ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/4550/16
адміністративне провадження № К/9901/39939/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/4550/16 за позовом Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2017 (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.),
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Укртранснафтопродукт" (далі також ДП "Укртранснафтопродукт", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі також ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2015 №000760/26-59-22-06, №0007622211, №0007612211, №0007642211, №0007632211.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою у справі №826/4550/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №826/4550/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено касаційний розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 16.02.2021.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих судових рішень, судами невірно встановлено окремі обставини справи та надано їм невірну оцінку, вважає висновки, викладені у рішеннях - суб`єктивною думкою судів, що не знаходить документального підтвердження.
Як вказує позивач, судами невірно зроблено висновок щодо віднесення коштів від реалізації арештованих нафтопродуктів до прибутку позивача. Наголошує. що право власності на нафтопродукти до позивача не переходило, позивач лише здійснював їх примусову реалізацію за рішенням суду. Кошти, отримані від реалізації арештованих нафтопродуктів не є прибутком позивача, та мають бути перераховані в повному обсязі на рахунок правоохоронного органу.
Крім того, позивач не погоджується з висновками судів про непідтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ПП "БФ "Консоль" та ПП "Борисфен-Поліграф", а також ТОВ "Квадро", ТОВ "Трейд Інвест Компані", ТОВ "Ітанікс Стронг". Наполягає, що здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, у свою чергу, ненадання доказів передачі товару на зберігання не може бути підставою виникнення сумнівів в його реалізації третім особам.
Також, судами не враховано, що сплата акцизного збору при операціях з нафтопродуктами відбулась на стадії митного оформлення товару, тому позивач не повинен друге нараховувати та сплачувати цей податок.
Окрім іншого, судами помилково встановлено, що позивач повинен сплачувати екологічний податок. Позивач звертає увагу, що підприємство не є реалізатором палива власного виробництва і не здійснювало ввезення палива на митну територію, а лише здійснило реалізацію арештованих речових доказів на підставі рішення суду. таким чином, зобов`язання по сплаті екологічного податку у зв`язку з відсутністю у позивача об`єкта оподаткування є безпідставними. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалити у справі нове рішення. яким позов задовольнити повністю.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 31.08.2015 №405/26-59/22-11/34355770.
В Акті перевірки встановлені наступні порушення:
пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, а саме - занижено податок на прибуток на суму 40ʼ 142ʼ 769,00грн. за 2014 рік;
пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 24ʼ 088ʼ 727,00грн.;
підпункту 168.1.2., пункту 168.1. статті 168 та пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: підприємством з березня 2012 по грудень 2014 року несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб з нарахованого та виплаченого платнику податку доходу в сумі 209404,86грн., пеня в сумі 35298,09грн.;
підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно перераховано військовий збір з вересня по грудень 2014 року в сумі 1649,88грн., пеня по військовому збору в сумі 30,97грн.;
частини 10 пункту 2 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування";
пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України, в результаті чого ненараховано екологічний податок на загальну суму 1ʼ 117ʼ 468,62грн.; пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, внаслідок ненарахування та неподання податкової декларації з екологічного податку за III квартал 2014 року; підпункт 212.1.4 пункту 212.1 статті 212, пункт 216.1 статті 216, пункт 217.1 статті 217, підпункт 222.1.1 пункту 222.1 статті 222, пункт 223.1 статті 223 Податкового кодексу України, а саме: самостійно не обчислено та не сплачено до бюджету акцизний податок з конфіскованих підакцизних товарів (нафтопродуктів) в результаті чого встановлено заниження акцизного податку в розмірі 22ʼ 404ʼ 970,61грн.
Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки позивачем подано до контролюючого органу заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду заперечень висновки Акту перевірки залишено без змін.
На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення 22.09.2015:
№0007632211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" (інші нафтопродукти) всього в сумі 9ʼ 894ʼ 047,64грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 7ʼ 915ʼ 238,11грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1ʼ 978ʼ 809,53грн.;
№0007642211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" (бензин моторний для автомобілів) всього в сумі 18ʼ112ʼ 165,61грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 14ʼ 489ʼ 732,49грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 3622433,12грн.;
000760/26-59-22-06, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "екологічний податок" всього в сумі 1ʼ 396ʼ 835,78грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 1ʼ 174ʼ 468,62грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 279367,16грн.;
№0007612211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" всього в сумі 50ʼ 178ʼ 461грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 40ʼ 142ʼ 769грн., штрафними (фінансовими) санкціями -10ʼ 035ʼ 692грн.;
0007622211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" всього в сумі 30ʼ 110ʼ 909,00грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 24ʼ 088ʼ 727,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 6ʼ 022ʼ 182,00грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 01.10.2015 подано Скаргу (первинну) до ГУ ДФС у м.Києві.
Співробітниками ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 07.12.2015 №543/26-59-22-10/34355770.
За результатом розгляд скарги (первинної) позивача за з урахуванням висновків викладених в Актах перевірки ГУ ДФС у м.Києві прийнято рішення від 03.12.2015, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ГУ ДФС у м.Києві, позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України 15.02.2016 прийнято ішення №3127/6/99-99-10-01-02-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення та рішенням ГУ ДФС у м.Києві.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що доводи податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем і його контрагентами знайшли своє підтвердження, суди вважали обґрунтованими висновки контролюючого органу про порушення позивачем Податкового кодексу України. Оскільки обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суди вважали, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами,
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г)вивезення товарів за межі митної території України; е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Суди вказали, що як вбачається з акта перевірки, збільшення грошового зобов`язання в частині податку на прибуток, контролюючий орган посилається на те, що позивачем занижено доходи за перевіряємий період на суму 182ʼ 992ʼ 883грн. - не враховано вартість товарів (нафтопродуктів) реалізованих за 2014 рік та завищено витрати за наслідками господарських операцій з ПП "БФ "Консоль", ПП "Борисфен-Поліграф", внаслідок неможливості встановлення реальності здійснення господарських операцій та не підтвердженням факту транспортування та зберігання зернових.
В частині податку на додану вартість ДПІ посилається на завищення позивачем податкового кредиту на суму 39 ʼ 598 ʼ 980грн за наслідками господарських взаємовідносин зі згадуваними вище ПП "БФ "Консоль" та ПП "Борисфен-Поліграф", а також ТОВ "Квадро", ТОВ "Трейд Інвест Компані", ТОВ "Ітанікс Стронг", внаслідок безтоварності господарських операцій.
Щодо акцизного та екологічного податків контролюючий орган посилається на те, що за наслідками реалізації нафтопродуктів позивачем не було нараховано та відповідно сплачено вказані податки.
Як зазначається в акті перевірки та не заперечується позивачем, за період з 05.10.2014 по 22.11.2014 ДП "Укртранснафтопродукт" було отримано нафтопродукти, які рахуються на позабалансовому рахунку 0241 "Активи на відповідальному зберіганні" в кількості 72442, 242 тони.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 30.09.2014 у справі №522/15746/13-к (провадження № 1-кс/522/12939/14) надано дозвіл Державним підприємством "Укртранснафтопродукт" на зміну місця зберігання речових доказів, а саме нафтопродуктів, які містилися в семи вагонах-цистернах і нафтопродуктів у кількості 9ʼ 689ʼ 884 кілограм, та подальшої їх реалізації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд першої інстанції дослідив поданий позивачем акт приймання-передачі від 17.10.2014 підписаний представником ДП "Укртранснафтопродукт" Броцьким І.В. та встановлено, що даний документ підписано лише представником позивача, від представників ТОВ "Восток" підпис відсутній.
Суди констатували, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем було повідомлено представника ТОВ "Восток" про підписання акту прийому-передачі від 17.10.2014 та відсутні докази того, що позивачем отримано нафтопродукти, які були на зберіганні у ТОВ "Восток".
Позивачем до перевірки надано договір, укладений з ТОВ "Спарта" від 02.10.2014, згідно з яким виконавець зобов`язується надати послуги з охорони об`єктів замовника, а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.
У свою чергу, вимоги ухвали суду та умови акту приймання-передачі фактично виконано не було, а саме не змінено місце зберігання речових доказів.
Також, відповідачем під час перевірки встановлено, що лише по частині нафтопродуктів було змінено місце їх зберігання, відповідно до договору про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів від 10.10.2014, укладеного з ЧП ПТФ "ТАБ".
Разом з тим, позивачем не було надано договір від 02.10.2014 та договір про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів від 10.10.2014, а тому встановити факт отримання від ТОВ "Восток" та подальшого переміщення нафтопродуктів неможливо.
З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що контролюючий орган правомірно вважав, що фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів, які залишилися на території ТОВ "Восток".
Також, на виконання вимог ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 30.09.2014 у справі № 522/15746/13-к (провадження № 1-"кс"/522/12941/14) складено акт приймання-передачі від 05.10.2014, підписаний генеральним директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_1 .
Судами досліджено акт приймання-передачі 05.10.2014 та встановлено, що документ підписано лише директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_1, а від представника (директора) ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" підпис відсутній.
Як констатували суди, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем повідомлено представника ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" про підписання Акту прийому-передачі від 05.10.2014 року та відсутні докази того, що позивачем отримано нафтопродуктів, які були на зберіганні у ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз".
З Акту перевірки слідує, що позивачем до перевірки було надано договір укладений з ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" від 05.10.2014, згідно з яким виконавець надає замовнику за плату послуги з приймання, зберігання і відпуску товару, прийому і зливу товару із залізничних або автомобільних цистерн, як такого, що надійшов на нафтобазу виконавця, так і товару, що вже зберігається на нафтобазі.
Контролюючим органом зроблено висновки, що договір з ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" від 05.10.2014 складений в порушення ухвали суду та акту приймання-передачі, тому що фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів.
Відтак, судами вказано, що під час розгляду справи позивачем не надано договору, укладеного з ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами" від 05.10.2014 та доказів отримання від ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" нафтопродуктів та передачу їх в подальшому на зберігання ДП "Підприємство із забезпечення нафтопродуктами".
З урахування викладеного, фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів, які залишилися у ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз".
Крім того, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 03.11.2014 у справі № 522/20553/14-к (провадження №1-кс/522/14722/14) надано дозвіл на зміну місця зберігання речових доказів (нафтопродуктів), на які накладено арешт та подальшої їх реалізації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме - нафтопродуктів у кількості 65733 тон.
Позивачем надано суду Акт приймання-передачі від 22.11.2014, підписаний генеральним директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_1 та встановлено, що даний документ підписано лише директором ДП "Укртранснафтопродукт" ОСОБА_1, а від представника (директора) ПАТ "Одеський НПЗ" відсутній підпис.
Згідно з Актом приймання-передачі ДП "Укртранснафтопродукт" передано на відповідальне зберігання та реалізацію газового конденсату у кількості 1180 тонн зі станції "Одеса - Застава-1", нафтопродуктів у кількості 65 733 тонн, з урахуванням того, що вказані речові докази знаходяться під митним контролем та не випущені у вільний обіг на митній території України.
Як убачається з Акту перевірки позивачем до перевірки надано договір, укладений з управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області "Охорона" від 23.11.2014 згідно з яким Охорона здійснює зберігання речових доказів (нафтопродуктів), на які накладено арешт.
Під час розгляду справи позивачем не було надано даного договору.
З урахування викладеного, фактично ДП "Укртранснафтопродукт" не було змінено місце зберігання речових доказів, а залишилося дане майно в ПАТ "Одеській нафтопереробний завод".
Як убачається з матеріалів справи, фактично вищезазначені Акти приймання-передачі підписані лише представником (директором) ДП "Укртранснафтопродукт".
Підписи директорів (представників) ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз", ТОВ "Восток" та ПАТ "ОНПЗ" та представника фінансового підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, відсутні в Актах приймання-передачі.
У свою чергу, головним бухгалтером ДП "Укртранснафтопродукт" Люміною Т.О. 27.08.2015 надано пояснення старшому оперуповноваженому ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100100000015 від 19.07.2015.
У своїх поясненнях вона зазначила, що оприбуткування нафтопродуктів відбувається безпосередньо після отримання експертних висновків та аналізу ринку. Оскільки у 2014 році аналізи та експертизи були зроблені частково, то не всі види нафтопродуктів були оприбутковані. Лише після отримання всіх експертних висновків та аналізів ринку всі нафтопродукти будуть оприбутковані в повному обсязі".
Суди відзначили, що під час перевірки та під час судового розгляду даної справи висновків та експертиз відповідних органів позивачем не було надано.