ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа №809/2157/15
адміністративне провадження №К/9901/26294/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
при секретарі судового засідання Дразі Р.В.,
за участю:
представника позивача Кузюка І.Ю.,
представника відповідача Лаврука В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №809/2157/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 (головуючий суддя Гуляк В.В., судді: Гудим Л.Я., Коваль Р.Й.),
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Нафтохімік Прикарпаття" (далі також ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі також ДПІ, відповідач) у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у списанні безнадійного податкового боргу, який виник за податковими зобов`язаннями з акцизного збору за липень-вересень 2004 року в сумі 26ʼ 532ʼ 169,81грн., а також пені та штрафних санкцій нарахованих на вказану суму податкового боргу; зобов`язати відповідача списати безнадійний податковий борг позивачу, який виник за податковими зобов`язаннями з акцизного збору за липень-вересень 2004 року в сумі 26ʼ 532ʼ 169,81грн., а також пені та штрафних санкцій нарахованих на вказану суму податкового боргу.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовані тим, що 18.02.2015 Товариством направлено на адресу ДПІ заяву про списання безнадійного податкового боргу. В мотивувальній частині заяви зазначалось, що у позивача наявний безнадійний податковий борг за платежем акцизний збір, який виник за податковими зобов`язаннями, визначеними згідно з податковими- повідомленнями рішеннями від 03.07.2006 №0000802301/1 та №000079231/1.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 у справі №809/2157/15.
На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслано копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформація про їхні права та обов`язки, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 у №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №809/2157/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2021 матеріали справи прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд справи у судовому засіданні на 16.02.2021.
Ухвалою суду від 09.02.2021 клопотання податкового органу задоволено, розгляд справи призначено у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини у справі, надано їм неправильну оцінку. Позивач вказує, що з моменту прийняття судом рішення 16.04.2007 про відмову у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень у справі №А-17/234, податкове зобов`язання набуло статусу узгодженого. Як вважає позивач, апеляційний суд надав податковому органу право щодо стягнення податкового боргу в термін не 1095 днів, а 1677 днів. На думку позивача, станом на 18.02.2015 (дата подання заяви про списання податкового боргу) минув строк давності щодо податкового зобов`язання з акцизного збору, що було визначено Товариству на підставі податкових повідомлень-рішень від 03.07.2006. Таким чином, відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного боргу ДПІ за результатами розгляду заяви позивача зобов`язана списати безнадійний податковий борг. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу. Податковий орган не погоджується з доводами позивача та зазначає, що рішення суду від 16.04.2007, на яке посилається позивач, як на підставу узгодженості податкового зобов`язання скасовано постановою касаційного суду, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відтак, після закінчення судового розгляду та прийняття кінцевого рішення у справі про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання набуло статусу узгодженого. Відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Також, відповідач звернувся до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
На підставі статті 52 КАС України, згідно якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про заміну сторони її правонаступником.
Під час судового розгляду представники позивача та відповідача підтримали доводи та вимоги, викладені у касаційній скарзі, у запереченнях на касаційну скаргу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" направив на адресу ДПІ заяву №228-юр від 18.02.2015 про списання безнадійного податкового боргу. В заяві зазначалось, що станом на 18.02.2015 у позивача наявний безнадійний податковий борг за платежем акцизний збір за липень-вересень 2004 року в сумі 26ʼ 532ʼ 169,81грн., який виник за податковими зобов`язаннями з акцизного збору, визначеними згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.07.2006 №0000802301/1 та №000079231/1 (а.с. 9).
Безнадійність вказаного податкового боргу заявник обгрунтовував тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі №А-17/234 за позовом ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2006 №0000802301/1 та №000079231/1, у задоволенні позову відмовлено. Таким чином, податкове зобов`язання стало узгодженим 16.04.2007, а отже минув строк 1095 календарних днів, визначений законодавством для сплати податкового зобов`язання.
На вищевказану заяву відповідачем надано відповідь листом від 31.03.2015 №1092/10/09-09-23-018/201, у якому зазначено про передчасність заяви про списання вказаної сими боргу у зв`язку з відсутністю рішення у справі №2а-2487/08/0970 за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі ДПІ до ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення податкового боргу за рахунок активів в сумі 27ʼ 128ʼ 109,64грн. (а.с. 10).
Не погодившись з діями та рішенням податкового органу, Товариство звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання ДПІ списати безнадійний податковий борг ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", виходив з того, що відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі №А-17/234 за позовом ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2006 №0000802301/1 та №000079231/1 у задоволенні позову відмовлено, а тому вказаний податковий борг є безнадійним, оскільки податкове зобов`язання з акцизного збору за липень-вересень 2004 року в сумі 26ʼ 532ʼ 169,81грн. стало узгодженим 16.04.2007 і станом на день прийняття рішення податковим органом про передчасність подання заяви позивачем про списання безнадійного боргу, з моменту узгодження минув строк визначений законодавством для сплати податкового зобов`язання, а саме 1095 календарних днів.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи тим, що у зв`язку з прийняттям Вищим адміністративним судом України ухвали, яким скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, податкове зобов`язання, визначене спірними ППР, втратило статус узгодженого і тільки після винесення ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.02.2015, якою після нового розгляду скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 залишено в силі - розглядуване податкове зобов`язання стало узгодженим.