1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



11 лютого 2021 року

м. Київ



Справа №    915/1185/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,   



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс"



на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (колегія суддів: Головей В. М. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький      Я.      Ф.) та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 (суддя Семенчук Н. О.) у справі



за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави



до 1) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 2)      Товариства з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс", 3) Фізичної особи - підприємця Авдєєвої-Акєнтьєвої Марини Володимирівни



про визнання незаконними і скасування рішень; визнання недійсними договору оренди землі та договору суборенди земельної ділянки; скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно; зобов`язання знести будівлі,



ВСТАНОВИВ:



1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову



1.1. У вересні 2020 року, до подання позовної заяви, заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд:



- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області (далі - спірна земельна ділянка) та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї;



- заборонити Коблівській сільській раді змінювати адресу спірної земельної ділянки, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо її відчуження;



- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс" (далі - ТОВ "Триа Плюс") проводити будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці;



- заборонити Фізичні особі - підприємцю Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. (далі - ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В.) проводити будь-які будівельні роботи на спірній    земельній ділянці;



- накласти арешт на нежитлові приміщення 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього майна;



- заборонити ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по просп. Курортному, 7/4А у с. Коблеве, а також проводити будівництво за цією адресою;



- заборонити Коблівській сільській раді присвоювати, змінювати адресу нерухомому майну, що належить Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. і розташоване на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019;



- заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об`єктів по пр. Курортному, 7/4 та по пр. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області.



1.2. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням Коблівської сільської ради від 23.05.2019 № 39 затверджено проект землеустрою та передано ТОВ "Триа Плюс" земельну ділянку площею 0,1100 га (землі житлової та громадської забудови) з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: просп. Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області. На підставі цього рішення між Коблівською сільською радою та ТОВ "Триа Плюс" 30.05.2019 укладено договір оренди спірної земельної ділянки. Коблівською сільською радою 13.02.2020 прийнято рішення № 67 про надання ТОВ "Триа Плюс" дозволу на передачу цієї земельної ділянки в суборенду ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на 46 років без зміни істотних умов договору і цільового використання цієї ділянки. На підставі цього рішення ТОВ "Триа Плюс" і ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В. 18.02.2020 підписали договір суборенди земельної ділянки. Враховуючи викладене, прокурор з метою запобігання відчуженню чи обтяженню зобов`язаннями спірної земельної ділянки та об`єктів будівництва, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, просив суд    вжити заходи до забезпечення позову.



2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій



2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 915/1185/20, задоволено заяву прокурора про забезпечення позову.



Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї;



заборонено Коблівській сільській раді змінювати адресу земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019, здійснювати її поділ та об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо її відчуження;



заборонено ТОВ "Триа Плюс" проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області;



заборонено ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 по просп. Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області;



накладено арешт на нежитлові приміщення 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього;



заборонено ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по просп. Курортному, 7/4А у с. Коблеве, а також проводити будівництво за цією адресою;



заборонено Коблівській сільській раді присвоювати, змінювати адресу нерухомому майну, що належить Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. і розташоване на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019;



заборонено Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об`єктів по пр. Курортному, 7/4 та по пр. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області.



2.2 Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що викладені прокурором обставини дають підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що у разі невжиття таких заходів, виконання в майбутньому рішення у разі задоволення позову, може бути ускладнено або унеможливлено. У разі якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду Коблівська сільська рада здійснить поділ чи відчужить у будь-який спосіб спірний об`єкт на користь інших осіб та/або ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В., здійснить поділ/об`єднання будівель чи відчужить їх будь-яким способом на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави. За висновком судів, заявлені прокурором    заходи забезпечення жодним чином не порушують інтересів відповідачів та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору.



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї



3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у справі № 915/1185/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Триа Плюс" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.



3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Триа Плюс" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права. Скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що у цьому випадку відсутні підстави для накладення арешту, оскільки прокурором не доведено, що відсутність арешту може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а такі обставини та докази їх наявності як у справі, так і взагалі відсутні. Крім того, на думку скаржника, у цьому випадку, накладення арешту та його обґрунтування порушеннями під час процедури надання спірної земельної ділянки в оренду є свідченням майбутнього вирішення справи на користь позивача, що відповідно до положень діючого процесуального законодавства є неприпустимим. При цьому заборона проведення будівельних робіт є прямою забороною господарюючим суб`єктам ТОВ "Триа Плюс" та ФОП Авдєєвій-Акентьєвій М. В. на здійснення господарської діяльності на земельній ділянці, наданій в користування зазначеним особам у відповідності до вимог чинного законодавства.



3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор зазначає, що касаційна скарга ТОВ "Триа Плюс" є необґрунтованою, а тому не може бути задоволена. Прокурор, зокрема, зазначає, що прокуратурою неодноразово подавалися позови з метою забезпечення інтересів держави в частині використання спірної земельної ділянки, розташованої у нормативно встановленій прибережній захисній смузі Чорного моря (справа № 915/1402/16 щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та зобов`язання відновити стан земельної ділянки шляхом знесення об`єктів, справа № 915/1844/18 про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухомість). У цих справах прокуратурою зазначалося та судами визнано, що об`єкт нерухомості збудовано самочинно на земельній ділянці прибережної захисної смуги Чорного моря, на території якого розміщувати нерухоме майно земельним законодавством заборонено. Проте ТОВ "Триа Плюс" та Коблівська сільська рада, будучи обізнаними про наявність спору, як учасники у цих справах, вжили заходів до оформлення права оренди та суборенди спірної земельної ділянки саме під обслуговування самочинно збудованого майна та подальшого будівництва. Наведене стало підставою для пред`явлення нової позовної заяви з метою забезпечення ефективного захисту порушених інтересів держави, яка на цей час розглядається (справа № 915/1185/20). Обізнаність відповідачів про наявність триваючого спору та вжиття заходів до переоформлення прав на земельну ділянку та об`єкти нерухомості, розташовані на цій землі, стали обґрунтованими підставами для звернення до суду у цій справі із заявою про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням дійсних обставин справи, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заявлені прокуратурою заходи забезпечення позову спрямовані на унеможливлення відчуження спірної земельної ділянки та її збереження у стані, який дозволив би захистити порушені інтереси держави у визначений законом спосіб.



4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду



4.1. Переглянувши оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена, з огляду на таке.   



4.2. Задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову в цій справі, господарські суди установили, що рішенням Коблівської сільської ради від 23.05.2019 № 39 затверджено проект землеустрою та передано ТОВ "Триа Плюс" земельну ділянку площею 0,1100 га (землі житлової та громадської забудови) з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.



4.3. Також судами констатовано, що на підставі зазначеного рішення між Коблівською сільською радою та ТОВ "Триа Плюс" 30.05.2019 укладено договір оренди спірної земельної ділянки. При цьому у подальшому, 13.02.2020 Коблівською сільською радою прийнято рішення № 67 про надання ТОВ "Триа Плюс" дозволу на передачу цієї спірної земельної ділянки в суборенду ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на 46 років без зміни істотних умов договору і цільового використання цієї ділянки за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область. На підставі зазначеного рішення ТОВ "Триа Плюс" та ФОП Авдєєва-Акєнтьєва М. В. 18.02.2020 підписали Договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019.



4.4. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що за Авдєєвою-Акєнтьєвою М. В. зареєстровано право власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 825,5 кв. м, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 7/4А. Місцем розташування торгівельно-розважального комплексу зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019. У подальшому площу вказаної будівлі змінено з 825,5 кв. м на 802,4 кв. м, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно    29.03.2020 закрито об`єкт нерухомого майна № 2047059748209 - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, пляжний торгівельно-розважальний комплекс через його поділ. Судами констатовано, що на цей час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи від 29.03.2020 про право власності Авдєєвої-Акєнтьєвої М. В. №      36115616 - на нежитлове приміщення 1 площею 100,3 кв. м, №36115620 - на нежитлове приміщення 2 площею 221,1 кв. м, № 36115621 на нежитлове приміщення 3 площею 481 кв. м, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 7/4А.



4.5. Поряд з цим, господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву прокурора про забезпечення позову в цій справі врахували наявність судових рішень у справах № 915/1402/16, № 915/1844/18, в яких суди дійшли висновку про те, що право власності ТОВ "Триа Плюс" на торгівельно-розважальний комплекс за вказаною адресою виникло незаконно не лише через відсутність належних дозвільних документів на початок будівельних робіт та введення в експлуатацію, а й через неможливість будівництва такого об`єкта в межах пляжної зони Чорного моря, на яку згідно з частиною 3 статті 62 Земельного кодексу України поширюється заборона будівництва будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.



4.6. Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень дійшов висновку про те, що у цьому випадку наявні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.



4.7.    Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України установлено. що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.



4.8. Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.



4.9. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.



4.10. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.



4.11. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.



4.12. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.



4.13. Оскільки в цьому випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №      910/1040/18, постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №      915/1912/19).



4.14. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому він може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі № 916/10/18, від 13.10.2020 у справі № 917/273/20.



4.15. Прокурор у заяві про забезпечення позову в цій справі зазначав, що позовними вимогами у цій справі є: визнання незаконним і скасування рішення Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області від 23.05.2019 № 39 про затвердження проєкту землеустрою та надання ТОВ "Триа Плюс" земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області;



- визнання недійсним укладеного 30.05.2019 між Коблівською сільською радою, Березанського району, Миколаївської області та ТОВ "Триа Плюс" договору    оренди земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області;



- визнання незаконним і скасування рішення Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області від 13.02.2020 № 67 про надання ТОВ "Триа Плюс" дозволу на передачу земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 в суборенду ФОП Авдєєвій-Акєнтьєвій М. В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: просп. Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область;



- визнання недійсним укладеного 18.02.2020 між ТОВ "Триа Плюс" і ФОП Авдєєвою-Акєнтьєвою М. В. договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве у межах території Коблівської сільської ради, Березанського району, Миколаївської області;



- зобов`язання ФОП Авдєєву-Акєнтьєву М. В. знести розташовані на земельній ділянці площею 0,1100 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0019 торгівельно-розважальний комплекс.   



4.16. Поряд з цим, Верховний Суд установив, що Господарський суд Миколаївської області ухвалою від 06.10.2020 прийняв позовну заяву прокурора за наведеними позовними вимогами та відкрив провадження у справі №      915/1185/20.



4.17. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що, задовольняючи заяву прокурора про накладення арешту на спірну земельну ділянку та нежитлові приміщення 1, 2, 3 на просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, з порушенням процесуальних норм - статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, не встановив зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у цій справі, не зазначив, чи здатний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у цій справі та не встановив імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, а тому ухвалив необгрунтоване рішення (яке неправомірно підтримано апеляційним судом) та безпідставно задовольнив вимогу прокурора про застосування заходу до забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту на спірну    земельну ділянку та зазначені нежитлові приміщення, а застосований захід забезпечення позову у цій справі не є співвідносним та адекватним із заявленими прокурором позовними вимогами.



4.18. Тому оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, слід скасувати в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку (пункт 2 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у цій справі), а пункт 5 зазначеної ухвали слід змінити та викласти у такій редакції: "Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових приміщень 1, 2, 3 по просп. Курортному, 7/4 А в с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області".


................
Перейти до повного тексту