ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 924/173/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020
у складі колегії суддів: М. І. Юрчук - головуючий, О. О. Демидюк, О. М. Тимошенко
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
про визнання припиненою поруки ТОВ "СК Бужок" за договором поруки №1П/8АФ-15 від 11.03.2015
за участю представників учасників:
позивача: Ю. М. Савчук,
відповідача-1: не з`явилися,
відповідача-2: В. Ю. Демкович
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" (далі - ТОВ "СК Бужок", позивач) звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі - ТОВ "Серединецьке", відповіда-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - ТОВ "Агротек", відповідач-2) про визнання припиненою поруки ТОВ "СК Бужок" за договором поруки №1П/8АФ-15 від 11.03.2015, укладеним між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "СК Бужок".
Позов мотивований спливом строку поруки у зв`язку з непред`явленням протягом шести місяців вимог до поручителя.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.08.2020 у справі №924/173/20 відмовлено ТОВ "СК Бужок" у позові. Присуджено до стягнення з ТОВ СК "Бужок" на користь ТОВ "Агротек" 7 000 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Судове рішення мотивоване відсутністю умов визначених ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України для припинення поруки за договором поруки №1П/8АФ-15 від 11.03.2015, а саме - відсутність збільшення обсягу відповідальності поручителя перед лізингодавцем.
Суд першої інстанції зазначив, що сторони договору поруки, скориставшись ст. 6 Цивільного кодексу України, передбачили в договорі незмінність відповідальності поручителя при збільшенні обсягу основного зобов`язання без згоди поручителя.
Крім того, мотивуючи рішення відсутністю підстав для припинення поруки ТОВ "СК "Бужок" за договором поруки на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд, посилаючись на п. 6.3 договору поруки вказав на те, що сторони в договорі за взаємною згодою передбачили інший строк для пред`явлення вимоги до поручителя, ніж той, який встановлений у ст. 559 Цивільного кодексу України.
Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що поручитель був повідомлений про укладення додаткової угоди № 2 до договору лізингу, тому суд вважає, що має братися до уваги первинний графік внесення лізингових платежів з останнім кінцевим строком оплати - до 20.12.2017. Судом встановлено, що лізингодавець з вимогою звернувся до поручителя в межах встановленого договором трирічного терміну.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08.2020 у справі №924/173/20 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано припиненою поруку ТОВ "СК Бужок" за договором поруки №1П/8АФ-15 від 11.03.2015, який укладений між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "СК Бужок". Здійснено розподіл судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова мотивована тим, що порука за договором поруки №1П/8АФ-15 є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що умови договору поруки про те, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім), не виключають застосування правил, передбачених абз. 3 ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно не звільняють від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання з поручителем у належній формі.
Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що відповідачем-2 не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції будь-яких доказів на підтвердження того, що поручитель ТОВ "СК Бужок" надав письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу і збільшення розміру відповідальності за даним договором, та відповідно поручитель не був повідомлений про збільшення обсягу його відповідальності, в даному випадку фактично має місце збільшення ціни договору фінансового лізингу без погодження з поручителем - ТОВ "СК Бужок".
Крім того, суд апеляційної інстанції посилається на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агротек" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 04.08.2020 у справі №924/173/20.
З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник наголошує на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України), які викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №924/482/19, від 17.02.2020 у справі № 924/502/19.
Крім того, скаржник вказує на те, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18 не може братися до уваги у цій справі, оскільки договір поруки у справі № 910/13109/18 не містить такої умови, як в п. 6.3 договору поруки.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "СК Бужок" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що є законною, обґрунтованою та прийнятою відповідно до норм процесуального та матеріального права.
ТОВ "СК Бужок" зазначає, що на час розгляду Верховним Судом справ № 924/482/20, № 924/502/19 Великою Палатою Верховного Суду не було висловлено правову позицію, яка викладена в постанові від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18. На даний час Верховний Суд незмінно дотримується даної правової позиції, що знаходить своє відображення у постановах Верховного Суду у справах: № 604/278/15-ц, №903/998/19, № 924/174/20, № 705/3113/15, № 924/175/20.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
11 березня 2015 року між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" укладено договір фінансового лізингу № 8АФ-15 (далі - договір лізингу), відповідно до якого лізингодавець зобов`язався передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач - прийняти майно та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені в додатку №1 "Специфікація".
Пунктом 2.1 договору лізингу передбачено, що вартість майна становить гривневий еквівалент 250 000 доларів США, що розраховується за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській системі "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/), сформованим на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладання цього договору, та на дату укладання цього договору становить 5 425 000,00 грн (вартість майна).
Згідно з п. 4.1 договору лізингу всі платежі здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього договору та додатку № 2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.
Пунктом 4.4 договору лізингу передбачено, зокрема, що розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку.
Положеннями п. 4.5 договору лізингу встановлено, що лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акта приймання-передачі; платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, який не може бути меншою за 1 гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна.
Відповідно до п. 7.2 договору лізингу у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 70 % річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).
У пункті 8.1.1 договору лізингу сторони передбачили, що договір може бути розірваний в однобічному порядку з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі (на підставі письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору). В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору.
Припинення дії договору з будь-яких підстав не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором, що мали місце під час його дії (п. 8.5 договору лізингу).
Згідно з п. 10.1 договору лізингу ціна договору становить гривневий еквівалент 314117,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6 816 348, 67 грн.
Відповідно до п. 11.1 договору лізингу строк дії договору з 11.03.2015 по 20.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому (п. 11.2 договору лізингу).
Пунктом 12.4 договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до договору оформляються додатковою угодою, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.
Сторонами підписано додатки №№ 1, 2, 3 до договору лізингу.
У додатку №1 до договору лізингу "Специфікація майна" сторони погодили найменування майна - трактор John Deere 8335R, вартість з урахуванням ПДВ - 250000,00 доларів США.
Додатком №2 до договору лізингу "Графік внесення лізингових платежів" визначено строки платежів (останній - 20.12.2017), суми, які компенсують частину вартості предмета лізингу з урахуванням ПДВ, платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ, та суми чергового лізингового платежу.
На виконання умов договору лізингу між сторонами підписано акт приймання-передачі від 19.03.2015, відповідно до якого лізингодавець передав лізингоодержувачу майно, а саме: трактор Jonn Deere 8335R, 2013 р.в., вартістю з урахуванням ПДВ - 250 000,00 доларів США, 5 898 712,40 грн (міжбанківський курс акта приймання-передачі: 1 долар США = 23,6 грн).
11 березня 2015 року між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "СК Бужок" (поручитель), ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №1П/8АФ-15 (далі - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу № 8АФ-15 від 11.03.2015, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу № 8АФ-15 від 11.03.2015 (основний договір).
У пункті 1.2. договору поруки сторони встановили, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором не потребують.
Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін (п. 1.3 договору поруки).
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором, лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання; лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 банківських дні до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства. Сторони договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, відповідно до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов`язанню - основному договору.
Згідно з п. 6.1 договору поруки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.
У пункті 6.2 договору поруки сторони встановили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя (п.4 ст.559 ЦК України).
Відповідно до п. 6.3 договору поруки сторони встановили, що у тому разі якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).
13 липня 2016 року між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду № 2 до договору фінансового лізингу № 8АФ-15 від 11.03.2015, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до зазначеного договору лізингу, виклавши п.10.2.1, 10.1 та Графік внесення лізингових платежів (додаток № 2) у новій редакції. Зокрема, п. 10.2.1 викладено в редакції: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 84 412,57 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 1 831 752,77 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку відповідно до п. 3.5.2 договору"; п. 10.1 викладено в редакції: "Ціна договору становить гривневий еквівалент 335 662,57 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 7 283 877,77 гривень". Також викладено в новій редакції додаток №2 (графік внесення лізингових платежів) до договору лізингу (останній платіж - 20.12.2017).
Крім того, згідно з п. 2 додаткової угоди №2 сторони погодили сплату простроченої заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів згідно з графіком внесення лізингових платежів за вересень 2015 - червень 2016 року в розмірі 99 745,77 доларів США.
Також сторони дійшли згоди внести зміни в п. 7.2 договору лізингу, виклавши його у такій редакції: "У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений у графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365% річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України)" (п. 4 додаткової угоди №2).
Ураховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору лізингу до 20.12.2017 включно (п. 5 додаткової угоди № 2 ).
30 березня 2018 року між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду № 3 до договору фінансового лізингу № 8АФ-15 від 11.03.2015.
Згідно з п. 1 додаткової угоди № 3 станом на 30.03.2018 сторони зафіксували, що зобов`язання (у тому числі прострочене) лізингоодержувача перед лізингодавцем в еквіваленті до долара США становить 181 331,82, в тому числі сума, що компенсує частину вартості предмета лізингу з урахуванням ПДВ, платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно без ПДВ в сумі 18 854,48 доларів США.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №3 сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу, виклавши п. 10.2.1; 10.1 та графік внесення лізингових платежів (додаток №2) у наступній редакції:
- п. 10.2.1: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 94 790,76 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 2 056 959,49 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2 Договору";
- п. 10.1: "Ціна договору становить гривневий еквівалент 346 040,76 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 7 509 084,49 гривень, у тому числі ПДВ.
- викладено в новій редакції графік внесення лізингових платежів (додаток №2) (останній платіж - 20.06.2019).
У п. 3 додаткової угоди №3 сторони погодили порядок сплати простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів (включаючи штрафні санкції) згідно з графіком внесення лізингових платежів за період лютий 2016 - грудень 2017 року в розмірі 194 881,54 доларів США.
Також, враховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору лізингу до 20.06.2019 включно (п. 5 додаткової угоди №3).
Таким чином, як встановлено судами попередніх інстанцій, після укладення відповідачами 13.07.2016 та 30.03.2018 додаткових угод №2 та №3 до договору лізингу, був змінений (подовжений) графік сплати лізингових платежів, збільшено (з 70% до 365%) проценти, що стягуються з лізингоодержувача відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також збільшена ціна договору, що становила:
- у редакції договору фінансового лізингу від 11.03.2015 - 314 117,45 доларів США (6 816 348,67 грн);
- в редакції додаткової угоди №2 - 335 662,57 доларів США (7 283 877,77 грн);
- в редакції додаткової угоди №3 - 346 040,76 доларів США (7 509 084,49 грн).
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Верховний Суд констатує, що цивільні зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема договорів.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частинами 1 та 2 ст. 553 ЦК України передбачено, що обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Статтею 559 ЦК України встановлено, що зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ЦК України односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Положення ч. 1 ст. 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.