ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №810/805/18
адміністративні провадження №К/9901/59739/18, К/9901/59610/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги:
- Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 (суддя - О.О. Терлецька) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 (колегія суддів: І.О. Лічевецький, В.П. Мельничук, Г.В. Земляна) та
- Приватно-орендної агрофірми "Україна" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 (склад колегії той же) у справі № 810/805/18 за позовом Приватно-орендної агрофірми "Україна" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватно-орендною агрофірмою "Україна" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення № 0042281406 від 21.11.2017, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 232539 грн. 60 коп. за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; податкове повідомлення-рішення № 0042311406 від 21.11.2017, яким за порушення п.п. 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про те, що він несвоєчасно оприбуткував готівкові кошти, отримані 28.10.2017 та 29.10.2017, в касовій книзі суперечать чинному законодавству. Зазначені дні були вихідними днями, а відповідно до пункту 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи. При цьому позивача не підлягають застосуванню до спірних правовідносин положення Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", оскільки вони суперечать Конституції України. Також позивач в позові звертав увагу на те, що в силу приписів статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 він має право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "С" від 21.11.2017 №0042281406 та №0042311406. Мотивуючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оформив прибуткові касові ордери та здійснив облік готівки 30.10.2017 на всю суму її надходжень у вихідні дні (28.10.2017 - 29.10.2017) у касовій книзі позивача відповідно до Положення № 637, а тому позивачем оприбутковано готівку без будь-яких порушень. В частині штрафної санкції за невикористання РРО, то суд першої інстанції зауважив, що оскільки послуги позивачем надавались у сільській місцевості він правомірно не використовував РРО.
Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 19.07.2018 рішення суду скасував. Адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0042281406 від 21.11.2017 в частині застосування до приватно-орендної агрофірми "Україна" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. В іншій частині в задоволені позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не допустив порушень віднісши до касової книги запис про отримані кошти у перший робочий день (30.10.2017 р.) та про неправомірність нарахування фінансової санкції у розмірі 100 000 грн. (20 000 грн. х 5). Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем не заперечувалось наявність порушень у частині не оприбуткування готівкових коштів отриманих від ТОВ "Мілк-Хаб" на підставі прибуткового касового ордеру № 197 від 01.11.2017 р. в сумі 10000 грн. та готівкових коштів знятих з поточного рахунку підприємства на підставі прибуткового касового ордеру № 198 від 09.11.2017 в сумі 5 000 грн. Агрофірма "Україна" також погодилась з тим, що нею були несвоєчасно оприбутковані кошти у сумі 11 507 грн. 92 коп., зняті 26.05.2017 з поточного рахунку. В частині визнання законним штрафу, який був визначений до позивача за незастосування РРО під час надання послуг, суд апеляційної інстанції зауважив, що суб`єкт господарювання може не застосовувати реєстратор розрахункових операцій за умови обов`язкового використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач і відповідач подали дві касаційній скарги.
Позивач, оскаржуючи лише рішення суду апеляційної інстанції просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, так як впевнений, що штрафні санкції, що були до нього засновані Указом Президента є такими які суперечать приписам Конституції України. Разом з тим, доводить Суду касаційної інстанції про те, що суд апеляційної інстанції довільно тлумачить приписи вимог законодавства України про касове обслуговування. Штраф до нього був застосований відповідачем за невикористання РРО, а не за порушення введення книги обліку розрахункових операцій чи КОРО, за що передбачені підстави та розмір штрафу.
У касаційній скарзі відповідача зауважено про порушення вимог матеріального і процесуального законодавства судами попередніх інстанцій, у зв`язку із чим він просить їх скасувати в частині задоволення позову. Вказується на доводи, що аналогічні доводам вказаних в акті перевірки та апеляційної скарги.
Переглянувши рішення судів першої і апеляційної інстанцій в межах доводів касаційних скарг позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг сторін у справі, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Київській області 10.11.2017 згідно направлень від 10.11.2017 №5934 та №5935, та у відповідності до наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.10.2017 № 1960 "Про проведення фактичних перевірок" проведено фактичну перевірку підприємства ПОА "Україна" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 2-а. За результатами перевірки складено акт № 2815/1000/14/3756327 від 10.11.2017.
Перевіркою встановлені порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон №265/95-ВР) у частині не проведення розрахункових операцій (отримано готівкових коштів на загальну суму 3445 грн. за послуги млину, послуги МТП згідно з прибутковими касовими ордерами №200, №201, №204 від 30.09.2016 через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Також перевіркою встановлені порушення пункту 2.6 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320) із змінами та доповненнями (далі - Положення № 637), у частині не оприбуткування у касовій книзі у день надходження готівкових коштів па загальну суму 46507,92 грн., а саме:
11507,92 грн. - сума готівки, отриманої з банку по грошовому чеку №ЯЯ 2771753 від 26.05.2017, оприбуткована у касовій книзі 30.05.2017 на підставі ПКО №103 від 30.05.2017;
10000 грн. - сума готівки, отримана згідно з ПКО №192 від 28.10.2017, оприбуткована у касовій книзі 30.10.2017;
10000 грн. - сума готівки отримана згідно з ПКО №193 від 29.10.2017, оприбуткована у касовій книзі 30.10.2017;
10000 грн. - сума готівки, отримана згідно з ПКО №197 від 01.11.2017, у касовій книзі не оприбуткована;
5000 грн. - сума готівки, отримана згідно з ПКО №198 від 09.11.2017, у касовій книзі не оприбуткована.
За результатами проведення фактичної перевірки складено акт перевірки від 10.11.2017 №2815/1000/14/03756327.
На підставі висновків, ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0042281406 № 0042311406 від 21.11.2017, яким до ПОА "Україна" застосовано штрафні санкції на загальну суму 232540,60 грн., а саме: 1 грн. - за встановлення вперше протягом року факту не проведення розрахункових операцій; 232539,60 грн. (46507,92 грн. х 5) - за не оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду із даним адміністративним позовом, який був частково задоволений судом апеляційної інстанції, з чим не може погодитись Суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від № 0042281406 від 21.11.2017 на підставі акту перевірки №2815/1000/14/3756327 від 10.11.2017 позивача притягнуто до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення № 637 та застосовано фінансову санкцію - штраф на підставі частини другої статті 1 та абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ № 436/95).