ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/14826/16
адміністративне провадження № К/9901/43220/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року (суддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (головуючий суддя Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування картки та рішення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій відділу митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Митниці з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації №500040403/2015/006433 від 12 грудня 2015 року; скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000098/2 від 12 грудня 2015 року, прийнятого відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Митниці, та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00104 від 12 грудня 2015 року, складеної відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Митниці.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо ідентичних товарів), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року в задоволенні клопотання Митниці про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском Товариством встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячного строку звернення до суду відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, фактично не досліджуючи питання дотримання/пропуску Товариством строку звернення до суду як такого, зазначив, що в даному випадку такий строк становить 1095 днів, адже має визначатись, виходячи з положень частини 5 статті 24 МК України та статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Митниці з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації №500040403/2015/006433 від 12 грудня 2015 року; визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000098/2 від 12 грудня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00104 від 12 грудня 2015 року, складену відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Митниці.
Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом.
Не погоджуючись із прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись, зокрема, й на обставини пропуску Товариством строку звернення до суду з позовом у даній справі, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що 13 січня 2015 року між Товариством (як покупцем) та ТОВ "Айдіес Боржомі Тбілісі" (як продавцем) укладено контракт №СТ20-001/1501 на поставку мінеральної води "Боржомі" в асортименті, до якого 02 березня 2015 року підписано додаткову угоду №1 щодо зміни ціни товару.
12 грудня 2015 року на виконання вимог контракту ТОВ "Айдіес Боржомі Тбілісі" здійснено поставку товару за цінами відповідно до контракту з урахуванням укладеної додаткової угоди №1 й з метою його митного оформлення уповноваженою особою Товариства подано до Митниці вантажну митну декларацію №500040403/2015/006433 від 12 грудня 2015 року, згідно з якою митну вартість товару визначено за основним методом (ціною договору), а також додано документи на підтвердження цифрових значень останньої.
За результатами розгляду поданих позивачем документів (у тому числі й додатково), Митницею 12 грудня 2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500040403/2015/000098/2, відповідно до якого останню обраховано за другорядним методом - ціною договору щодо ідентичних товарів, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00104.
Не погодившись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Частиною 1 статті 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) передбачалось, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України).
За змістом частин 1 та 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України закріплювалось, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.