ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 460/2720/18
адміністративне провадження № К/9901/28453/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року ТОВ "Агролюкс" (далі - Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №0008031401 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 697 051,00 грн та №0008041401 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 539 670,00 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Рівненській області №1419/17-00-14-01, №1418/17-00-14-01, №1432/17-00-14-02, №1420/17-00-14-01 від 10.07.2018 року відповідно до ст. 75, 77, 81, 82 ПК України, плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2 квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 23.06.2018 року №1788 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №1819/17-00-14-01/31960883 від 30.07.2018 року (далі - акт перевірки).
На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0008041401, №0008031401 від 15.08.2018 року.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням про результати розгляду скарги № 34346/6/99-99-11-01-01-25 від 23.10.2018 року податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області №0008041401, №0008031401 від 15.08.2018 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0008041401 від 15.08.2018 року, за порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 539 670,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 532 111 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 559 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008031401 від 15.08.2018 року, за порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 697051 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 557641 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 139 410 грн.
Товариство, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними звернулося до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За правилами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
За приписами п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, фінансовою допомогою є фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.
Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Тобто, під "кредиторською заборгованістю" мається на увазі заборгованість підприємства перед іншими юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов`язання її погашення в певний строк.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1, 3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посилання відповідача на наявність кредиторської заборгованості позивача перед юридичними особами є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.
Зокрема, судами встановлено, що наявність заборгованості перед ПП "Мега-Профі" в сумі 31400,00 грн спростовується договором від 20.03.2004 року, відповідно до якого оплата за поставлений товар повинна бути виконана не пізніше 31.12.2020 року (п.4.1 розділу 4 даного договору).
Щодо заборгованості перед ТОВ "Явір" в сумі 23826,60 грн, то відповідно до договору купівлі-продажу між ТОВ "Явір" та ТОВ "Агролюкс" від 28.09.2007 року та додаткової угоди до даного договору від 28.09.2010 року встановлено обов`язок перерахунку коштів на поточний рахунок Продавця в строк до 28.09.2020 року (п. 6.1 розділу 6 договору).
Відповідно до Договору поставки №9 від 28.08.2013 року укладеного між ФГ "Млинівська чайка" та ТОВ "Агролюкс", строк виконання грошового зобов`язання ФГ "Млинівська чайка" не встановлено.
Обов`язок оплати поставленого товару відповідно до договору поставки №9 від 28.08.2013 року виникає у покупця після пред`явлення вимоги про таку оплату. В ході розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що дана вимога на даний час не пред`являлася. Тому, строк виконання зобов`язання ще не настав.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять підтвердження того, що за ТОВ "Агролюкс" наявна кредиторська заборгованість перед юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, а саме: Фермерським господарством "АМіЛа" в сумі 681,00 грн, ТОВ "Астрея" в сумі 4 744,00 грн, Фермерським господарством "Власюка" в сумі 3 154,50 грн, ТОВ "Дедденс-Агро" в сумі 1 373,60 грн, СФГ "Єфрафа" в сумі 239,67 грн, ФОП ОСОБА_1 в сумі 5 150,00 грн, ПНТП "КМ-Група" в сумі 84,50 грн, ПП ОСОБА_2 в сумі 490,00 грн, ТОВ "Колос" в сумі 100,00 грн, Фермерським господарство "Колос" в сумі 2 188,72 грн, ТОВ "Петролгаз" в сумі 79,27 грн, ТДВ "Плодоросадник" в сумі 602,00 грн, ДП "Ремонтна майстерня" в сумі 36,00 грн, СТОВ "Случ" в сумі 200,76 грн, Фермерським господарством "Темп" в сумі 28,0 грн, ПСП "Україна" в сумі 84,99 грн, ПП ОСОБА_3 в сумі 138,00 грн, ПП ОСОБА_4 в сумі 124,98 грн, ПП ОСОБА_5 в сумі 4 620, 07 грн, ПП ОСОБА_6 в сумі 150,00 грн, ПАТ "Острозьке ХПП" в сумі 271,12 грн.
За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання відповідача на наявність у позивача кредиторської заборгованості не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Також, в ході проведення перевірки було встановлено наявність взаємовідносин між ТОВ "Агролюкс" та ФОП ОСОБА_7, де вказано про те, що згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що у березні 2017 року ФОП ОСОБА_7 проводив капітальний ремонт двигуна Камазу на загальну суму 63 000 грн без ПДВ. До перевірки було надано накладну №01/03 від 01.03.2017 року. Відповідно до даної накладної виконувались роботи по капітальному ремонту двигуна.
Зазначено також про те, що по бухгалтерському обліку отримані послуги відображено наступним чином: Д-т 93 "Витрати на збут" Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками товарів (робіт, послуг) - отримання послуг; Д-Т 79 "Фінансовий результат операційної діяльності" К-т 93 "Витрати на збут". Також ревізором-інспектором зроблено висновок про те, що підприємством безпідставно було включено до витрат на збут роботи по капітальному ремонту двигуна автомобіля, які підлягають включенню до збільшення первісної вартості основного засобу (п.п.2 п.3.1.1.1 акта перевірки).