ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №804/1977/17
адміністративне провадження №К/9901/69174/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (головуючий суддя Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі №804/1977/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2015 року №0000074202.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством виконані усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, підприємство має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами. Відображення в акті перевірки податкової інформації щодо ланцюгів господарських взаємовідносин та іншої інформації не стосується безпосередньо конкретних господарських відносин позивача з контрагентами. Підприємством дотримано вимоги розумної обережності при укладенні договорів з контрагентами. Позивач вважає, що податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з його контрагентами порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Послуги, зазначені в договорах, надані в повному обсязі, роботи виконані, товари поставлені, а результати господарських операцій відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства та повністю підтверджують реальність господарських операцій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 06 квітня 2015 року №0000074202.
Не погодившись з судовими рішеннями, податковим органом подано касаційну скаргу, за результатами розгляду якої ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили фактичного здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами та обмежилися лише дослідженням документів, наданих платником податків, і належним чином не дослідили інші обставини, які можуть вказувати на необґрунтованість заявлених позивачем у податковому обліку податкових відрахувань. Касаційний суд зазначив про відсутність у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, на недоліки у яких посилався податковий орган під час розгляду справи. Звернув увагу судів, що ними не надано оцінку та не перевірено чи у контрагентів позивача була можливість для виконання будівельних робіт та поставки товарів.
За результатами нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підприємством не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального постачання товарів, надання послуг, виконання робіт в адресу позивача, доказів можливості постачання товарів, надання послуг, виконання робіт завдяки залученню контрагентами інших контрагентів для подальшого постачання товарів, надання послуг, виконання робіт позивачу. Суд дійшов висновку, що з матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у контрагентів підприємства об`єктивної можливості виконати умови договорів через недостатність ресурсів. Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах (зокрема, щодо постачальників товарів, надання послуг, виконання робіт) змісту розглядуваних операцій.
Не погодившись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу підприємства задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2015 року №0000074202.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що господарські операції позивача з його контрагентами підтверджені належними первинними документами та були здійснені реально.
Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року. Просить справу розглянути за участю представника податкового органу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що контрагентами позивача не було задекларовано об`єкти оподаткування та податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Вважає, що наявними первинними документами не підтверджується транспортування товару за укладеними договорами, оскільки транспортні засоби не мали можливості перевозити визначену кількість товару. Посилається на недоліки у товарно-транспортних накладних. Зазначає, що товар має імпортне походження, однак, контрагенти та постачальники в ланцюзі не є імпортерами, зазначений товар не перетинав митний кордон України. У контрагентів позивача відсутні відповідні основні засоби та фонди, необхідні для здійснення виробничої діяльності. Зауважує про відсутність сертифікатів якості виробника на товар, що унеможливлює визначення походження товару. Просив справу розглянути за участю представника податкового органу.
Від позивача 11 березня 2019 року надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції, позивач просив залишити без задоволення касаційну скаргу податкового органу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції. Просив справу розглянути за участю представника позивача.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2015 року №145/28-01-42-02-05393056 (надалі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту у розмірі 6 102 402 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2015 року №0000074202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 033 957 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та його контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Феросплав-компані", Товариством з обмеженою відповідальністю "Естіл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Каміс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінерал Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторцветметресурси" укладено договори купівлі-продажу та поставки товарів (феросилікомарганець МнС-17, феромарганець ФМн-78, присад домений вид 34В, присад доменний марганецьвмісний вид 2, шлак зварювальний).
На підтвердження виконання умов наведених договорів позивачем надані додаткові угоди, специфікації, рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордери, банківські виписки, накладні-вимоги на відпуск /внутрішнє переміщення/ матеріалів, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) на доставку товару, рапорти його перезважування на автовагах у цеху підготовки виробництва, технологічні інструкції, банківські виписки.
Між позивачем та його контрагентами ПНВП "Інвест-Гарант", Приватним підприємством "Проммонтаж Сервіс", Товариствами з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт", "Стройенерго", Приватним підприємством "Ресурс М" укладено договори про виконання робіт.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконання робіт за договором підтверджується додатковими угодами, податковими накладними, звітами з праці, квитанціями про прийняття даних звітів, витягами з книги феросплавів та контрольних аналізів, штатним розкладом доменного цеху, штатним розкладом киснево-конвертного цеху, витягами про державну реєстрацію будівель та споруд підприємства, технічними звітами киснево-конвертного цеху, технічними звітами доменного цеху, рапортами переважування товару, актами виконаних будівельних робіт, рахунками-фактури, банківськими виписками.
Виконання умов договорів також підтверджується дозволами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання робіт, ліцензіями Державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області на господарську діяльність, пов`язану із створенням об`єктів архітектури, а також стосовно якого було видано експертний висновок щодо спроможності виконання робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, дозволами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання робіт, на експлуатацію підйомників, на експлуатацію вантажопідіймальних кранів, на зберігання балонів, роботи, зведення, монтаж, зварювальні, газополум`яні роботи та інше.
Підприємством (покупець) укладено договори поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (постачальник).
Виконання умов договорів підтверджується специфікаціями, залізничними накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог статті 201 Податкового кодексу України і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, банківськими виписками, платіжними дорученнями, накладними-вимогами на відпуск.
Апеляційним судом встановлено, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з його контрагентами оформлені з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою та у повному об`ємі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, також як і підтверджують фактичний рух активів позивача, зміну у власному капіталі та його зобов`язаннях як платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Надані позивачем первині документи складені за результатами проведених господарських операцій під час їх здійснення і безпосередньо після їх закінчення, а також поряд з іншими, пов`язаними з обчисленням і сплатою податків та зборів документами, були відображені підприємством у бухгалтерському обліку та у фінансовій і податковій звітностях.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що підприємство, відобразивши в складі податкового кредиту грудня 2014 року податкову накладну, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" за листопад 2014 року, допустив помилку в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в частині відображення дати виписки податкової накладної від 20 грудня 2014 року №170, включеної до складу податкового кредиту грудня 2014 року, але ж в подальшому виправив цю помилку шляхом надання уточнюючого розрахунку Додатку 5 до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року.
Підприємством вчинялися дії по перевірці податкової "доброчесності" своїх контрагентів. Зокрема, товариством перевірялася правосуб`єктність його контрагентів як шляхом перевірки інформації у доступних йому електронних баз даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків), так і шляхом отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, ліцензій, дозволів на виконання робіт, кваліфікаційних сертифікатів відповідного виконавця окремих видів робіт (послуг), наявності можливості виконання умов укладених договорів.