ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1106/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Атаманюк Г.В., Сидорук А.Г. (витяг ЄДРПОУ від 29.12.2020)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020,
за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення від 09.12.2019 № 93-р/тк,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ", підприємство, позивач, скаржник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач) про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 09.12.2019 №93-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №03-22-02/17 (далі - рішення №93-р/тк, спірне рішення).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-III), оскільки АМК неповно досліджено суті послуг та товарного ринку, невірно визначено межі товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб`єктів господарювання на цьому ринку.
2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 (суддя - Марченко О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 (колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. 21.12.2020 ДП "АМПУ" звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 зі справи № 910/1106/20, прийняти нове рішення про задоволення позову.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.
4.1.2. ДП "АМПУ" вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 14, частини третьої статті 21 Закону України "Про морські порти України" (далі - Закон 4709-VI) та пункту 2.1 розділу ІІ Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 (далі - Порядок № 316) у подібних правовідносинах.
4.1.3. Також ДП "АМПУ" зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 21-374а14, а саме: "послуги з оформлення приходу суден в порт, виходу суден із порту відносяться до функцій забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах".
4.1.4. У касаційній скарзі ДП "АМПУ" вказує на те, що функції з оформлення приходу суден в порт, виходу суден із порту та послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів - є функціями у межах нагляду (контролю) за безпекою мореплавства. За твердженням позивача, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 75, 78 Кодексу торговельного мореплавства України щодо розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду за безпекою мореплавства та підзаконних нормативних актів, неправильно застосовано статті 14, 21 Закону 4709-VI.
4.1.5. Також позивач вказує, що судами неправильно застосовано пункти 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку № 316. На думку скаржника, судами неправильно витлумачено абзац сьомий пункту 2.1 Порядку №316, оскільки станом на день прийняття відповідачем спірного рішення положення цього пункту було викладено в новій редакції: "на заходи, пов`язані із забезпеченням безпеки судноплавства, що полягають в організації та забезпеченні безпечно експлуатації, підтриманні в належному стані гідротехнічних споруд, спеціалізованих суден, необхідного обладнання, пристроїв і механізмів для ліквідації аварій в акваторії морського порту". За висновком ДП "АМПУ", суди попередніх інстанцій дійшли невірного висновку, що послуги з оформлення приходу суден в порт, виходу суден із порту та послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів відносяться до заходів, пов`язаних із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах та входять до складу корабельного збору.
4.1.6. На переконання позивача, судами порушено норми процесуального права, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи Міністерства інфраструктури України. Так, позивач вказує, що він є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Відповідно до підпункту 35 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, основними завданнями Міністерства інфраструктури України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах морського та річкового транспорту участь у формуванні та забезпечення реалізації державної тарифної політики, розробка методики розрахунку ставок портових зборів, встановлення ставок портових зборів та визначення порядку їх використань. Отже, на думку позивача, встановлення АМК обставин, що послуги з оформлення приходу судна в порт та оформлення виходу судна з порту покриваються частиною корабельного збору, безпосередньо впливає на права та інтереси Міністерства інфраструктури України.
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.2.1. Відділення АМК просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4.2.2. У відзиві відповідач вказує, що безпідставним є посилання позивача на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема: при наданні послуги з оформлення приходу судна в порт та оформлення виходу судна з порту відповідач вказує, що у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №908/23/1 міститься висновок, що такі послуги належать до заходів, пов`язаних із забезпеченням безпеки судноплавства та оплачуються у складі портового збору. Щодо надання послуг з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів відповідач вказує, що відповідно до пункту 1.4 розділу Типового положення про службу морської безпеки порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28.08.2011 за №339 вказані заходи відносяться до повноважень служби морської безпеки та є одним із її основних завдань, отже, відповідно, належать до заходів, пов`язаних із забезпеченням безпеки судноплавства та оплачуються у складі портового збору.
5. Касаційне провадження
5.1. У день засідання 18.02.2021 від представника позивача до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату, яке мотивовано тим, що представники ДП "АМПУ" задіяні у інших судових засіданнях та не зможуть бути присутні у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Верховним Судом.
5.2. Розглянувши у судовому засіданні 18.02.2021 клопотання представника позивача про відкладення розгляду касаційної скарги, з урахуванням думки присутніх учасників справи, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.
5.3. Як вбачається у даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, справа вже була розглянута судом першої інстанції і переглядалася судом апеляційної інстанції, та заявник брав участь у провадженні у судах першої та апеляційної інстанції на рівних засадах з іншою стороною, отже не був позбавлений можливості надавати пояснення та подавати докази.
5.4. Зміст поданого клопотання свідчить, що заявник був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у суді касаційної інстанції.
5.5. Відповідності до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.6. Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2021про відкриття касаційного провадження зі справи № 910/1106/20 за касаційною скаргою ДП "АМПУ" явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою.
5.7. Виходячи із наведеного не вбачається, що розгляд касаційної скарги унеможливлюється у даному судовому засіданні за вказаних заявником обставин.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Згідно зі статутом ДП "АМПУ" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство; утворено з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за ним на праві господарського відання, та отримання прибутку. ДП "АМПУ" є суб`єктом господарювання у значенні статті 1 Закону № 2210-III.
6.2. У кожному морському порту України ДП "АМПУ" утворює філії (адміністрації морських портів) (далі - Філії). До складу ДП "АМПУ" входить 13 філій, що діють у морських портах України, а саме: Бердянська філія; Білгород-Дністровська філія; Ізмаїльська філія; Чорноморська філія; Маріупольська філія; Миколаївська філія; Одеська філія; Ренійська філія; Скадовська філія; Філія "Ольвія"; Філія "Усть-Дунайськ"; Херсонська філія; Южненська (Південна) філія.
6.3. Філії ДП "АМПУ" (адміністрації відповідних портів) є відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, здійснюють від імені Підприємства частину господарської діяльності та створюються відповідно до законодавства України і статуту Підприємства, з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективного використання державного майна, закріпленого за Філією, отримання прибутку, справляння та цільового використання портових зборів тощо.
6.4. Дії, які вчиняються Філією у встановленому законодавством України та Положенням порядку, вчиняються від імені ДП "АМПУ", яке несе відповідальність за всіма зобов`язаннями Філій.
6.5. Згідно з рішенням №93-р/тк:
- визнано, що ДП "АМПУ" протягом 2017 та 2018 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах: території та акваторії Білгород-Дністровського морського порту; території та акваторії Бердянського морського порту; території та акваторії Ізмаїльського морського порту; території та акваторії Чорноморського морського порту; території та акваторії Маріупольського морського порту; території та акваторії Миколаївського морського порту; території та акваторії Одеського морського порту; території та акваторії Ренійського морського порту; території та акваторії Скадовського морського порту; території та акваторії Херсонського морського порту; території та акваторії Усть-Дунайського морського порту; території та акваторії спеціалізованого морського порту Ольвія; території та акваторії морського порту "Южний" (на цей час - морський порт "Південний") [далі - морські порти] як таке, що не має жодного конкурента на цих ринках (пункт 1 рішення №93-р/тк);
- визнано дії ДП "АМПУ", які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2017 та 2018 років додаткових коштів за послуги з оформлення приходу суден у порт, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону № 2210-III, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 рішення №93-р/тк);
- визнано дії ДП "АМПУ", які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників протягом 2017 та 2018 років додаткових коштів за послуги з оформлення виходу суден із порту, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону № 2210-III, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів, що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 3 рішення №93-р/тк);
- визнано дії ДП "АМПУ", які полягали в нарахуванні та стягненні із судновласників:
протягом 2017 року додаткових коштів за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону № 2210-III, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів;
протягом 2018 року додаткових коштів за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, які вже оплачені судновласниками у складі корабельного збору, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах морських портів,
що могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 4 рішення №93-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення №93-р/тк, накладено на ДП "АМПУ" штраф у сумі 2 039 232,00 грн (пункт 5 рішення №93-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини рішення №93-р/тк, накладено на ДП "АМПУ" штраф у сумі 2 653 001,00 грн (пункт 6 рішення №93-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення №93-р/тк, накладено на ДП "АМПУ" штраф у сумі 838 449,00 грн (пункт 7 рішення №93-р/тк).
6.6. Суди встановили, що відповідно до спірного рішення № 93-р/тк: аналіз та дослідження становища ДП "АМПУ" на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, здійснювалися відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК від 05.03.2002 №49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605 (далі - Методика).
6.7. Об`єктом аналізу щодо визначення монопольного становища є: ДП "АМПУ" та його Філії; послуги з оформлення приходу суден в порт та оформлення виходу суден із порту; послуги, пов`язані з перевіркою суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, які надаються та оплачуються судновласниками у складі корабельного збору.
6.8. Пунктом 2.2 статуту ДП "АМПУ" визначено, що предметом діяльності останнього, зокрема, є: 1) організація та забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії морського порту; 2) надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту, а також між морськими портами для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, в тому числі лоцманських послуг, послуг служб регулювання руху суден, послуг із забезпечення безпечного проходження каналами, акваторіями тощо, що оплачуються у складі портових зборів, та платами за послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій; 3) організація та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту, а також служб регулювання руху суден та річкових інформаційних служб; 4) справляння та цільове використання портових зборів та плати за послуги, що надаються суб`єктами природних монополій.
6.9. Під час визначення товарних меж ринків АМК враховувалося, що послуги, які надаються та оплачуються судновласниками у складі корабельного збору, мають специфічні споживчі властивості щодо задоволення потреб споживачів таких послуг та не можуть бути взаємозамінними з іншими видами послуг. Отже, товарними межами ринків є послуги, які надаються та оплачуються судновласниками у складі корабельного збору.
6.10. Споживачами послуг є юридичні особи, які отримують або мають намір отримати послуги, які надаються та оплачуються судновласниками у складі корабельного збору, а саме: послуги з оформлення приходу суден в порт та оформлення виходу суден з порту; послуги, пов`язані з перевіркою суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів.
6.11. Територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.
6.12. На території України розташовані такі морські порти: Білгород-Дністровський, Бердянський, Ізмаїльський, Чорноморський, Маріупольський, Миколаївський, Одеський, Спеціалізований морський порт Ольвія, Ренійський, Скадовський, Херсонський, Усть-Дунайський, Морський порт "Південний". ДП "АМПУ" забезпечує функціонування морських портів України, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо та через свої філії.
6.13. Територіальними (географічними) межами ринків є території та акваторії морських портів.
6.14. АМК під час проведення дослідження з питань дотримання ДП "АМПУ" законодавства про захист економічної конкуренції при наданні послуг із транспортного оброблення вантажів та при проведенні комплексного дослідження ринків послуг, які оплачуються у складі корабельного збору, у межах територій та акваторій всіх морських портів України, а саме: щодо дій ДП "АМПУ" з нарахування та стягнення з суб`єктів господарювання плати за послуги з оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу судна з порту; послуги перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, досліджувалася діяльність підприємства у 2017 та 2018 роках.
6.15. Часовими межами ринків визначено 2017 та 2018 роки.
6.16. На території морських портів України як постійні представники судновласника діють морські агенти, які від імені судновласника/фрахтувальника і за його рахунок укладають з ДП "АМПУ" договори "Про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України".
6.17. Предметом таких договорів є, у тому числі, надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна з морського порту.
6.18. За отримані судновласником від ДП "АМПУ" послуги сплачує морський агент від імені та в інтересах судновласника.
6.19. Невід`ємною частиною зазначених договорів є додатки до договору щодо переліку послуг, які надаються ДП "АМПУ" на території морських портів України відповідно до затверджених вільних цін (тарифів). Вартість таких послуг розраховується щодо кожної Філії окремо та затверджується начальником кожної філії ДП "АМПУ".
6.20. Рахунки за послуги ДП "АМПУ", які надаються в портах України, сплачуються морським агентом згідно з затвердженими вільними цінами стосовно кожної філії ДП "АМПУ" у відповідному порту суднозаходу. Про виконання зазначених послуг ДП "АМПУ" складає акт виконаних робіт, який надається морському агенту.
6.21. За укладеними з морськими агентами договорами ДП "АМПУ" у морських портах України, крім портових зборів, стягується з судновласників шляхом виставлення рахунків морським агентам такі плати за вільними тарифами: за оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу суден із порту; за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів.
6.22. Вказані обставини підтверджуються листами ДП "АМПУ" від 11.10.2017 №6429, від 11.10.2017 №7629, від 07.02.2018 №809, від 13.02.2018 №1024, від 15.03.2018 №1755, від 25.06.2018 №4832, від 31.07.2018 №5636, від 20.02.2019 №663/10-01-01, якими, у тому числі, ДП "АМПУ" надало АМК копії рахунків зі сплати зазначених послуг, які виставлялися морським агентам, та копії актів виконаних робіт (у разі складання) щодо усіх Філій.
6.23. Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ДП "АМПУ" вказувало, що послуги за оформлення приходу суден у порт та оформлення виходу суден із порту, а також послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів не відносяться до спеціалізованих та портових зборів, а, отже, мають оплачуються за вільними тарифами, як це передбачено частиною третьою статті 21 Закону 4709-VI.
6.24. Суди попередніх інстанцій критично оцінили доводи позивача про те, що вказані послуги не відносяться до спеціалізованих та портових зборів та мають оплачуються за вільними тарифами. За висновком судів попередніх інстанцій, заходи, пов`язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, включають у себе заходи з оформлення приходу суден у морський порт і виходу суден із морського порту та оплачуються коштами від корабельного збору. Послуги, пов`язані з перевіркою суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, спрямовані на забезпечення безпеки судноноплавства, входять до складу та оплачуються коштами від корабельного збору. Отже, сплативши корабельний збір, судновласники мали право на отримання послуг, які оплачуються у складі корабельного збору та не сплачувати повторно за ці послуги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Колегія суддів Верховного Суду, дослідивши аргументи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та зміст оскаржуваних судових рішень, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
7.3. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ДП "АМПУ" визначено пункти 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 14, частини третьої статті 21 Закону 4709-VI та пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №316; необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 21-374а14 (послуги з оформлення приходу суден в порт, виходу суден із порту відносяться до функцій забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах); суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки, осіб, що не були залучені до участі у справі.
7.4. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення.
7.5. Попередні судові інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшли висновку, що в рішенні №93-р/тк доведено вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 частини першої статті 50 Закону № 2210-III, оскільки установлено неспростування позивачем фактичних обставин зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, а саме: в частині нарахування і стягнення із судновласників додаткових коштів за послуги з оформлення приходу суден у порт та виходу суден із порту; за послуги з перевірки суден на відповідність вимогам Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів. Спірне рішення №93-р/тк є обґрунтованим, доведено монопольне (домінуюче) становище ДП "АМПУ" на відповідному ринку, а відтак відсутні передбачені статтею 59 Закону № 2210-III підстави для визнання недійсним або його скасування.
7.6. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій з огляду на таке.
7.7. Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659-XII) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
7.8. Пунктом 11 частини першої статті 7 Закону №3659-XII визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
7.9. Статтею 1 Закону № 2210-III встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
7.10. Згідно з частиною першою статті 12 Закону 2210-III суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
7.11. У рішенні №93-р/тк встановлено та не заперечується позивачем, що ДП "АМПУ" за результатами діяльності в період 2017 та 2018 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг, які надаються та оплачуються у складі корабельного збору, у межах: території та акваторії Білгород-Дністровського морського порту; території та акваторії Бердянського морського порту; території та акваторії Ізмаїльського морського порту; території та акваторії Чорноморського морського порту; території та акваторії Маріупольського морського порту; території та акваторії Миколаївського морського порту; території та акваторії Одеського морського порту; території та акваторії Ренійського морського порту; території та акваторії Скадовського морського порту; території та акваторії Херсонського морського порту; території та акваторії Усть-Дунайського морського порту; території та акваторії спеціалізованого морського порту Ольвія; території та акваторії морського порту "Южний" (на цей час - морський порт "Південний") як таке, що не має жодного конкурента на цих ринках.
7.12. За приписами пункту 2 статті 50 Закону 2210-III зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
7.13. Статтею 13 Закону № 2210-III визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.