Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 715/214/17
провадження № 61-9686св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Букагропром", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Буковина",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Литвинюк І. М., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Букагропром" (далі - ТОВ "Букагропром"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Буковина" (далі - ТОВ "Мрія Фармінг Буковина"), про розірвання договорів оренди.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельних ділянок площею 0,8610 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0037,
та площею 0,5001 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0036,
які розташовані в с. Тереблече на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
01 січня 2014 року між нею і ТОВ "Букагропром" укладено договори оренди зазначених земельних ділянок.
Згідно з умовами укладених договорів земельні ділянки були передані в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, проте з часу укладення цих договорів оренди земельні ділянки ТОВ "Букагропром"
не оброблялись та не використовувались за цільовим призначенням, а саме: не оралися, посів сільськогосподарських культур не проводився, не здійснювались заходи боротьби з бур`янами, земельні ділянки знаходяться у занедбаному стані, забур`янені та заліснені.
Посилаючись на зазначене, просила суд розірвати договори оренди земельних ділянок від 01 січня 2014 року, укладені між нею і ТОВ "Букагропром".
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договори оренди землі від 01 січня 2014 року, укладені між ОСОБА_1 і ТОВ "Букагропром", площею 0,8610 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0037, та площею 0,5001 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0036, розташовані в с. Тереблече на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що тривалим невикористанням земельних ділянок за призначенням ТОВ "Букагропром" як орендар порушило істотні умови договорів, що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок, забур`янення і заліснення.
Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу ТОВ "Букагропром" задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року скасовано.
Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Мрія Фармінг Буковина" задоволено.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що наведені в позовній заяві доводи про невикористання земельної ділянки за призначенням не являються тією вимогою, яка б дала право на розірвання договору оренди. Суд апеляційної інстанції зазначив, що поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за своєю правовою природою, оскільки використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за не використання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2271цс15, від 20 січня 2016 року у справі № 6-1980цс15, від 20 січня 2016 року у справі № 6-1998цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд при новому розгляді не надав оцінку тому, що представник відповідача в судовому засіданні 19 квітня 2017 року під час розгляду справи в Апеляційному суді Чернівецької області визнав той факт, що ТОВ "Букагропром" використовувало земельні ділянки не за цільовим призначенням, а саме зазначав, що в аспекті агрономічної науки, з метою підвищення родючості зернових культур земельні ділянки використовувались шляхом насадження дикоростучих рослин, кущів та дерев.
Також вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що право оренди відповідача було припинено, а власником та орендарем спірних земельних ділянок є зовсім інші особи, у зв`язку із чим відсутній предмет спору і провадження за апеляційної скаргою слід було закрити.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від представника ТОВ "Мрія Фармінг Буковина" - Розанової О. З., у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належать дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8610 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0037, та площею 0,5001 га, кадастровий номер 7321085400:01:005:0036, розташовані на території с. Тереблече Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецькій області.
01 січня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Букагропром" укладено договори оренди цих ділянок строком на 5 років.
З витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що 08 липня 2014 року та 14 липня 2014 року було зареєстровано право оренди спірних земельних ділянок за ТОВ "Букагропром" (а. с. 166-167).
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року заяву представника ТОВ "Мрія Фармінг Буковина" - Розанової О. З. про здійснення процесуального правонаступництва задоволено.
Замінено відповідача ТОВ "Букагропром" на правонаступника ТОВ "Мрія Фармінг Буковина".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 5 ЗК України визначені основні принципи земельного законодавства, зокрема й зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.