Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 686/32337/19
провадження № 61-14738св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Самбір Ольгою Євгенівною, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що поданий зустрічний позов прийнятий бути не може, оскільки спільний розгляд вказаних вище позовів є недоцільним, та задоволення вимог зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Роз`яснено право позивачки на звернення до суду в загальному порядку із позовною заявою.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року ухвалу місцевого суду від 07 серпня 2020 року скасовано.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя направлено до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявлені позови є взаємопов`язаними, виникають із одних правовідносин і стосуються поділу майна, яке, на думку позивачів, є спільним сумісним майном подружжя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Самбір О. Є. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та закрити апеляційне провадження у справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року про відмову у прийнятті зустрічного позову не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду у відповідності до статті 353 ЦПК України.
Також вважає, що справа за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2 не підсудна Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить касаційну скаргу на постанову апеляційного суду залишити без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі.
18 січня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Предметом первісного позову є вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Водночас предметом зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 також є поділ майна подружжя.
Отже, як первісний, так і зустрічний позови у цій справі взаємопов`язані між собою, оскільки правовідносини у первісному та зустрічному позовах виникають щодо вирішення спору між подружжям про майно, внаслідок чого необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.