1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 2а-8215/10/0870

адміністративне провадження № К/9901/31239/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А.,    Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2016 року (суддя Нечипуренко О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року (головуючий суддя Дадим Ю.М., судді: Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.)    у справі №2а-8215/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління ДФС, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), за участю Прокуратури Запорізької області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0000720808.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що      господарські правовідносини підприємства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрод-Сервіс" оформлені позивачем належним чином, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Товари (роботи та послуги), що отримані підприємством були придбані для використання у господарській діяльності товариства та були використані. Сума податку на додану вартість, що була віднесена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджена відповідними податковими накладними, оформленими із дотриманням усіх вимог законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

За результатами апеляційного розгляду справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 року №0000720808/0.

За результатами касаційного перегляду судового рішення апеляційної інстанції, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 року скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року повністю, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000720808/0 у частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2705376 грн., визначення податкового зобов`язання із податку на додану вартість у розмірі 413338 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 206669 грн. та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року залишено без змін.

В ухвалі Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що правильна оцінка доказів у справі вимагає оцінки, в тому числі, доводів податкового органу про порушення кримінальної справи відносно засновника контрагента позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Посилання податкового органу на те, що цей громадянин був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю    "Електрод-Сервіс" та одночасно директором контрагентів цього товариства у ланцюзі постачання - Товариств з обмеженою відповідальністю "Лектра", "ТД "Електрод", які мають ознаки фіктивності, судам необхідно перевірити доводи податкового органу у цій частині та з`ясувати обставини щодо результатів розслідування цієї кримінальної справи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що враховуючи встановлений в судовому порядку факт фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод-Сервіс", первинні документи, підписані від його імені є такими, що мають нелегальних характер, а тому не підтверджують належним чином реальність господарських операцій з поставки товару на користь позивача.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що належними первинними документами, які містяться в матеріалах справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом. Вважає, що наявність кримінального провадження відносно контрагента позивача не може бути підставою для невизнання господарських операцій позивача з контрагентом. Вважає, що податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Зазначає, що Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Податковим органом 20.03.2017 року подано до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, відповідач просить залишити касацій скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2010 року №307/08-08/00194731 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством заявленої суми бюджетного відшкодування за період липень 2009 року -    червень 2010 року на загальну суму 2836056 грн., завищення    від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 18656998 грн., завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за червень 2010 року на суму податку на додану вартість у розмірі 134680 грн. по операціям з придбання матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0000720808/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2838056 грн., зобов`язано повернути до бюджету вже відшкодовану суму податку на додану вартість у розмірі 413338 грн. та нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 206699 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.08.2005 року між підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрод-Сервіс" був укладений договір поставки №08-08. За результатом здійснення господарських операцій по вказаному договору у період з липня 2009 року по травень 2010 року підприємством був сформований податковий кредит у розмірі 2751495 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підтвердження виконання умов договору надані копії податкових накладних, накладних, прибуткових ордерів, рахунків-фактур, платіжних доручень, подорожніх листів.

Судами на підстав наданих позивачем копій залізничних накладних, встановлено, що за цими накладними здійснювалося перевезення антрациту, в той час як предметом договору також були і інші товари (електроди графітовані, брусся графітовані, вугілля АМ, дрібнота коксова, калій хлористий, кріоліт, вуглець чотирьох хлористий, кабелі, провід, тощо).

Суди попередніх інстанцій зазначили, що надані подорожні листи вантажного автомобіля не підтверджують проведення поставок, оскільки не містять жодних посилань на постачальника, товар, маршрут перевезення. В накладних відсутні дані стосовно осіб, які були відповідальні за прийняття робіт та дані, які б надавали можливість ідентифікувати осіб, що підписували документ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" постачальниками продукції Товариству з обмеженою відповідальністю "Електрод Сервіс" були Товариства з обмеженою відповідальністю "Лектра" та "ТБ Електрод", які в період з липня 2009 року по червень 2010 року відомостей по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрод Сервіс" не надавали.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що порушено кримінальну справу №541007 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України відносно директора Товариств з обмеженою відповідальністю "Лектра", "ТБ Електрод" громадянина ОСОБА_1, який при здійснені фінансово-господарської діяльності безпідставно вносив до Декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту, які не були підтверджені відповідними податковими накладними, в результаті сформовано податковий кредит по господарським операціям, які фактично не мали місця та носили безтоварний характер.

За результатами розгляду кримінальної справи Орджонікідзевський районним судом 30.10.2010 року було винесено вирок та визнано винним ОСОБА_1 в скоєні злочину, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною другою статті 266 Кримінального кодексу України.

У ході розгляду кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України відносно директора Товариств з обмеженою відповідальністю "Лектра", "ТБ Електрод" громадянина ОСОБА_1 встановлено, що директор зазначених товариств при здійснені фінансово-господарської діяльності безпідставно вносив до Декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту, які не були підтверджені відповідними податковими накладними, в результаті сформовано податковий кредит по господарським операціям, які фактично не мали місця та носили безтоварний характер.


................
Перейти до повного тексту