1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 810/74/18

адміністративне провадження № К/9901/49272/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Коваленко Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 (суддя - Брагіна О.Є.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 (судді - Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішень,

встановив:

У січні 2018 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Чабанівської селищної ради від 14.11.2016 №396 "Про затвердження ТОВ "КП "Білоцерківський ДБК" проекту детального плану територій земельних ділянок в межах вулиць Новосілківська та Садова в селі Новосілки Києво-Святошинського району Київської області" та від 03.07.2017 №693 "Про затвердження проекту змін до детального плану території багатоквартирної забудови в межах вулиць Новосілківська та Садова в селі Новосілки Києво-Святошинського району Київської області".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чабанівської міської ради від 14.11.2016 №396 "Про затвердження ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" проекту детального плану територій земельних ділянок в межах вулиць Новосілківська та Садова в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області" затверджено ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" проект детального плану територій земельних ділянок.

Рішенням Чабанівської селищної ради від 03.07.2017 №693 "Про затвердження проекту змін до детального плану територій багатоквартирної забудови в межах вулиць Садова та Новосілківська в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області" затверджено проект змін до детального плану територій земельних ділянок.

Позивач вважаючи, що рішеннями Чабанівської селищної ради "Про затвердження ТОВ "КП Білоцерківський ДБК" проекту детального плану територій земельних ділянок в межах вулиць Новосілківська та Садова в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області порушені      норми статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності",      статті 114 ЗК України, санітарні Правила планування та забудови населених пунктів, положення Повітряного кодексу України, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 7 частини 4      статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки обґрунтуванням, вказаним ним в заяві щодо підстав для звернення до суду з позовними вимогами.

Зокрема, посилається на те, що судами не враховано, що законодавством не визначено орган, який уповноважений здійснювати функції контролю та нагляду в процесі здійснення містобудівної діяльності органами місцевого самоврядування та звертатись з відповідним позовом до суду, що створює підстави для звернення прокурора до суду з цим позовом як самостійного позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що      подаючи позов в інтересах держави заступник прокурора Київської області зазначав про відсутність повноважень на звернення до суду з такими позовними вимогами лише у Державної архітектурно-будівельної інспекції України, однак, не довів відсутність інших органів, уповноважених державою здійснювати функції з нагляду та контролю за дотриманням містобудівного, земельного, санітарного та повітряного законодавства, що надавало б йому право на звернення до суду в інтересах держави з даним позовом.

З висновками судів про відсутність підстав для звернення прокурора до суду колегія суддів погоджується та вважає їх обґрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 3, 4 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених      Конституцією      та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України      у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, суб?єкт владних повноважень наділений повноваженнями звертатись з позовом до суду виключно у випадках прямо передбачених законом.

Верховний Суд з цього приводу неодноразово висловлював правову позицію і колегія суддів не вбачає підстав відступати від неї. (постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №818/1735/17, від 07.09.2018 у справі №824/2473/15, від 04.12.2019 у справі №826/6228/18).

Крім того, із змісту позовних вимог вбачається, що прокурором оскаржуються рішення від 14.11.2016 №396 та від 03.07.2017 №693, якими затверджено детальний план територій, який в силу приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є містобудівною документацією.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затвердження містобудівної документації віднесено до виключних повноважень      сільських, селищних, міських рад.

Так, обгрунтовуючи право звернення з позовом до суду заступник прокурора посилався на відсутність у ДАБІ повноважень здійснювати щодо органів місцевого самоврядування заходи контролю та нагляду у сфері містобудівної діяльності, а відтак - відсутність органу (суб`єкта владних повноважень) уповноваженого звернутись до суду з позовом про скасування оскаржуваних рішень.


................
Перейти до повного тексту