ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/4544/17
адміністративне провадження № К/9901/123/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 (суддя - І.В. Тулянцева) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (колегія суддів: Т.С. Прокопчук, А.В. Шлай, О.О. Круговий) у справі № 804/4544/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0006121303 та № 0006131303 від 10.05.2017.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем при винесенні спірних рішень безпідставно не прийнято до уваги, що до витрат, пов`язаних з господарською діяльністю позивача відносяться і витрати у розмірі вартості плати за ліцензію за оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами та збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у задоволенні позову відмовлено, у зв`язку із тим, що витрати які позивач відніс до складу витрат не передбачено приписами Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати справу направити на новий судовий розгляд. Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви та апеляційної скарги. Окремо на порушення судом апеляційної інстанції його права на участь в судовому засіданні зауважує, не суд не задовольнив його заяву про перенесення судового засідання.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу позивача від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши рішення судів апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 823 від 16.02.2017, відповідно до направлень № 6801 та № 6802 від 13.03.2017, згідно плану-графіку проведення планових виїзних перевірок на І квартал 2017 року, ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатами перевірки складений Акт №13759/04-36-13-03/ НОМЕР_1 від 10.04.2017 (далі Акт перевірки), за висновками якого встановлено наступні порушення:
1) п.177.2 п.177.4.4 ст.177 ПК України, в результаті чого завищено суми валових витрат у розмірі 1022724грн. 51 коп., в тому числі: 2015 рік - 418352 грн. 95коп., 2016 рік - 604371 грн. 56 коп., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу у розмірі 1022724 грн. 51 коп.
У зв`язку із чим донараховано:
ПДФО у розмірі 192457 грн. 50 коп., в тому числі:
2015 рік - 83670 грн. 60 коп.;
2016 рік - 108786 грн. 90 коп.
2) вимоги п.1.2 п.161 підр.10 розділу XX, ст.177 ПК України, в частині завищення витрат за 2015-2016 рр. в розмірі 1022724 грн. 51 коп., в тому числі: 2015 рік - 418352 грн. 95коп., 2016 рік - 604371 грн. 56коп., що призвело до заниження до оподаткування військовим збором з чистого (оподатковуваного) доходу в розмірі 1022724грн. 51 коп., в тому числі: 2015 рік - 418352 грн. 95коп., 2016 рік - 604371 грн. 56коп.
в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 15340 грн. 87 коп., в тому числі:
2015 рік - 6275 грн. 30 коп.;
2016 рік - 9065 грн. 57 коп.
3) порушення п.2.2, п.2.6 гл.2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями): неоприбуткування (неповне, несвоєчасне) готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 3000032868р/12 від 19.10.2016 на підставі фіскальних звітних чеків у сумі 1568 грн. 00 коп.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0006121303 від 10.05.2017, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на загальну суму 255923 грн. 93коп., з яких основний платіж складає 170615 грн. 95 коп. та штрафні санкції 85307 грн. 98 коп. і № 0006131303 від 10.05.2017, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на загальну суму 17042 грн. 16 коп., з яких основний платіж складає 13633 грн. 73 коп. та штрафні санкції 3408 грн. 43 коп.
За висновками відповідача, позивач безпідставно відніс до складу витрат, витрати за придбання ліцензій на роздрібну та оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на загальну суму 872780 грн. в 2015-2016 роках та збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства у розмірі 36135 грн. в 2016 році, що не передбачено пунктом 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України.
Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаних рішень, позивач звернувся до суду з позовом, який відмовив у його задоволені, з чим погоджується Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.