Постанова
Іменем України
10 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/11963/15-ц
провадження № 61-5897св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого
є Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року у складі судді Сирбул О. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 26 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі -
АКІБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк",
та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 125 000,00 дол. США зі сплатою за користування кредитом 11,75 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25 грудня 2032 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобовʼязань
за кредитним договором станом на 19 червня 2016 року утворилася заборгованість у розмір 134 800,57 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 2 875 182,21 грн, а саме заборгованість за кредитом у розмірі
103 360,01 дол. США та заборгованість за процентами у розмірі 31 400,56 дол. США.
На підставі вказаного ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2007 року у розмірі
134 800,57 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 875 182,21 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість
за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 39.29-50/1088к у розмірі 134 800,57 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 2 875 182,21 грн. Стягнено
із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позичальник не виконував свої зобов`язань за кредитним договором, що є підставою для задоволення вимог банку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Справу суд апеляційної інстанції розглядав неодноразово.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року змінено шляхом зменшення суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню
із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", з 134 800,57 до 130 466,93 дол. США. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те,
що боржник порушив зобов`язання за кредитним договором та допустив заборгованість, а тому у банку виникло право на стягнення заборгованості. Проте зазначив, що заборгованість слід стягувати згідно з наданим стороною позивача останнім розрахунком станом на 19 червня 2015 року, яка становить 130 466,93 дол. США, з яких заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) становить
95 320,36 дол. США, а сума заборгованості за відсотками 35 146,57 дол. США
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і провадження у справі закрити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд прийняв рішення на підставі недопустимих доказів, а виконаний банком розрахунок не є належним доказом наявності заборгованості, оскільки доказом боргу є первинні документи
та виписки з особових рахунків клієнта банку. Крім того, застосовано норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду
від 31 липня 2019 року у справі № 753/11963/15-ц, відповідно до яких суди
не дослідили, які саме платежі дробилися, чому відбувалось таке дроблення, чому платежі зараховувались несвоєчасно та не в повному обсязі та чи немає причинно-наслідкових зав`язків між такими діями банку і заборгованістю, що виникла.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/11963/15-ц та витребувано її з Дарницького районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 26 грудня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 39.29-50/1088к на купівлю нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 125 000,00 дол. США на строк користування до 25 грудня 2032 року, а відповідач зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 11,75 % річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості станом на 19 червня
2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 800,57 дол. США, що еквівалентно 2 875 182,21 грн, яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 103 360,01 дол. США та суми заборгованості за відсотками в розмірі 31 400,56 дол. США.
Із пояснень представника АТ "Альфа-Банк", до яких долучено розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 39.29-50/1088к, відомо, що позивач здійснив перерахунок розміру кредитної заборгованості з урахуванням висновків, викладених експертом за результатами проведення судово-економічної експерти від 24 травня 2017 року № 15038/16-45, та висновків Верховного Суду, згідно з якими борг відповідача становить 130 466,93 дол. США, з яких 95 320,36 дол. США - сума заборгованості за кредитом, 35 146,57 дол. США - сума заборгованості за відсотками.
23 жовтня 2014 року банк направив відповідачу вимогу про усунення порушень зобов`язань, яку ОСОБА_1 не виконала.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 19 червня 2015 року відповідач має невиконані зобов`язання перед банком, заборгованість у загальному розмірі 134 800,57 дол. США, що за курсом НБУ становить 2 875 182,21 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 103 360,01 дол. США та заборгованості за процентами в розмірі 31 400,56 дол. США.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив достроково стягнути
із ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитом та процентами, посилаючись
на порушення відповідачем графіка погашення заборгованості за кредитом,
що визначений пунктом 1.1 договору, та нездійснення погашення чергової частини кредиту із нарахованими відсотками за фактичний час його використання.
Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі
125 000,00 дол. США зі сплатою 11,75 % річних та порядком погашення суми основної заборгованості, визначеним у графіку.
ОСОБА_1 обов`язок з повернення наданих кредитних коштів у розмірі
та на умовах укладеного між сторонами кредитного договору належним чином не виконала, у зв`язку з чим у відповідача перед банком виникла заборгованість, яка згідно з наданим стороною позивача останнім розрахунком станом на 19 червня
2015 року становить 130 466,93 дол. США, з яких заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) - 95 320, 36 дол. США, а сума заборгованості
за відсотками - 35 146,57 дол. США.
На виконання постанови суду касаційної інстанції представник банку долучив деталізований розрахунок заборгованості ОСОБА_1, відповідно до якого
на виконання умов договору відповідач сплатила 89713,23 дол. США, з яких
54 566,66 дол. США на оплату відсотків та 29679,64 дол. США - на погашення тіла кредиту.
Згідно з матеріалами справи, банк визнав необґрунтованим нарахування ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % замість 11,75 %
й склав новий розрахунок кредитної заборгованості відповідно до укладеного договору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою ЦПК України, провадженняв цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.