ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/2727/16
адміністративне провадження № К/9901/31975/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року (суддя Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року (головуючий суддя Старостін В.В., судді: Рєзнікова С.С., Бегунц А.О.) у справі №820/2727/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року №0000311402, №0000301402 та №0000321402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях про неспроможність контрагентів - постачальників до виконання умов правочинів, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 11 травня 2016 року №0000311402, №0000301402 та №0000321402.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вмотивовані тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відображення витрат з огляду на реальність здійснення господарських операцій, що підтверджено первинними документами.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у нереальності господарських операцій. Вважає, що фактичне придбання товарів позивачем не підтверджено належними первинними документами. Посилається на відсутність у контрагентів позивача ресурсів для виконання умов договорів. Зазначає про наявність кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів позивача, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпромгруп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгруп-Х" за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України
Позивачем 19 травня 2017 року надані заперечення на касаційну скаргу, в яких останній просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Квантум - Біз" за січень - березень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор 7" за березень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Торг" за липень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Харпромгруп" за серпень - вересень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгруп - Х" за листопад 2015 року, за результатами якої складений акт від 12 квітня 2016 року №1226/20-30-14-02/25611992 (надалі - акт перевірки).
Акт перевірки було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням податкового органу від 05 травня 2016 року №5134/10/20-30-14-02-20 висновки акту перевірки залишено без змін.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року №0000311402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 5 259 087 грн; №0000321402, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 914 518 грн, №0000301402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 093 368 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 3 928 912 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 964 456 грн.
Актом перевірки встановлено порушення вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статті 138, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження фінансового результату за 2015 рік всього у сумі 29 217 150 грн та заниження сум податку на прибуток всього у сумі 5 259 087 грн у 2015 році; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 5 843 430 грн та до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 3 928 912 грн; статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 914 518 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані тим, що господарські операції з контрагентами не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив на підставі податкової інформації відносно контрагентів позивача.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між підприємством (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Торг" (постачальник) укладено договір поставки від 03 липня 2015 року №03072015, предметом якого є постачання продукції виробничо-технічного призначення, зокрема, алюмінію вторинного АВ97 ГОСТ 295-98. Постачання товару, оплата та подальше оприбуткування придбаної продукції підтверджується наданими первинними документами, зокрема, податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями на отримання товару позивачем від постачальника, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, складськими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201, оборотно-сальдові відомості по рахунку 10, карткою рахунку 201, сертифікатами якості.
Між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор 7" (постачальник) укладено договір поставки від 02 березня 2015 року №02032015, за умовами якого, предметом поставки є продукція виробничо-технічного призначення, зокрема, алюміній вторинний АВ97 ГОСТ 295-98. Постачання товару, оплата та подальше оприбуткування придбаної продукції підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару позивачем від постачальника, складськими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10, карткою рахунку 201, сертифікатами якості.
Між підприємством (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгруп-Х" (постачальник) укладено договір поставки від 03 листопада 2015 року №03112015, за умовами якого, предметом поставки є продукція виробничо - технічного призначення, зокрема, алюміній вторинний АВ97 ГОСТ 295-98. Постачання товару, оплата та подальше оприбуткування придбаної продукції підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, складськими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10, карткою рахунку 201, сертифікатами якості.
Між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харпромгруп" (постачальник) укладено договір поставки від 27 липня 2015 року №27072015, за умовами якого предметом поставки є продукція виробничо-технічного призначення, зокрема, алюміній вторинний АВ97 ГОСТ 295-98. Постачання товару, оплата та подальше оприбуткування придбаної продукції підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, складськими накладними, оборотно- сальдовими відомостями по рахунку 201, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10, картками рахунку 201 та сертифікатами якості.
Між підприємством (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квантум-Біз" (постачальник) укладено договір поставки від 06 січня 2015 року №06012015, за умовами якого предметом поставки є продукція виробничо-технічного призначення, зокрема, алюміній вторинний АВ97 ГОСТ 295-98. Постачання товару, оплата та подальше оприбуткування придбаної продукції підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями на отримання товару позивачем від постачальника, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, актами наданих послуг, складськими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10, карткою рахунку 201, довіреностями на отримання товару позивачем від постачальника та сертифікатами якості.
На підтвердження використання придбаного у наведених постачальників товару у господарській діяльності для виробництва алюмінію позивачем надано накладні- вимоги на відпуск матеріалів, паспорти плавок, звіти про виробництво продукції, калькуляції вартості виробництва продукції, сертифікати відповідності на вироблену продукцію, протоколи перевірки зразків.
Суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаними постачальниками товару включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях з податку на додану вартість, поданих до податкового органу.
Судами також встановлено, що у подальшому отримані від контрагентів товарно-матеріальні цінності були використані у виробництві та вироблену продукцію було реалізовано позивачем іншим металургійним підприємствам. В підтвердження подальшої реалізації продукції позивачем надані договори на поставку продукції, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг з перевезення, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, докази оплати товару покупцями.
Факт наявності у позивача матеріально-технічних ресурсів підтверджується відповідними договорами оренди, додатковими угодами, погодженнями, актами приймання-передачі, паспортами на автонавантажувачі вилкові з противагою, свідоцтвом про реєстрацію великовантажного транспортного засобу, відповідними дозволами на роботи з технічного обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки тощо, наявністю персоналу, що підтверджується штатним розкладом, посвідками працівників підприємства.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього кодексу.