Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 405/5478/17
провадження № 61-14072св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (далі - ПАТ "ТАСКОМБАНК"), про визнання правочинів про відчуження арештованого майна недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року у справі № 405/11641/13-ц задоволено його позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними вчинених дій із самочинного будівництва нежитлового приміщення з квартири АДРЕСА_1 та зобов`язано відповідачів провести перелічені у виконавчому листі дії по ліквідації наслідків такої перебудови. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність юридичного факту переведення житлової квартири боржників до категорії нежитлової, скасував правову підставу створення офісного приміщення - рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14 серпня 2012 року № 692, на підставі якого проведено незаконну перебудову та перереєстрацію жилої квартири в нежитлове приміщення, видано свідоцтво на нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення.
На виконання зазначеного судового рішення 24 липня 2015 року відкрито виконавче провадження (ВП №№ 48198821, 48198757, 48199001, 48198931), а також накладено арешт на спірний об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 .
27 липня 2015 року арешт внесено у реєстр обтяжень нерухомого майна.
Зазначав, що предметом виконання судового рішення за виконавчим листом було зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у користуванні східцями до квартири АДРЕСА_2, з відновленням східців до вказаної квартири, та привести у первинний, придатний до використання стан; демонтувати східці до квартири № 4 у вказаному будинку; демонтувати двері з квартири АДРЕСА_1 та встановити вікно.
07 березня 2017 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ) у Дніпропетровській області його повідомлено про те, що рішення суду, яке є обов`язковим до виконання на підставі статей 124, 129 Конституції України боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконано, жодної дії з їх боку на виконання рішення суду вчинено не було, на боржників двічі було накладено штраф за невиконання судового зобов`язання, складено подання у порядку статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено до Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції (далі - ВП ГУ НП) в Кіровоградській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності.
09 лютого 2017 року начальником Управління захисту економіки Кіровоградської області повідомлено, що 09 листопада 2016 року слідчим відділом Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області розпочато кримінальне провадження № 12016120020013993 за статтею 382 КК України щодо невиконання судового рішення.
03 листопада 2016 року боржниками об`єкт невиконаного судового зобов`язання, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1, було передано у користування представнику Страхової компанії (далі - СК) "ТАС" ОСОБА_4, якому було достеменно відомо про наявність невиконаного боржниками судового рішення, та у подальшому, на підставі договору купівлі-продажу 31 серпня 2017 року № 2646, спірне нежитлове приміщення, всупереч заборонам та накладеним, як державним виконавцем 24 липня 2015 року, так і судом за ухвалою від 29 червня 2017 року, арештів відчужено ОСОБА_4, яким, у свою чергу, 01 вересня 2017 року об`єкт невиконаного судового зобов`язання і арешту, було передано в іпотеку ПАТ "ТАСКОМБАНК".
Зазначав, що протягом тривалого часу за безвідповідальної поведінки відповідачів порушується його право власності, поваги до умов проживання і розміреного життя, право на справедливий і своєчасний суд.
Також, посилався на порушення спірними правочинами встановленого публічного порядку і обов`язковості виконання судових актів.
29 червня 2017 року за ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда у рамках пред`явленого позову на відшкодування спричинених збитків, заборонено відчуження та накладено арешт на всі зареєстровані майнові активи ОСОБА_2, ОСОБА_3, у тому числі на квартиру АДРЕСА_5 та нежитлове приміщення з квартирою АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2, ОСОБА_3 за свідоцтвами від 06 серпня 2014 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, до розгляду спору по суті.
Зазначав, що вчинення під час заборон відповідачами протиправних дій у вигляді перепродажу і купівлі об`єкта самочинного будівництва, порушує не тільки його права, як власника сусіднього приміщення, яке до цього часу перебуває у стадії неусунутих перешкод у зв`язку з існуючою самочинною забудовою, але і встановлений публічний порядок, законності, обов`язковості дії судових рішень та їх невідворотної сили.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: встановити такими, що порушує встановлений публічний порядок з застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 228 ЦК України, та визнати недійсним безоплатний правочин дарування № 1-134 нежитлового приміщення з ґанком та сходами, площею 41,8 кв. м, на земельній ділянці з неіснуючим кадастровим № 3510100000:28:185:0030, укладений 17 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та недійсною (нікчемну) державну реєстрацію прав від 22 березня 2016 року № 28854697 за ОСОБА_3 .
Встановити таким, що порушує встановлений публічний порядок та визнати недійсним безоплатний правочин дарування № 1-528 нежитлового приміщення з ґанком та сходами, площею 41,8 кв. м, укладений 02 серпня 2016 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та недійсною (нікчемну) державну реєстрацію нерухомого майна за наступним власником - ОСОБА_5 .
Визнати недійсним останній правочин, укладений 31 серпня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по відчуженню нежитлового приміщення з ґанком та сходами, площею 41,8 кв. м у АДРЕСА_1 на земельній ділянці з неіснуючим кадастровим № 3510100000:28:185:0030 за договором купівлі-продажу № 2646, виданого 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Бабіч Л. Ю.
Визнати недійсним (недіючим) запис від 31 серпня 2017 року (номер запису про право власності 22109995) набуття права власності за ОСОБА_4 на нежитлове приміщення з ґанком та сходами площею 41,8 кв. м у АДРЕСА_1, індексний № 36851994 від 31 серпня 2017 року, внесеного в державний реєстр на підставі недійсного правочину № 2646, посвідченого 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Бабіч Л. Ю. з неіснуючим кадастровим № 3510100000:28:185:0030.
Визнати недійсним (недіючим) наступний запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 вересня 2017 року номер запису про іпотеку 22120893, індексний № 36862846 за ОСОБА_4 предмета іпотеки, нежитлового приміщення з ґанком та сходами, площею 41,8 кв. м, у АДРЕСА_1, індексний № 36851994 від 31 серпня 2017 року з неіснуючим кадастровим № 3510100000:28:185:0030, вчиненого на підставі недійсних правочинів від 17 березня 2016 року, від 02 серпня 2016 та від 31 серпня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування від 17 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської державної нотаріальної контори № 1 Биковим С. Є., зареєстрований в реєстрі за № 1-134, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 137977234 від 17 березня 2016 року, індексний номер № 28854697 від 22 березня 2016 року щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано його державну реєстрацію.
Визнано недійсним договір дарування від 02 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської державної нотаріальної контори № 1 Биковим С. Є., зареєстрований в реєстрі за № 1-528, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 15780897 від 02 серпня 2016 року, індексний номер № 30820500 від 08 серпня 2016 року щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано його державну реєстрацію.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 2646, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 22109995 від 31 серпня 2017 року, індексний номер № 36851994 від 31 серпня 2017 року щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано його державну реєстрацію.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні правочини є такими, що порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України), оскільки за ними проведено відчуження майна - нежитлового приміщення з ґанком та сходами, загальною площею 41,8 кв. м на АДРЕСА_1, яке (нежитлове приміщення) за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року повинно було бути приведено ОСОБА_6, ОСОБА_3 до житлового стану квартири, яке було обмежено у зв`язку із накладенням за постановою державного виконавця арешту та забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_3, ОСОБА_2, а посвідчення угод і реєстрації відбувалося на земельній ділянці з кадастровим номером № 3510100000:28:185:0030, який, у свою чергу, було скасовано - визнано недійсним кадастрове формування ділянки з моменту утворення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування від 17 березня 2016 року, від 02 серпня 2016 року та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31 серпня 2017 року.
Прийнявши до уваги, що державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно було проведено державними реєстраторами на підставі вищезазначених правочинів, які визнано судом недійсними, суд вказав, що відповідні записи про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у державному реєстрі слід скасувати.
При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про визнання недійсним наступного запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 вересня 2017 року, номер запису про іпотеку 22120893, індексний номер № 36862846 за ОСОБА_4 предмета іпотеки - спірного нежитлового приміщення, оскільки вважав їх необґрунтованими та недоведеними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не є учасником правочинів, які є предметом судового спору, і його інтереси, як власника майна, не порушені, оскільки визнання недійсними спірних правочинів ніяк не вплине на виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року, яким зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 здійснити дії по відновленню прав позивача у користуванні його власністю.
При цьому, суд урахував, що виконавчі листи на виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року на даний час знаходяться на виконанні і провадження щодо них не закрите.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що він не є заінтересованою особою щодо укладених спірних правочинів, оскільки рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року у справі № 405/11641/13-ц за його позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 досі не виконано, а зміна власника спірного об`єкту нерухомості позбавить державного виконавця можливості виконати вказане рішення.
Вказує, що апеляційний суд незаконно не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 404/6619/17 (провадження № 61-10105св19) щодо тотожних правовідносин, між тими самими сторонами.
Також посилається на неврахування апеляційним судом правового висновку Верховного Суду України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16, про те, що правочин можуть оскаржити не лише його сторони, а й треті особи, що не є сторонами правочину - заінтересовані особи.
Вважає, що апеляційний суд незаконно повторно відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 після закриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що наведені в ній доводи, є безпідставними та не спростовують законних і обґрунтованих висновків апеляційного суду, оскільки спірні правочини не порушують жодних майнових інтересів позивача, тому він не є особою, яка може їх оспорювати, а визнання їх недійсними жодних прав позивача не відновлять. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Крім того, просить стягнути з позивача на його користь понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11 538 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Крім того, зупинено дію оскаржуваної постанови апеляційного суду до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року (справа № 405/11641/13-ц) частково задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_7, від імені якого виступає ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано рішення від 14 серпня 2012 року № 692 виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про переведення квартири АДРЕСА_1 до категорії нежитлових.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_7 у користуванні східцями до квартири АДРЕСА_2 .
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 відновити східці до квартири АДРЕСА_2 та привести у первинний, придатний до використання стан.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати східці до квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати двері з квартири АДРЕСА_1 та встановити вікно.
На виконання зазначеного судового рішення Ленінським районним судом м. Кіровограда 20 липня 2015 року видано виконавчі листи № 405/11641/13-ц, які в подальшому пред`явлено стягувачем ОСОБА_1 до виконання.
Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 24 липня 2015 року відкрито виконавчі провадження з виконання зазначених вище виконавчих листів (ВП №№ 48198821, 48198757, 48199001, 48198931).
Крім того, постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 липня 2015 року (ВП №№ 48199001, 48198931) з одночасним винесенням постанов про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_3, ОСОБА_2 ; а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Зазначені відомості про накладення арешту були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою від 11 вересня 2017 року, з наявною актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження: 10572936, дата, час державної реєстрації: 28 липня 2015 року 08:55:09, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 48199001, виданий 24 липня 2015 року, видавник: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21390235 від 28 липня 2015 року 08:56:29, Шепелєва Н. А., реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2, об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості, адреса: АДРЕСА_1 .
Постановами про передачу матеріалів виконавчого провадження від 19 лютого 2016 року, винесеними директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Терлецькою О. О., виконавчі провадження ВП № 48198821 та ВП № 48198757 передані до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
01 березня 2016 року виконавчі провадження ВП № 48198821 та ВП № 48198757 відповідно були прийняті державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М. М. до виконання, про що винесені відповідні постанови.
За інформацією УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області від 07 березня 2017 року за вих.№П-416-02, наданої на заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2017 року, 01 березня 2016 року та 05 серпня 2016 року на адресу боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державним виконавцем були направлені вимоги № 02114/3104, № 02114/12660 у порядку статей 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких останніх зобов`язано виконати вимоги виконавчих листів Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/11641/13-ц від 20.07.2015 року та надати докази виконання рішення суду в строк до 10.03.2016 року і 13.09.2016 року відповідно.
На вимогу державного виконавця боржниками було надано лист, відповідно до якого рішення суду в частині зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_7 в користуванні східцями до кв. АДРЕСА_2 виконано. Також в листі боржників зазначено, що основним предметом за виконавчим листом є квартира, як житлове приміщення, однак відповідно до свідоцтва про право власності, витягу з ДРРПнНМ про реєстрацію права власності, а також постанови Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у спільній власності боржників перебуває нежитлове приміщення, з ґанком та сходами площею 41, 8 кв. м, а не квартира № 4, до якої зобов`язані демонтувати східці, двері та встановити вікно, тим самим, відсутній предмет відповідно до якого необхідно здійснити певні дії.
Крім того, управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 17 березня 2016 року направлено до Ленінського районного суду м. Кіровограда, а потім 21 червня 2016 року і до апеляційного суду Кіровоградської області заяви державного виконавця Відділу про роз`яснення рішення суду, які були повернуті заявнику без їх розгляду по суті.
30 березня 2016 року державним виконавцем Відділу винесені постанови про зупинення виконавчого провадження до розгляду заяви про роз`яснення рішення суду.
05 серпня 2016 року виконавчі провадження були поновлені та на адресу боржників було направлено вимогу, відповідно до якої зобов`язано боржників виконати вимоги виконавчих листів № 405/11641/13-ц, виданих 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда та надати докази виконання рішення суду в строк до 13 вересня 2016 року.
14 вересня 2016 року державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штрафу у розмірі 340 грн за невиконання рішення суду.
29 вересня 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено повторно постанови про накладення штрафу на боржників у подвійному розмірі в сумі 680 грн.
04 жовтня 2016 року начальником відділу примусового виконання рішень винесено подання у порядку статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", статті 214 КПК України, статті 382 КК України та направлено до Кіровоградського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного невиконання та перешкоджання виконанню рішення суду відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3
04 жовтня 2016 року державним виконавцем Ріга М.М. виконавчі провадження ВП № 48198821 та ВП № 48198757 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Ленінським районним судом м. Кіровограда у справі № 405/11641/13-ц від 20 липня 2015 року, на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України №606-ХІV від 21 квітня 1999 року закінчено, про що винесено відповідні постанови, при цьому, як вбачається із змісту зазначених постанов підставою для їх винесення стало те, що жодних дій з боку боржників вчинено не було, що було підставою для складання постанови у порядку статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", статті 214 КПК України, статті 382 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 вересня 2017 року скаргу ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, на бездіяльність посадових осіб органу примусового виконання задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність посадових осіб (державного виконавця Ріга М. М.) управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо порушення встановлених строків здійснення виконавчого провадження (ВП № 48198821, ВП № 48198757), не виконання заявлених стягувачем за виконавчими провадженнями ОСОБА_1 вимог Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21 квітня 1999 року при примусовому виконанні виконавчих листів № 405/11641/13-ц, № 2/405/2227/13, виданих 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда.
Визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року (ВП № 48198821, виконавчий лист № 405/11641/13-ц, № 2/405/2227/13, виданий 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М. М.
Визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року (ВП № 48198757, виконавчий лист № 405/11641/13-ц, № 2/405/2227/13, виданий 20 липня 2015 року Ленінським районним судом м. Кіровограда, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М. М.
Зобов`язано управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII заходів щодо примусового виконання судового рішення.
За інформацією Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ від 09 лютого 2017 року № 1218/39/110/81-17 ОСОБА_1 повідомлено, що 09 листопада 2016 року слідчим відділом Кропивницького ВП ГУНП в області за фактами невиконання рішень суду, а саме: рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року, розпочато кримінальне провадження № 12016120020013992 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, за яким на даний час триває досудове розслідування.
З огляду на відповідь відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно від 22 вересня 2017 року № 52, на заяву ОСОБА_8 щодо анулювання запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2015 року, який розташований за адресою АДРЕСА_1, спірне нежитлове приміщення було відчужено ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 31 серпня 2017 року.
До укладення зазначеного правочину, договору купівлі-продажу від 31 серпня 2017 року, 17 березня 2016 року між ОСОБА_2, як дарувальником, та ОСОБА_3, як обдаровуваною, було укладено договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 1 Биковим С. Є., зареєстровано в реєстрі за №1-134, за умовами якого дарувальник передає у власність, а обдаровувана приймає у власність безоплатно 1/2 частку нежитлового приміщення, що знаходиться у АДРЕСА_1 .