ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 569/16848/16-а
адміністративне провадження № К/9901/52068/18, К/9901/47787/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №569/16848/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року (суд у складі головуючого суддi - Куцоконя Ю.П.) і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Моніча Б.С., суддів: Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.) та Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Моніча Б.С., суддів: Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просив:
1.1. визнати неправомірним рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про призначення йому пенсії за вислугою років у розмірі 81 відсотку;
1.2. зобов`язати відповідача провести обчислення пенсії за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з 23 березня 2010 року, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку;
1.3. визнати неправомірним рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про встановлення розміру пенсії ОСОБА_1 64 відсотки від суми щомісячного заробітку;
1.4. зобов`язати відповідача перерахувати пенсію позивача та провести її виплату з 23 березня 2010 року.
2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач протиправно не зарахував позивачу половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі з 01 вересня 1986 року по 20 червня 1992 року, що становить 2 роки 04 місяці 21 день та необґрунтовано зменшив розмір пенсії до 64 відсотки від суми щомісячного заробітку.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Рівненського міського суду від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході судового розгляду справи не підтвердилось право позивача на врахування при обчисленні пенсії за вислугою років стажу його навчання у вищому навчальному закладі та військової служби з 10 березня 1982 року по 19 серпня 1983 року (01 рік 05 місяців 10 днів).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року залишено без змін постанову Рівненського міського суду від 28 листопада 2017 року.
6. Додатковою постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасовано постанову Рівненського міського суду від 28 листопада 2017 року.
Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягали у зменшенні пенсії ОСОБА_1 з 81% заробітної плати до 64% заробітної плати, протиправними.
Скасовано розпорядження Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №814957 від 09.06.2016 року.
Зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відновити виплату позивачу ОСОБА_1 пенсії в розмірі 81% від заробітної плати, починаючи з 01.07.2016 року, здійснивши відповідні перерахунки.
В решті позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі дослідили всі обставини у справі та неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення неправосудних рішень.
9. Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області також звернулося із касаційною скаргою на додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П., ухвалами від 23 квітня 2018 року та 26 червня 2018 року відкрив провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
11. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 569/16848/16-а.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
13. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Позивачу ОСОБА_1 по досягненню ним 55 річного віку з 23 березня 2010 року було призначено пенсію за вислугою років згідно з положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, в редакції, чинній на день його звернення за призначенням пенсії (далі - Закон № 1789-ХІІ).
15. При призначенні позивачу пенсії за вислугою років з 23 березня 2010 року відповідач виходив з того, що на час призначення пенсії позивач мав менше 20 років вислуги, а тому пенсія йому була призначена у відповідності з вимогами частини четвертої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
16. Розпорядженням №814957 від 09.06.2016 року розмір пенсії позивача переглянуто та визначено її як 64% від заробітної плати. У новому розмірі пенсія стала виплачуватися з 01.07.2016 року (а.с.9-17).
17. Вказане рішення обґрунтоване тим, що з 01.10.2011 року скасовано норму про збільшення відсоткового розміру пенсії за понад 25 років страхового стажу. Крім того, внесено інші зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
19. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
21. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
22. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
24. На час звернення позивача за призначенням пенсії частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною четвертою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ було встановлено, що працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при страховому стажі 25 років і більше, а жінками - 50 років при страховому стажі 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.
Отже, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, наявність чи відсутність 20 років вислуги обумовлювала різні способи розрахунку пенсії та, відповідно, різний розмір пенсійного забезпечення працівника прокуратури.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII "Про освіту" підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей екстерном.
Підпунктом 6.3 пункту 6 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, передбачено, що вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років.
До вислуги років, яка дає право на пенсію, згідно з цією статтею зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 зазначеного Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (частина шоста статті 50-1 Закону № 1789-XII).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"(далі Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "стаж страховий", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.
Так, згідно зі статтею 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв`язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.
Спеціальний стаж це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Так, стаття 51 Закону № 1788-XII передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі Закону № 1789-XII.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.