П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/335/20
Провадження № 11-361заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Вінницька обласна громадська організація "Ми разом", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Президент України, третя особа на стороні відповідача - Центральна виборча комісія, про визнання дій протиправними, скасування постанови
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року (судді Мацедонська В. Е., Жук А. В., Кашпур О. В., Уханенко С. А., Шевцова Н. В.),
УСТАНОВИЛА:
24 жовтня 2020 року на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України, в якій позивач просив:
- визнати неправомірними та незаконними дії Верховної Ради України щодо вчинення продовж тривалого часу дій, направлених на звуження змісту та обсягу існуючих на час прийняття Конституції України виборчих прав і свобод позивача порівняно з рівнем тих самих прав і свобод на теперішній час;
- визнати неправомірними та незаконними дії Верховної Ради України щодо звуження змісту та обсягу існуючих на час прийняття Конституції України прав позивача на доступу до правосуддя порівняно з рівнем того самого права на теперішній час;
- визнати Постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" такою, що підпадає під ознаки поняття "узурпація", визначеного пунктом 4.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-пр/2005;
- визнати Постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" такою, що на підставі Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-пр/2005 вже є незаконною і неконституційною, а вирішення цього питання не потребує розгляду його Конституційним Судом України;
- вирішити питання судових витрат.
Також 24 жовтня 2020 року на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив зупинити дію Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув заявнику на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС); а заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернув без розгляду на підставі частини сьомої статті 154 КАС, мотивувавши своє рішення тим, що ОСОБА_1 використав не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою та заявою про забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви та повернення без розгляду заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів та обставин у справі, порушує питання про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року та просить направити справу до цього ж суду для відкриття провадження та розгляду справи в іншому складі суду.
На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення безпідставно, всупереч статті 55 Конституції України та статтям 3, 5, 6, 7, 18, 168, 169, 242, 244, 245, 273 КАС повернув його позовну заяву, подану ним на офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та підписану електронним підписом позивача, оскільки такий спосіб подання позову використовувався скаржником неодноразово при поданні інших позовних заяв та процесуальних документів у виборчому процесі, у яких інші суди - Вінницький окружний адміністративний суд та Сьомий апеляційний адміністративний суд відривали провадження та здійснювали розгляд таких справ по суті.
Скаржник переконаний, що посилання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на необхідність дотримання наказу Державної судової адміністрації України від 1 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" як на підставу повернення матеріалів позовної заяви протирічить частині тринадцятій статті 18 КАС, у якій вказано, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Від Верховної Ради України надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції повинен враховувати положення статті 171 КАС.
Так, відповідно до цієї норми суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 152 та пунктом 1 частини першої статті 153 КАС заява про забезпечення позову подається у письмовій формі до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина восьма статті 44 КАС).
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII "Перехідні положення" КАС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).