У Х В А Л А
15 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/327/20
Провадження № 11-8заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, виклик свідків та розгляд у судовому засіданні за його участю у режимі відеоконференції справи № 9901/327/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до держави в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Верховний Суд, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до держави в особі Президента України Зеленського В. О., у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставної відмови йому в задоволенні його звернення від 14 серпня 2020 року про повну аморальність і неадекватність суддів системи судоустрою України, нелегітимність судової влади України, незаконність судових рішень та забезпечення права на справедливий суд, утворений законом, безпосередньо Президентом України Зеленським В. О. ;
- зобов`язати відповідача в місячний строк розглянути його заяву від 14 серпня 2020 року в порядку, визначеному Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР"Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР), перевірити за безпосередньої участі позивача факти, викладені ним у цій заяві, й прийняти реальне рішення, письмово повідомити його про результати перевірки цієї заяви та про суть прийнятого рішення;
- відшкодувати йому за рахунок держави моральну шкоду в сумі 15 млн грн, завдану відповідачем унаслідок порушення його конституційного права на звернення за захистом до Президента України і органів державної влади України щодо реалізації його порушеного особистого немайнового права на судовий захист, визначеного статтями 15 і 17 Цивільного кодексу України, статтями 1 і 7 Закону № 393/96-ВР, статтею 40 Конституції України, та його конституційного права на захист (судовий захист), визначеного статтями 15-17 Цивільного кодексу України, статтею 7 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" і статтею 55 Конституції України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 14 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
02 січня 2021 року ОСОБА_1 подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
11 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 9901/327/20 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2021 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, відмовила в задоволенні клопотання про розгляд у судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції у приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області справи № 9901/327/20 та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справина підставі частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
08 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, у якій позивач, зокрема, просить:
- витребувати у Президента України матеріали здійснення перевірки за фактом його звернення 14 серпня 2020 року до Президента України для підтвердження обставин безпідставного залишення відповідачем звернення позивача за захистом цивільних прав та інтересів без розгляду і без перевірки фактів, викладених у ньому;
- викликати в судове засідання відповідача Президента України Зеленського В. О. для надання пояснень щодо обставин незаконної особистої відмови в розгляді звернення позивача до Президента України за захистом цивільних прав та інтересів від 14 серпня 2020 року;
- викликати в судове засідання свідка - керівника Офісу Президента України ОСОБА_3 для підтвердження обставин незаконного обмеження позивача Офісом Президента України в праві доступу до Президента України за захистом цивільних прав та інтересів.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо.
Згідно із частиною третьою статті 300 КАС України якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною першою статті 306 КАС України визначено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи (пункт 6).
Крім цього, частина третя статті 306 КАС України передбачає, що підготовчі дії, визначені пунктами 4-6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно із частиною четвертою статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Отже, Велика Палата Верховного Суду, будучи судом апеляційної інстанції в цій справі, уповноважена на дослідження відповідних доказів, що стосуються обставин справи. При цьому докази мають бути подані до суду першої інстанції, а якщо такі докази не були подані, то учасник справи має довести неможливість їх подання до суду першої інстанції з об`єктивних причин.
Частинами першою та другою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно із частиною третьою статті 92 КАС України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Статтею 93 КАС України передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Матеріалами справи встановлено, що позивач не подавав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів та про виклик свідків. Вказані клопотання заявлені позивачем до суду апеляційної інстанції вже після відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, тобто з пропуском встановлених процесуальним законом строків. Пояснень про неможливість подання клопотань до суду першої інстанції у встановлені строки з об`єктивних причин позивач не надав.
За таких обставин, ураховуючи те, що наявних в матеріалах справи доказів цілком достатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та виклик свідків задоволенню не підлягають.