ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 480/3142/19
адміністративне провадження № К/9901/3068/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 (головуючий суддя: Воловик С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 (головуючий суддя: Макаренко Я.М., судді: Мінаєва О.М., Старосуд М.І.) у справі №480/3142/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Сумській області у непроведенні внесення змін у викопіювання з кадастрової карти (плану) до наказу від 11.09.2018 №18-7124/16-18-СГ в уточненні викопіювання плану кадастрової карти бажаної земельної ділянки згідно доданого відображення з витягу кадастрової карти Держгеокадастру;
зобов`язати відповідача здійснити проведення змін в уточненні місця розташування у викопіюванні кадастрової карти (плану) до наказу від 11.09.2018 №18-7124/16-18-СГ відображеної 19.07.2019 бажаної земельної ділянки шляхом оформлення окремого наказу "Про внесення змін до наказу" від 11.09.2018 №18-7124/16-18-СГ в частині частково зміненого місця розташування бажаної земельної ділянки зазначеного у заяві від 19.07.2019 та доданому витязі з плану кадастрової карти від 11.09.2018.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
27.01.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 25.01.2019, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
На адресу Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №818/2385/18 яким, окрім іншого, було зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Сумський області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована поза межами населеного пункту на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, відповідачем видано наказ №18-7124/16-18-СГ від 11.09.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою". Надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідачем зазначено розмір земельної ділянки та місце її розташування згідно викопіювання з кадастрової карти.
Водночас у ході розробки проекту землеустрою виявилося, що бажана земельна ділянка частково зайнята, у зв`язку з чим позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявами від 15.06.2019 та від 19.07.2019 про видачу наказу щодо уточнення місця розташування земельної ділянки шляхом видачі окремого наказу "Про внесення змін до наказу від 11.09.2018 №18-7124/16-18-СГ".
Листами №Л-554/0/5-19/460/6-19 від 09.07.2019 та №Л-657/0/5-19/529/6-19 від 05.08.2019 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про те, що законодавчо неунормовано можливості внесення змін до чинного наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також позивачу роз`яснено, що останній не позбавлений права повторно звернутися до органу виконавчої влади із клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення іншої бажаної земельної ділянки у власність.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що на виконання судового рішення у справі №818/2385/18 йому було видано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, проте при розробці землевпорядною організацією проектної документації виявилося, що частина бажаної земельної ділянки зайнята, що унеможливлює реалізувати право на отримання землі. Відтак, на переконання позивача, ГУ Держгеокадастру у Сумській області має в порядку, визначеному Інструкцією з діловодства у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженою наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.08.2018 № 123 (далі - Інструкція №123), внести зміни до наказу №18-7124/16-18-СГ від 11.09.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" в частині місця розташування земельної ділянки, яка підлягає відведенню.
Відповідач проти позову заперечує з підстав відсутності нормативного врегулювання питання щодо внесення змін до чинного наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в частині зміни місця розташування бажаної земельної ділянки. Відповідач стверджує, що вибір бажаної земельної ділянки для відведення є прерогативою заявника і орган виконавчої влади позбавлений права вирішувати питання щодо передачі у власність іншої, аніж заявлено особою, земельної ділянки. Також скаржник наголошує на тому, що наказ, до якого позивач хоче внести зміни в частині місця розташування земельної ділянки, виданий на виконання судового рішення, а не за результатами розгляду питання в порядку, передбаченому земельним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що внесення змін до наказу, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою в частині місця розташування бажаної земельної ділянки, Земельним кодексом України не передбачено, а тому відповідач діяв правомірно.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтованим тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник наполягає, що належним способом реалізації ним права на отримання бажаної землі у власність є внесення відповідачем у вже існуючий наказ змін в частині місця розташування земельної ділянки. На переконання скаржника, внесення змін до актів державного органу має здійснюватися в порядку, передбаченому Інструкцією №123 та постановою Уряду від 17.01.2018 №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".
Відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує, з підстав аналогічним, що і під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Положеннями частини третьої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.