ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 904/8354/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б. Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Національне антикорупційне бюро України,
представник позивача - Ярчак І.С., самопредставництво (наказ від 13.01.2020 № 6),
відповідач-1 - державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",
представник відповідача-1 - Дзюба М.О., адвокат (ордер від 09.06.2020 № 888/000034),
відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-Сервіс",
представник відповідача-2 - Іванніков А.Ю., адвокат (ордер від 25.01.2021 № 923/003),
розглянув касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 (головуючий суддя Бєлік В.Г.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 (головуючий Подобєд І.М., судді: Орєшкіна Е.В. і Широбокова Л.П.)
у справі № 904/8354/16
за позовом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ)
до: 1) державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Підприємство);
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-Сервіс" (далі - Товариство),
про визнання договору про закупівлю товарів недійсним.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
НАБУ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Підприємства та Товариства про визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 11.02.2015 № 52/13 (далі - Договір), який укладено Підприємством і Товариством, та відповідних додаткових угод до Договору.
Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) обґрунтовані тим, що в процесі проведення конкурсних торгів учасниками не було дотримано вимог додатку № 6 до Документації конкурсних торгів, у зв`язку з чим Підприємство, відповідно до статті 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель", зобов`язане було відхилити пропозиції учасників, у тому числі й Товариства. Укладення Договору та подальше внесення до нього змін шляхом укладення відповідних додаткових угод порушує встановлений Законом України "Про здійснення державних закупівель" порядок, і як наслідок, - інтереси держави.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2019 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 у справі № 904/8354/16 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та визнано недійсним Договір, який укладено 11.02.2015 Підприємством і Товариством, та додаткові угоди до нього: додаткову угоду від 16.02.2015 № 1 до Договору; додаткову угоду від 27.02.2015 № 2 до Договору; додаткову угоду від 16.03.2015 № 3 до Договору; додаткову угоду від 14.05.2015 № 4 до Договору.
Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2019 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2018 скасовано в частині позовних вимог про визнання недійсним Договору, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:
- судом встановлено обставини виконання постачальником (Товариством) своїх обов`язків за Договором належним чином, у тому числі щодо якості товару, відповідно до конкурсної пропозиції;
- НАБУ не доведено, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, наявність протиправних наслідків цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу, а відтак НАБУ не довело правових підстав у вигляді порушеного або оспорюваного права для звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, НАБУ звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судами прийнято оскаржувані рішення без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про визнання недійсним Договору задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній постанові не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 26.06.2018 у справі № 925/1393/17 щодо застосування положень статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у подібних правовідносинах.
Підприємство та Товариство подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.02.2021 № 29.3-02/157 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 904/8354/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
За приписами пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
НАБУ у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній постанові не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 26.06.2018 у справі № 925/1393/17 щодо застосування положень статей 203, 215, 228 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме, що суди ототожнили поняття права НАБУ на звернення до суду з позовом про визнання Договору недійсним та підстави недійсності оспорюваного Договору.
Так, у справі № 910/4474/17 Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 виклав висновок про те, що: "Щодо аргументів скаржника про те, що Національне антикорупційне бюро України не може бути позивачем у даній справі, оскільки воно не є стороною правочину і такий правочин не порушує його права та інтереси, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які встановили, що враховуючи обставини даної справи, Національне антикорупційне бюро України має право на звернення до суду із зазначеним позовом, з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" і на виконання покладених на нього завдань та (або) обов`язків", а у постанові від 26.06.2018 у справі № 925/1393/17 - "Тобто, Національне антикорупційне бюро України, як орган, що створений для захисту інтересів держави, має право на звернення до суду із зазначеними позовами про визнання угод недійсними з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" та положення частини 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України на виконання покладених на нього завдань та (або) обов`язків, чим спростовуються безпідставні твердження відповідача-1 в касаційній скарзі про те, що у Національного антикорупційного бюро відсутні підстави для подання позову у цій справі з огляду на те, державна частка у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" є меншою, ніж 50%. Звертаючись з позовом у цій справі про визнання недійсною угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2016 № 202-09/77-2677 Національне антикорупційне бюро України обґрунтовує наявність підстав для подання ним позову необхідністю попередження, виявлення, припинення та запобігання вчиненню корупційного правопорушення, ознаки якого вбачаються позивачем у спірних правовідносинах при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000236 з попередньою правовою кваліфікацією за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Національне антикорупційне бюро України є належним позивачем у даній справі".
Таким чином, НАБУ зазначає, що відсутність підстав для визнання недійсним договору жодним чином не свідчить про відсутність у нього права на подання до суду позову про визнання недійсним такого договору.
Водночас у даній справі № 904/8354/16 суди, переглядаючи справу в частині визнання недійсним Договору, встановили, що позовні вимоги в цій частині пов`язуються з діями сторін, які були вчинені під час процедури державних закупівель товарів, яка передувала укладенню оспорюваного договору. При цьому, за твердженням НАБУ, відповідачами не було дотримано встановленого порядку укладення таких договорів, внаслідок чого спричиняється шкода інтересам держави.
На момент виникнення спірних правовідносин їх регулювання здійснювалось Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VII (з подальшими змінами), який втратив чинність 01.08.2016 (далі - Закон). Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до визначення основних термінів, які наведено в пунктах 21, 22, 27 та 28 статті 1 Закону:
предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником переговорної процедури закупівлі;
пропозиція конкурсних торгів - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів;
товари - це продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
торги (конкурсні торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон гривень.
Стаття 3 Закону передбачає, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням; вільного переміщення товарів; свободи надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 Закону;
3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
Згідно з абзацами сьомим та восьмим частини першої статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник відміняє торги в разі, зокрема: відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно з цим Законом; якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників.
Частиною третьою статті 27 Закону передбачено, що під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). Зазначена інформація вноситься до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів.
За приписами частини п`ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Бажання взяти участь у відкритих торгах виявило два учасники: Товариство та ТОВ фірма "Торгсервіс".
Як вказує Підприємство, під час процедури розкриття було оголошено та вивчено пропозиції учасників, а також документи на підтвердження їх кваліфікаційних характеристик.
За результатами проведеної процедури розкриття, яка була оформлена протоколом від 14.01.2015 № 138/15"Т", Підприємством було встановлено відповідність конкурсних пропозицій учасників вимогам конкурсної документації.
Так, відповідно до додатку № 6 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" до Документації конкурсних торгів на закупівлю мінералів для хімічної промисловості чи виробництва добрив (сірка грудкова) учасники повинні були надати інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі за відповідною формою (при цьому учасники не повинні були відступати від змісту зазначеної форми).
Судами встановлено, що учасники торгів надали свої пропозиції, які повністю відповідали змісту Документації конкурсних торгів, у тому числі додатку № 6 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" та додатку № 5 "Істотні умови, які є обов`язково включаються до договору про закупівлі".
Так, учасник торгів - Товариство у складі своєї пропозиції надав інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, яка повністю відповідала вимогам та формі, зазначеним у Документації конкурсних торгів.
Учасник торгів - ТОВ фірма "Торгсервіс" у складі своєї пропозиції також надав інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, яка повністю відповідала вимогам та формі, зазначеним у документації конкурсних торгів.
Верховний Суд, направляючи дану справу № 904/8354/16 на новий розгляд у частині вимог про визнання оспорюваного Договору недійсним, зобов`язав суд першої інстанції з`ясувати такі обставини:
- природу Договору;
- зміст паспорту від 20.11.2014 № 1137980;
- відмінності показників у паспорті від 20.11.2014 № 1137980;
- питання, чи мав вказаний паспорт від 20.11.2014 № 1137980 підтверджувати якість товару на момент здійснення поставки чи на момент проведення тендеру;
- відповідність якості товару з урахуванням частини першої статті 675 ЦК України.
Що ж до правової природи Договору, то судами встановлено, що за змістом умов Договору, які викладені у пунктах 1.1-1.3 Договору, Постачальник (Товариство) зобов`язується поставити Покупцеві (Підприємству) товари, зазначені у пункті 12.2 Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно із статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.