ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/4115/15
адміністративне провадження № К/9901/35395/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.11.2016 (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (судді: Ганечко О.М. (головуючий), Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі № 826/4115/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінтербудленд" про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків), (далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінтербудленд" про скасування податкових повідомлень - рішень від 25 грудня 2014 року:
- № 0000383710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на 211,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 105,50 грн.
- № 0000373710, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 114 189, 00 грн та нараховано фінансові санкції в розмірі 1 057 094,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.11.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних санкції стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 09 грудня 2014 року № 1448/28-10-37-20/30307207, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" з питання правомірності нарахування суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з листопада 2011 року по червень 2014 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 2 114 189,22 грн та до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за грудень 2011 року в розмірі 211,48 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ СТ "Агроінвест", ФГ "Армада", СПД-ФО ОСОБА_1, ТОВ "Комінтернбудленд", ПП "ОСОБА_2" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, які у свою чергу ґрунтуються на доводах щодо неможливості звірки інших контрагентів по ланцюгу постачання, а також актів про позапланові невиїзні перевірки контрагентів по правовідносинах з іншими господарюючими суб`єктами. Також контролюючий орган вказує на відсутність контрагентів по ланцюгу постачання за юридичними адресами, відсутність матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ СТ "Агроінвест", ФГ "Армада", СПД-ФО ОСОБА_1, ТОВ "Комінтернбудленд", ПП "ОСОБА_2" на підставі договорів з надання послуг, поставки, доручення.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (послуг), рахунки-фактури, банківські документи (довідки з банківських установ та платіжні доручення), акти проведення ремонту основних засобів, карантинні сертифікати, складські квитанції на зерно, витяги з Державного реєстру складських документів на зерно, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, копії карток аналізу якості зерна, витяги з журналів довіреностей на отримання-відпуск ТМЦ, тристоронні акти переоформлення зерна, журнали кількісно-якісного обліку хлібопродуктів, витяги з журналу зважування вантажів та інші.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що придбаний товар (соняшник) був направлений на переробку на Запорізький олійно-жировий комбінат згідно договорів переробки, в підтвердження чого позивачем надано копії актів прийому-передачі насіння соняшникового та актів виконання послуг (робіт), за якими прийнято роботи з переробки насіння соняшнику та інші види виготовлених товарів, який пізніше був проданий за договорами, укладеними з ВАТ "Белацет", ВАТ "Сталь" та іншими, що підтверджується відповідними договорами реалізації соняшникової олії, специфікаціями на поставку товару тощо.
Судами також встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченнях на позовну заяву та апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.4. Пункт 200.1 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
10.5. Пункт 200.2 статті 200.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
10.5. Пункт 200.3 статті 200.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
10.6. Пункт 200.4 статті 200.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.