ПОСТАНОВА
Іменем України
16 лютого 2021 року
Київ
справа №856/10/20-а
адміністративне провадження №А/9901/73/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого суді Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
при секретарі судового засідання Глущенко Д.В.
за участю:
представника позивача Грошовенка О.І.,
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача Маркевича Т.Л.
представника третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" Куленко О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М. та Сапальової Т.В.) у справі № 856/10/20-а за позовом Козятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк", про примусове відчуження земельної ділянки
В С Т А Н О В И В :
В червні 2020 року Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
- примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та який знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, для розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення: - земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217, за ціною 330 638, 00 гривень шляхом перерахування Козятинською районною державною адміністрацією цих коштів, джерелом фінансування яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення цих коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельних ділянок у порядку, встановленому законом;
- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначений об`єкт нерухомості - земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений нею банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вилучення земельної ділянки відповідає суспільним потребам, оскільки на ній планується подальше розміщення і обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням первинних каолінів ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" як корисних копалин загальнодержавного значення. Вважає, що збільшення площі розробки родовища за рахунок спірної земельної ділянки є безумовною підставою для збільшення суми надходжень до місцевого та державного бюджетів, оскільки збільшується видобуток корисних копалин, сплачується рентна плата, збільшується площа орендованих земельних ділянок, за рахунок чого сплачується орендна плата за землю, збільшується кількість працівників, що задіяні на роботах в кар`єрі, за рахунок чого сплачується податок з доходів фізичних осіб.
Підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом про примусове відчуження, в порядку визначеному статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року № 1559-VI (далі - Закон № 1559-VI) слугувала відсутність згоди власника ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, частини першої статті 151 Земельного кодексу України, частини другої статті 11 Закону Закон № 1559-VI та статті 36 Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року № 962-IV (далі - Закон № 962-IV), Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує тим, що СВК "Маяк" є орендарем спірної земельної ділянки та не був залучений до переговорів щодо її відчуження для суспільних потреб, як те передбачено частиною другою статті 11 Закону № 1559-VI. Задоволення позову призведе до припинення господарської діяльності кооперативу на орендованій земельній ділянці та потягне за собою втрачену вигоду. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги того, що у разі вилучення спірної земельної ділянки і зміни її цільового призначення не буде забезпечено пріоритет максимального збереження продуктивних земель (стаття 36 Закону № 962-IV), що призведе до шкідливого антропогенного впливу на земельну ділянку і навколишнє середовище в цілому.
Посилається скаржник і на те, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватні власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосовано як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. Однак, скаржник вважає, що позивач не довів необхідність відчуження спірної земельної ділянки та позивається до суду в інтересах ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".
Також, на думку скаржника, позивач не дотримався передбаченого частиною першою статті 151 Земельного кодексу України порядку викупу майна для суспільних потреб.
Ухвалою Верховного Суду від 7 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження.
У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", Козятинська РДА та ОСОБА_1 просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року залишити без змін.
Крім того ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що він повністю визнає позовні вимоги та вказує на те, що йому як власнику земельної ділянки належить право на її відчуження у випадку здійснення відповідного вилучення (викупу) для суспільних потреб. Тому, вважає вимоги апеляційної скарги СВК "Маяк" незаконними, безпідставними і такими, що порушують право відповідача розпоряджатися земельною ділянкою.
Представник СВК "Маяк" в судове засіданні не з`явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник позивача, відповідач та його представник, представник ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзивах на скаргу.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (ЄДРПОУ 33697003) є власником спеціального дозволу на користування надрами №5198 від 14 жовтня 2010 року на видобування первинних каолінів Великогадоминецького родовища первинних каолінів Вінницької ділянки на площі 554,67 га.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 каолін первинний входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до Акту надання гірничого відводу №2831 від 26 березня 2014 року Товариству надано право розробки родовища первинних каолінів, площа проекції гірничого відводу складає 554,12 га.
Товариство звернулося до Козятинської районної державної адмністрації з листом №54-19 від 25 березня 2019 року про вирішення питання щодо викупу земельних ділянок, що перебувають у власності приватних осіб, зокрема, земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217, яка перебуває у власності ОСОБА_1, у державну власність для суспільних потреб під подальше розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних з видобуванням первинних каолінів, як корисних копалин загальнодержавного значення.
29 травня 2019 року Козятинською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №131 "Про викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну-сирцю Великогадиминецького родовища Вінницької ділянки".
Вказаним розпорядженням було встановлено, що земельні ділянки згідно з додатком, зокрема і земельна ділянка, що належить відповідачу на праві власності, які перебувають у власності фізичних осіб та розташована за межами населеного пункту на території Глуховецької селищної об`єднаної територіальної громади Козятинського району Вінницької області у встановленому законодавством порядку підлягають викупу для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, з подальшим наданням цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення, для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну - сирцю; було доручено забезпечити вжиття підготовчих заходів щодо викупу у визначеному законодавством порядку земельних ділянок.
На виконання вимог Закону Козятинською РДА із залученням ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" було укладено договір №20 від 29 травня 2019 року з ТОВ Експертсервіс.юа" про проведення незалежної оцінки земельної ділянки.
Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 29 травня 2019 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217 склала 158943,00 гривень. На вказану експертну грошову оцінку позивачем також було отримано рецензію від 23 травня 2019 року у встановленому законодавством порядку.
03 червня 2019 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області було надіслано ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення №01-30/1037 від 31 травня 2019 року Козятинської РДА про прийняття рішення про викуп земельної ділянки.
Після спливу одного місяця, визначеного статтею 11 Закону, відповідач не повідомив та не надіслав будь-якого повідомлення позивачу про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або про відмову від такого викупу.
Разом із тим, Козятинська РДА, намагаючись врегулювати питання, що ймовірно могли бути причиною незгоди власника земельної ділянки з умовами викупу, які були зазначені в розпорядженні №131 від 29 травня 2019 року, здійснила спроби щодо проведення переговорів з метою обговорення умов викупу земельної ділянки.
Згодом, у зв`язку із відсутністю жодних повідомлень про непогодження з вартістю викупної ціни земельної ділянки або дій по залученню іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості земельної ділянки чи проведення рецензування звіту з оцінки земельної ділянки з кадастровим №0521455500:02:001:0217, Козятинською РДА було замовлено у ТОВ "Експертсервіс.юа" на підставі договору №14 від 14 квітня 2020 року проведення незалежної оцінки земельної ділянки.
Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 14 квітня 2020 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217 складає 165319,00 грн. Вказаний звіт також було рецензовано у встановленому законодавством порядку - рецензія від 23 квітня 2020 року.
17 квітня 2020 року ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на адресу ОСОБА_1 було надіслано рекомендований лист №65-20 АКВ від 17 квітня 2020 року з повідомленням про проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217.
Окрім того, про запрошення до участі в переговорах щодо викупу земельної ділянки відповідача було повідомлено через друкований засіб масової інформації шляхом публікації оголошення в газеті "РІА Козятин" (випуск від 23 квітня 2020 року).
Оскільки СВК "Маяк" орендує спірну земельну ділянку, ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" також був надісланий лист на адресу СВК "Маяк" про проведення переговорів щодо відчуження земельної ділянки.
На переговори, що були призначені на 27 квітня 2020 року відповідач та представник СВК "Маяк" не з`явились. Будь-якого повідомлення щодо надання згоди чи відмову у наданні такої згоди відповідачем, ні на адресу позивача ні на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" не надіслано.
Козятинська РДА, здійснивши всі можливі передбачені законодавством заходи, звернулася до суду з позовом щодо примусового викупу земельної ділянки у державну власність з мотивів суспільної необхідності з метою їх надання в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".
Під час розгляду справи до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позовних вимог, у якій останній зазначає, що повністю визнає заявлені позовні вимоги Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області та не заперечує проти ухвалення судом рішення про його задоволення в додатках долучивши до неї довідку для поповнення рахунку у відділенні АТ КБ "Приват Банк".
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на час розгляду справи, представники сторін дійшли згоди щодо умов відчуження земельної ділянки, зокрема викупної ціни, шляхом визнання представником відповідача позовних вимог в повному обсязі, тому суд дійшов висновку, що примусове відчуження спірної земельної ділянки відповідача не порушуватиме принципу "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Вказав, що враховуючи визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб в межах даної адміністративної справи, а також доведення позивачем суспільної необхідності та суспільної потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки, належної ОСОБА_1, для проведення ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" подальшого видобування коаліну, який віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Статтею 147 Земельного кодексу України передбачено, що підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності врегульовані Законом України № 1559-VІ "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"
Згідно зі статтею 1 Закону №1559-VІ примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
Частиною третьою статті 4 Закону №1559-VІ визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначеним цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як, зокрема, розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.
Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону №1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.
Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об`єктів банківський рахунок.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.
Статтею 15 Закону № 1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.
Відповідно до частин другої, третьої статті 16 Закону № 1559-VI вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
Аналіз зазначених норм права у сукупності свідчить про те, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності, з мотивів суспільної необхідності у цій справі є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно значимих дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника такої земельної ділянки. Також, обов`язковою умовою реалізації рішення щодо викупу земельної ділянки примусово є дотримання органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки процедури, визначеної законом щодо прийняття рішення, повідомлення власника про викуп земельної ділянки з суспільних потреб, забезпечення права на участь у переговорах щодо умов викупу.
Лише дотримання визначеного Законом № 1559-VI порядку примусового відчуження земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна має бути основою відносин між власником та суспільством (державою, яка його представляє) для забезпечення конституційно гарантованого права приватної власності.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 1,7721 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер № 0521455500:02:001:0217, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради.
Вказана земельна ділянка знаходиться у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами та акта надання гірничого відводу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство", що унеможливлює розробку Великогадоминецького родовища первинних коалінів Вінницької ділянки в межах отриманого цим Товариством акта гірничого відводу.
Враховуючи наведене, єдиним шляхом відведення земельної ділянки відповідача загальною площею 1,7721 га з кадастровим номером № 0521455500:02:001:0217, є її вилучення (викуп) для суспільних потреб у державну власність в порядку, визначеному Законом № 1559-VI, з подальшою передачею в оренду зі зміною цільового призначення за визначеною (унормованою) процедурою.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постанові 3 березня 2020 року у справі №850/8/19.
Також судом було встановлено, що згоди стосовно викупу спірної земельної ділянки з відповідачем досягнуто не було, у зв`язку з цим позивачем ініційовано звернення до суду з позовом про їх примусовий викуп.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач погодився щодо здійснення відчуження земельної ділянки на умовах її викупу за ціною 330 638 грн., про що подано відповідну заяву із зазначенням банківського рахунку, на який перерахувати кошти.
ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" листом повідомило відповідача та позивача у справі про погодження здійснити фінансування відчуження земельної ділянки за вартістю, що зазначив відповідач.
Таким чином, відповідачем, як власником спірної земельної ділянки, було надано згоду на відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Факт визнання позовних вимог також було підтверджено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем та його представником.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача про визнання заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що визнання позову про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності підлягає врахуванню судом у випадку дотримання усіх умов та порядку відчуження, встановлених Законом № 1559-VI.