ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/7838/18
адміністративне провадження № К/9901/24174/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 (суддя - К.С. Пащенко) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 (колегія суддів: В.В. Кузьменко, Я.М. Василенко, О.І. Шурко) у справі № 826/7838/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРУП" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогруп" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 № 00005431402 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 455198,00 грн., з яких: 364158,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 91040,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки викладені в акті перевірки, щодо відсутності та непідтвердженості проведення господарської операції з його контрагентом не знаходять свого підтвердження в дійсності, у зв`язку із чим відсутні підстави для сплати донарахованих сум грошового зобов`язання по податку на додану вартість.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.05.2018 № 00005431402.
Мотивами вказаних рішень стали встановлені обставини необґрунтованості висновків відповідача в частині заниження позивачем податкових зобов`язань по існуючим господарським операціям.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди досліджуючи договір, який укладений з контрагентом позивача не надали правового значення, що в такому відсутні відомості про осіб, що його підписали. Крім того, відповідач вказує про те, що первинні документи складались не в момент здійснення господарських операцій з його контрагентом, адже рахунок в банку контрагента був відкритий пізніше у часі ніж коли був укладений такий договір. При цьому, відповідач як і протягом всього розгляду справи наголошує про наявність ухвали суду загальної юрисдикції, за обставинами якої контрагент позивача відноситься до фіктивного підприємства, оскільки є "транзитером" податкового кредиту.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду позивач просив її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.
Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2., 198.3. ст. 198, п. 201.1., 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 364 158,00 грн., в тому числі по періодам:
- травень 2015 року - 244 547,00 грн.;
- червень 2015 року - 22 111,00 грн.;
- липень 2015 року - 35 600, 00 грн.;
- травень 2016 року - 61 268,00 грн.;
- липень 2016 року - 632,00 грн.
За результатами перевірки складено Акт № 262/26-15-14-02-05/36716201 від 25.04.2018 та винесено податкове повідомлення-рішення № 00005431402 від 11.05.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 455 198,00 грн., з яких: 364 158,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 91 040,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 00005431402 від 11.05.2018, позивач звернувся із відповідним позовом до суду, що був задоволений.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Так, Суд розглядаючи дану справу, вважає за необхідне зазначити, що дотримання податкової дисципліни позивача можливо встановити, в рамках виявлених правопорушень відповідачем в акті перевірки, за умови належної оцінки реальності (завершеності) вказаних правовідносин позивача з названим контрагентом, що може бути підтверджено належно сформованими, дійсними документами первинного та бухгалтерського обліку, обов`язковість ведення яких прямо покладено на суб`єктів господарювання.
Такий висновок, зумовлений приписами ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Оцінюючи спірні правовідносини в поєднанні із обставинами, суди попередніх інстанцій зауважили про те, що підставою для визначення спірного у справі податкового повідомлення-рішення стали виявлені відповідачем факти співпраці позивача (замовник) з ТОВ "Комерс Транс" (виконавець), по отриманню маркетингових послуг, що засвідчені договором № 05052015 від 05.05.2015, результати якого підтверджені актами здачі-приймання робіт, податковими накладними, а також звітами про проведення рекламної діяльності.
Водночас, Суд Касаційної інстанції ознайомившись із змістом рішень судів попередніх інстанцій вважає за необхідне зауважити, що ґрунтовний аналіз таким доказам ними на надавався, тоді як такі лише були перелічені, що не може беззаперечно свідчити про їх належність та допустимість.