Постанова
Іменем України
10 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 641/6926/19
провадження № 61-15749св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - державний нотаріус Третьої харківської державної нотаріальної контори Лебедєва Наталія Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду
м. Харкова від 21 листопада 2019 року у складі судді Григор`єва Б. П.
та постанову Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: державний нотаріус Третьої Харківської державної нотаріальної контори Лебедєва Наталія Володимирівна про встановлення факту родинних відносин.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба,
ОСОБА_2 , після смерті якої він є єдиним спадкоємцем за законом, оскільки його батько, що був єдиним сином ОСОБА_2, теж помер.
Заповіту ОСОБА_2 не залишила.
Через помилки в актових записах, у виправленні яких орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє, він не може вступити у спадщину.
З урахуванням уточнень просив встановити факт родинних відносин між ним
та його бабою ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 листопада
2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 22 вересня 2020 року, заяву задоволено. Встановлено факт,
що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та його бабою ОСОБА_2 підтверджений належними та допустимими доказами
та підлягає встановленню судом в порядку окремого провадження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 641/6926/19 та витребувано її з Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2020 року Харківська міська рада подала касаційну скаргу
до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову
у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не застосовано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц,
від 13 листопада 2019 року у справі № 331/1307/17 та від 18 лютого 2020 року
у справі № 692/864/19 відповідно до яких, якщо існує спір про майнове право, тому справа має бути розглянута у позовному провадженні. Крім того,
в матеріалах справи відсутні докази того, що заявником були використані усі можливі засоби для встановлення родинного зв`язку.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу
до Верховного Суду, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги,
а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Указував, що оскаржуваними судовими рішеннями питання про спадкування не розглядалось, а розглядалось питання про факту, що має юридичне значення, отже у цій справі відсутній майновий спір.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що згідно архівного витягу щодо актового запису про народження №144 від 05 травня 1928 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану при смт Краснопілля Сумської області, народжена дитина ОСОБА_2 .
21 липня 1957 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_1 . У повному витязі щодо актового запису про шлюб № 912 від 21 липня 1957 року, складеному Холодногірським районним у м. Харкові Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, значиться прізвище жінки до реєстрації шлюбу " ОСОБА_2 ", по батькові " ОСОБА_2 ".
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Факт того, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_2 також підтверджується копією ордеру № 308575 від 14 квітня 1975 року на право зайняття квартири АДРЕСА_1 , копією довідки
з місця проживання про склад сім`ї та прописку від 26 лютого 2010 року, копією акту від 21 січня 1997 року про обстеження житлово-побутових умов
ОСОБА_7
09 січня 1973 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
У повному витязі щодо актового запису про розірвання шлюбу № 16 від 09 січня 1973 року, складеному Новобаварським районним у м. Харкові Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, значиться прізвище жінки до та після реєстрації розірвання шлюбу " ОСОБА_2 ". Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 присвоєно прізвище ОСОБА_2
ОСОБА_7 є батьком заявника ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 помер.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 звертався до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 912 від 21 липня 1957 року, складеного
на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та до актового запису про розірвання шлюбу між ними № 16 від 09 січня 1973 року, однак висновком начальника відділу відмовлено у внесенні змін у зв`язку з розбіжністю
у документах.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.