ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/24323/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 05.08.2020
у складі колегії суддів: Копитової О.С. (головуючого), Грека Б.М., Дикунської С.Я.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 09.10.2019
у складі судді: Чеберяка П.П.
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 293 728,00 грн
в межах справи № 910/24323/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
2. 17.07.2018 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про стягнення з ПАТ "Мостобуд" заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 293 728,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 8 287,28 грн, в іншій частині позовну заяву залишено без задоволення, видано наказ.
4. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. 25.02.2020 від розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Кіцул С.Б. до Північного апеляційного господарського суду подано клопотання про призначення у справі судової експертизи, проведення якої розпорядник просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставити наступне питання: Чи підтверджуються належними доказами та відповідають п. 4 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 та ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" надані до суду ОСОБА_1 розрахунки заборгованості? Якщо розрахунки заборгованості надані до суду ОСОБА_1 не підтверджуються належними доказами та не відповідають п. 4 розділу III Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 та ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", то навести правильні розрахунки. Оплату вартості експертизи покласти на ПАТ "Мостобуд".
6. Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи в цій справі розпорядник майна зазначає, що не має можливості виконати вимоги суду та подати контррозрахунок вимог позивача в зв`язку з відсутністю в нього первинних документів. При цьому, розпорядник посилається на порушення позивачем порядку проведення розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та посилається на порушення позивачем при розрахунку позовних вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, в зв`язку з чим вважає, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
7. Суд апеляційної інстанції відмовив розпоряднику майна в призначенні судової експертизи, оскільки розпорядником майна взагалі не зазначено, на підставі яких саме первинних документів судовий експерт буде проводити експертизу, якщо у самого розпорядника майна, який виконує повноваження керівника боржника, вказані документи відсутні, а також розпорядником майна не надано суду доказів того, що відповідач має в наявності кошти для оплати призначеної судом експертизи.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; мотивувальну частину ухвали господарського суду від 09.10.2019 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та індексації заробітної плати змінено та викладено її в редакції цієї постанови; резолютивну частину ухвали господарського суду від 09.10.2019 залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 18.11.2020 ОСОБА_1 звернувся через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 18.11.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 11 560,47, індексації заробітної плати в сумі 3 198,97 грн та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 234 910,50 грн, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
10. 30.11.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_1 від 18.11.2020 разом зі справою № 910/24323/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/24323/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.12.2020.
12. Касаційна скарга ОСОБА_1 від 18.11.2020 містить клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
13. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16; надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 31.12.2020 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 7 047,32 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16; повідомлено ОСОБА_1 про право у термін до 31.12.2020 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази отримання повного тексту оскаржуваного ним судового рішення.
14. 30.12.2020 ОСОБА_1 направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, та клопотання про відмову від касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 234 910,50 грн.
15. Колегія суддів розцінила дане клопотання як клопотання про відкликання касаційної скарги ОСОБА_1 від 18.11.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 234 910,50 грн, та дійшла висновку про його задоволення.
16. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2021, зокрема, поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16; відкрито касаційне провадження у справі № 910/24323/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 18.11.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 11 560,47 грн та індексації заробітної плати в сумі 3 198,97 грн; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 18.11.2020 на 09.02.2021 о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
17. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані ухвалу та постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 11 560,47 грн та індексації заробітної плати в сумі 3 198,97 грн, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в сумі 234 910,50 грн та постановити в цій частині нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, в решті оскаржувані судові рішення залишити без змін; справу розглядати без його участі.
18. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
18.1. Суд апеляційної інстанції не послався на жоден нормативний акт чинного трудового законодавства України, яким встановлено, що нарахування та виплата суми компенсації та індексації заробітної плати ставиться в залежність від таких умов як: постійного чи періодичного характеру виконання роботи, за яку несвоєчасно виплачена заробітна плата; часу та умов прийняття на роботу; тривалості робочого часу та обсягів виконуваної роботи; характеру праці (основна робота чи за сумісництвом); зарахування позивача до штату працівників відповідача та терміну такого зарахування; порядку розрахунків між сторонами трудового договору; часу та підстав звільнення.
18.2. Відповідач, як це констатовано у оскаржуваному рішенні апеляційного господарського суду, визнав факт перебування позивача та відповідача у трудових відносинах після звільнення позивача з 01.04.2020 та наявність заборгованості із заробітної плати, що також підтверджується довідкою відповідача № 6 від 29.01.2018. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на мою користь сум індексації та компенсації заробітної плати є помилковим.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
19. ПАТ "Мостобуд" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Позиція Верховного Суду
20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
22. Предметом розгляду у цій справі є вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "Мостобуд" заборгованості із заробітної плати на суму 11 687,28 грн, середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні на суму 267 281,28 грн, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на суму 11 560,47 грн та індексації заробітної плати на суму 3 198,97 грн, що в загальному розмірі складає 293 728,00 грн.
23. Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
24. Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
25. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічні положення містяться і в статті 94 КЗпП України. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
26. Судами встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою ПАТ "Альфа-Банк" про банкрутство ПАТ "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року.
27. ОСОБА_1 17.07.2018, тобто після порушення справи про банкрутство боржника, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з боржника заборгованості у загальному розмірі 293 728,00 грн.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
28.1. ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі ПАТ "Мостобуд" - Мостобудівельний загін №12 ПАТ "Мостобуд" монтажником з 09.09.2002 по 01.04.2012, при цьому останній, звертаючись позовом вказував про наявність заборгованості по заробітній платі у червні 2013 року та листопаді 2013 року.
28.2. Згідно копії трудової книжки позивача було звільнено з ПАТ "Мостобуд" - 01.04.2012.
28.3. Згідно довідки відповідача № 6 від 29.01.2018 року, яку додано позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості складає 11 687,28 грн, з яких 3 369,55 грн - заборгованість за червень 2013 року, 4 917,73 грн - заборгованість за листопад 2013 року, 3 400,00 грн - витрати на відрядження.
28.4. Сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 8 287,28 грн боржником визнається та не заперечується.
28.5. Щодо невідповідності даних трудової книжки про звільнення позивача 01.04.2012 і наявності заборгованості за період після його звільнення, згідно тверджень позивача, після написання заяви про звільнення та отримання трудової книжки ОСОБА_1 фактично продовжував роботу у відповідача, при цьому стверджує, що незважаючи на наявність запису у трудовій книжці про звільнення 01.04.2010 після цієї дати він фактично продовжував роботу у відповідача, що свідчить про наявність трудових правовідносин між ним на відповідачем у 2013 році.