Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 171/1546/16-ц
провадження № 61-746св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня
2018 року у складі судді Чумак Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), третя особа: ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки недійсним, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження домоволодіння.
Позовна заява мотивована тим, що 22 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком "Промінвестбанк" було укладено договір іпотеки № 17з/3іп08, згідно якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності. Іпотечний договір був укладений у забезпечення кредитного договору, який був укладений між ОСОБА_2 та промислово-інвестиційним банком "ПромінвестБанк" № 86з/2/іп08 від 22 лютого 2008 року. При укладені іпотечного договору позивач передав представнику банка оригінали документів на право власності на належну йому квартиру, про що зазначено в пункті 4.1.4 договору іпотеки. Ні договір № 86з/2/іп08 від 22 лютого 2008 року, ні додаток № 1 до даного договору реалізований не був, тому що кошти ОСОБА_2 не видавалися.
У 2015 році ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 86з/2/іп08 від 22 лютого 2008 року.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2015 року були задоволені позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року рішення Київського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2015 року скасоване, а у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовлено в зв`язку з недоведеністю отримання ОСОБА_2 коштів за кредитним договором
№ 86з/2/іп08 від 22 лютого 2008 року.
У серпні 2016 року позивач вирішив продати свою квартиру, але під час підготовки її до реалізації був встановлений факт наявності обтяження на заборону на нерухоме майно у зв`язку з тим, що іпотекодержателем на дану квартиру є ТОВ "Кредитні ініціативи", у зв?язку із тим, що 17 грудня 2012 року між ПАТ "АК ПромінвестБанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором, внаслідок чого ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 86з/2/іп08 від 22 лютого 2008 року. Вказане обтяження було зроблено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кирик О. А.
17 грудня 2012 року.
З виписки заборон на відчуження було встановлено відступлення права вимоги "Промінвестбанком" ТОВ "Кредитні ініціативи", що передбачено договором факторингу між "Промінвестбанком" та ТОВ "Кредитні ініціативи". Додаток до договору факторингу йому не був наданий.
Ні ПАТ "ПромінвестБанк", ні ТОВ "Кредитні ініціативи" у п`ятиденний строк про відступлення прав за іпотечним договором позивача не повідомили. Ні позивач, ні ОСОБА_2 згоди на передачу прав і обов`язків третій стороні -
ТОВ "Кредитні ініціативи" не надавали. Відступлення права вимоги, або передача прав третій особі, що не є учасником договірних відносин, без участі його - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не можливо і суперечить чинному законодавству України, а саме - Закону України "Про іпотеку", статтей 1077, 1080-1083 ЦК України.
Самим договором іпотеки від 22 лютого 2008 року № 17з/3іп08 передбачена заборона передачі іпотеки третій стороні. Договір відступлення прав вимоги
від 17 грудня 2012 року нотаріусом за місцем знаходження іпотеки не завірений, тому також є нечинним. Крім того, кінцевий строк дії договору № 86з/2/іп08
від 22 лютого 2008 року закінчився 21 лютого 2013 року, тому строк вимагання заборгованості по кредиту збіг 21 лютого 2016 року.
ОСОБА_1 просив визнати договір іпотеки від 22 лютого 2008 року
№ 17з/іп08 недійсним на підставі частини першої статті 215 ЦК України та частини першої статті 203 ЦК України, виключити (вилучити) з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та зобов`язати ТОВ "Кредитні ініціативи" повернути ОСОБА_1 оригінали документів на спірне домоволодіння.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 25 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення положень ЦПК України а ні позивачем, а ні його представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту недотримання сторонами вимог, встановлених частиною першою статті 203 ЦК України, під час укладення 22 лютого 2008 року договору іпотеки.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 25 червня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту недотримання сторонами вимог, встановлених частиною першою статті 203 ЦК України, під час укладення 22 лютого 2008 року договору іпотеки.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
26 грудня 2018 року ОСОБА_1 через засобипоштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня
2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада
2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неналежно з?ясували предмет судового розгляду, чим допустили неповноту судового розгляду. Апеляційний суд помилково вказав, що при подачі позову, позивач не посилався на недійсність кредитного договору.
Доводи інших учасників справи
10 січня 2020 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Верховного Суду пояснення, які мотивовані тим, що аргументи касаційної скарги є безпідставними, а тому просили у задоволені касаційної скарги відмовити, а рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 25 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 листопада 2018 року залишити без змін. Застосувати строки позовної давності.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.
У квітні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".