 10198,40 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Сєвєродонецької міської ради дев`яносто шостої (чергової) сесії шостого скликання від 29.01.2015 року №4288 "Про затвердження Положень про податок на майно та акцизний податок" ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб за 1 кв.м бази оподаткування складає 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
На підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.01.2015 року №4288 контролюючим органом зроблено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, у податковому повідомленні рішення від 20.06.2017 року №1723-13, а саме: 17566,74 грн = 637,40 кв.м. (загальна площа об`єкта нерухомості нежитлового приміщення) х 27,56 грн (ставка 2% за 1 кв.м. від 1378,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016)).
Рішенням Сєвєродонецької міської ради двадцять четвертої (чергової) сесії сьомого скликання від 26.01.2017 року №1200 "Про внесення змін до рішення міської ради від 30.05.2016 року №419 "Про затвердження нової редакції додатку № 1 до рішення міської ради від 29.01.2015 року №4288 "Про затвердження Положень про податок на майно та акцизний податок" ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб за 1 кв.м. бази оподаткування складає 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
На підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 26.01.2017 року №1200 контролюючим органом зроблено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, у податковому повідомленні рішення від 30.03.2018 року №0167486-1304-1214, а саме: 10198,40 грн. = 637,40 кв.м (загальна площа об`єкта нерухомості нежитлового приміщення) х 16,00 грн (ставка 0,5% за 1 кв.м від 3200,00 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017)).
Спірним у цій справі є питання правомірності донарахування податковим органом грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, власнику нежитлового приміщення, що віднесене до будівель промисловості, та можливість застосування положень підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України до будівлі, яка хоч і віднесена до будівель промисловості згідно з правовстановлюючими документами, однак не перебуває у власності промислових підприємств та не використовується у виробничому процесі саме промислових підприємств.
За приписами підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до вказаного Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості").